Ухвала суду № 70447100, 06.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 листопада 2017 року м. Київ № 826/14058/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу. Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Як вбачається із першої сторінки адміністративного позову позивачем зазначено адресою місця проживання: АДРЕСА_1, проте, відсутнє зазначення населеного пункту, а саме « місто проживання». Згідно із пунктом 2 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються: ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Суд зважує на ту обставину, що адресні дані позивача зазначені в копії договору № 68/2017 від 02.08.2017 року про надання правової допомоги (дуже поганої якості). Однак, суд вважає, що позивач має виконати вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо зазначення місця проживання в позовній заяві.

Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позов підписано представником позивача, адвокатом ОСОБА_2, проте на першій сторінці позову відсутні дані про особу яка її підписала, а саме: адвоката О.В. Якименка. З тексту адміністративного позову видно, що позивач проходить службу в спеціальному званні підполковника Служби зовнішньої розвідки України. Спірні правовідносини виникли у зв'язку з діями Служби зовнішньої розвідки України щодо стягнення з ОСОБА_1 додаткової заробітної плати у розмірі 18425,00 гривень, які він просить визнати неправомірними. Також просить стягнути зі Служби зовнішньої розвідки України на свою користь суму невиплаченої заробітної плати за період з 01 квітня 2017 року до моменту винесення рішення у даній справі.

Відповідно до пункту п'ятнадцятого частини першої статті третьої Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, між сторонами виникли публічно-правові відносини, то даний спір є публічно-правовим, і має вирішуватися судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, в обґрунтування вимог представник позивача посилається на норми Цивільного процесуального кодексу України.

Одночасно суд звертає увагу, що заявлено вимогу про визнання дій відповідача протиправними, до визначення терміну звернення з якою до суду має застосовуватись спеціальна норма Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із частинами першою та третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 у справі № 826/236/14.

Крім того, в адміністративному позову заявлено клопотання про витребування від Служби зовнішньої розвідки України матеріали службової перевірки щодо службової невідповідності ОСОБА_1 на наказ про звільнення останнього та зобов'язати відповідача надати суду розрахунок середньої заробітної плати за останні 6 місяців.

Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи частина третя статті 72 КАС України).

Як зазначалось вище, позивач звернувся до суду з вимогами щодо визнання неправомірними дій відповідача в частині стягнення з нього додаткової заробітної плати та стягнути суму невиплаченої заробітної плати за період з 01 квітня 2017 року.

Таким чином, клопотання не стосується заявлених вимог в адміністративному позові, позивачем не зазначено причин, через які ці докази не можуть бути надані, не долучено до матеріалів адміністративного позову доказів щодо звернення для їх отримання до відповідача тощо.

Згідно із частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. При цьому, у відповідності до частини другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 р. №1801-VIII із 01.01.2017 р. встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600,00 грн. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну з вимог немайнового характеру. Позивачем не надано підтвердження сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір". Проте, в позовній заяві зазначено посилання на звільнення від сплати судового збору на підставі п.1 частини першої ст. 5 Закону України "Про судовий збір"- за подання позову про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Однак, судом встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено одну вимогу немайнового характеру, а саме: "визнати неправомірними дії", а тому за дану вимогу позивач має сплати судовий збір. Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Cуду України від 14.03.2017 р. у справі №П/800/559/16. Таким чином, відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивачеві необхідно сплатити:- за одну вимогу немайнового характеру судовий збір у розмірі 640,00 грн. ( 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу). Суд встановив, що позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору, відтак, судовий збір позивачем не сплачено, що свідчить про не дотримання вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху. Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунено позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема: - оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 640,00 грн., із відміткою банку про зарахування судового збору до бюджету на наступні реквізити: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 820019; рахунок отримувача - 31218206784007; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу: "Судовий збір, за позовом _____ (П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689"; - надати належно оформлену позовну заяву та копії для вручення відповідачу. Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу строк до 20.11.2017 для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Л.О. Маруліна