Постанова № 70446885, 17.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року Справа № 910/17333/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівМалетича М.М., Плюшка І.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтурист-БП", м. Київна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 рокуу справі господарського суду міста Києваза позовомОСОБА_4, м. КиївдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтурист-БП", м. Київза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1. ОСОБА_5, м. Київ; 2. ОСОБА_6, м. Київпровизнання недійсним рішення загальних зборів

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Романенко О.М.,

третьої особи-1: не з'явився,

третьої особи-2: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтурист-БП" (далі за текстом - ТОВ "Інтурист-БП") про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП" від 02.10.2008 року, оформлених протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП" № 3 від 02.10.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2016 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено ОСОБА_5.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року позов задоволено: визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП", оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП" № 3 від 02.10.2008 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено ОСОБА_6.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 року рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року - скасовано та в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Інтурист-БП" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Позивачем та третіми особами відзивів на касаційну скаргу надано не було.

В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 року - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Позивача та третіх осіб згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено, що згідно з відомостями, викладеними у Статуті та Установчому договорі про діяльність ТОВ "Інтурист-БП", затвердженому протоколом загальних зборів учасників товариства № 1 від 06.04.2001 року, учасниками товариства є ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які володіють частками в Статутному фонді у розмірі 25 %, 25 % та 50 % відповідно.

02.10.2008 року проведено загальні збори учасників товариства за участю 100 % учасників товариства, на яких вирішено питання щодо продажу належного товариству нерухомого майна, а саме: нежилих приміщень № 32 та № 51 (в літ. В-2), на першому поверсі будинку, загальною площею 64, 90 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_8.); затвердження вартості нерухомого майна при укладенні Договору купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 103 631, 33 грн.; підтвердження повноважень на підписання Договору купівлі-продажу нерухомого майна директора ТОВ "Інтурист-БП" ОСОБА_6 Зазначені рішення оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП" № 3 від 02.10.2008 року.

06.10.2008 року ТОВ "Інтурист-БП" в особі директора ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_8 укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 32 та № 51 (в літ. В-2), на першому поверсі будинку, загальною площею 64, 90 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, належних товариству на праві власності.

ОСОБА_4 звернулась до господарського суду як учасник ТОВ "Інтурист-БП", що є власником 50 % часток у Статутному капіталі товариства, з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 3 від 02.10.2008 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона як учасник товариства не приймала участі у загальних зборах 02.10.2008 року, згоди на відчуження такого майна не надавала, підпис у протоколі загальних зборів не ставила, а протокол цих зборів є сфальсифікованим, з огляду на що з урахуванням приписів ст. ст. 41, 43, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства" такі рішення підлягають визнанню недійсними.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що суду не надано доказів на підтвердження вжиття директором товариства належних заходів, спрямованих на скликання загальних зборів товариства, запланованих на 02.10.2008 року з дотриманням процедури, передбаченої ч. ч. 2, 5 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", п. п. 16.1 - 16.3 Статуту товариства; не надано переліку учасників із зазначенням кількості голосів, які має кожний учасник, що підписується головою та секретарем зборів, а також доказів обрання голови та секретаря зборів, що свідчить про порушення процедури скликання та проведення загальних зборів товариства, а, отже, і про відсутність кворуму на зборах, чим порушено право учасника товариства на участь у загальних зборах товариства.

Крім того, місцевим господарським судом враховано дослідження спеціаліста ТОВ "Судова незалежна експертиза України", викладене у Висновку № ЕД-1-7-293.16 від 11.02.2016 року, яким встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 в рядку "Підписи учасника" протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП" від 02.10.2008 року виконано не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням якогось справжнього підпису ОСОБА_4; підпис від імені ОСОБА_5 в рядку "Підписи учасника" протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП" від 02.10.2008 року виконано не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням якогось справжнього підпису ОСОБА_5

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як власники 75 % часток у Статутному капіталі товариства не брали участі у загальних зборах товариства, які нібито відбулися 02.10.2008 року, протокол таких зборів є сфальсифікованим, що є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 3 від 02.10.2008 року.

Апеляційний господарський суд не погодився з такими висновками місцевого господарського суду виходячи з того, що суду не надано доказів порушення директором ТОВ "Інтурист-БП" ОСОБА_6 законодавчо закріпленої процедури при скликанні та проведенні загальних зборів, а тому у суду немає законних підстав піддавати сумніву легітимне рішення загальних зборів товариства, в яких брали участь 100 % учасників.

Також, апеляційним господарським судом враховано, що до справи, крім Висновку дослідження спеціаліста ТОВ "Судова незалежна експертиза України" № ЕД-1-7-293.16 від 11.02.2016 року, надано Висновок експерта № 537 від 07.04.2015 року, проведений на підставі постанови слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 02.04.2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.12.2014 року за № 12014100100014372 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (з приводу шахрайських дій громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_8, що виразились в незаконному відчуженні нерухомого майна, що належить ТОВ "Інтурист-БП").

Згідно даного висновку підпис в графі "Г.С.Гаценко" оригіналу протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП" від 02.10.2008 року про надання дозволу ТОВ "Інтурист-БП" продати суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_8 нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі будинку, - виконано, ймовірно, ОСОБА_4 Підпис в графі "Н.Т.Осадченко" оригіналу протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП" від 02.10.2008 року про надання дозволу ТОВ "Інтурист-БП" продати суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_8 нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі будинку, - виконано, ймовірно, ОСОБА_5

Крім того, в матеріалах справи міститься Висновок експерта № 12514/12515/15-32 від 20.07.2015 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно якого підпис від імені ОСОБА_4 у протоколі № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП" від 02.10.2008 року виконано ОСОБА_4 Підпис від імені ОСОБА_5 у протоколі № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП" від 02.10.2008 року виконано ОСОБА_5

Згідно висновку експерта № 105 від 12.04.2016 року Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру підпис у протоколі № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП" від 02.10.2008 року в графі "Г.С.Гаценко" вірогідніше за все виконано не ОСОБА_4; відповісти на питання в категоричній формі не виявилось можливим у зв'язку із обмеженим обсягом вільних зразків підписів ОСОБА_4 Підпис у протоколі № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП" від 02.10.2008 року в графі "Н.Т.Осадченко" вірогідніше за все виконано не ОСОБА_5; відповісти на питання в категоричній формі не виявилось можливим у зв'язку із обмеженим обсягом вільних зразків підписів ОСОБА_5

В той же час, під час здійснення апеляційного провадження задоволено клопотання третьої особи-2 про призначення судово-почеркознавчої експертизи та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 року призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам (крім судового експерта Прокопенко М.А., який проводив почеркознавчу експертизу від 20.07.2015 року № 12514/12515/15-32 по кримінальному провадженню № 12014100100014372) Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, проведення якої не виявилось можливим у зв'язку з не наданням за клопотанням експерта оригіналу Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист" № 3 від 02.10.2008 року та вільних зразків підписів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у будь-яких документах по місцю роботи або проживанню тощо.

За таких обставин та враховуючи долучені до матеріалів справи висновки експертних установ, з яких не вбачається однозначної відповіді на питання щодо фальсифікації підписів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в оскаржуваному протоколі загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП" № 3 від 02.10.2008 року (у тому числі й у зв'язку з відсутністю вільних зразків підписів ОСОБА_5 та ОСОБА_4.), апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами не прийняття ним участі у загальних зборах, проведених 02.10.2008 року, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, а тому рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки господарських судів є передчасними та зроблені без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Так, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, які були предметом дослідження і оцінки судом. Викладення у рішенні доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Інтурист-БП", оформлених протоколом № 3 від 02.10.2008 року з підстав не повідомлення, не участі та не підписання такого протоколу учасником із часткою 50 % у Статутному капіталі товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

За приписами ч. 1 ст. 145 Цивільного кодексу України та ч. ч. 1, 4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Разом з тим, в п. 16.1 Статуту ТОВ "Інтурист-БП" визначено, що збори є правомочними, якщо на них присутні всі учасники (представники учасників).

Положеннями ч. 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства").

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі та з'ясувати обставини щодо дотримання уповноваженим органом чи особою процедури скликання та проведення загальних зборів учасників; обставини щодо фальсифікації протоколу загальних зборів учасників від 02.10.2008 року і, зокрема, дослідити докази необхідності відчуження майна товариства на користь третьої особи, дотримання процедури визначення вартості майна товариства та його оплату за договором купівлі-продажу; факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства (позивача).

Поряд з цим, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст. 31 ГПК України.

Як роз'яснено в п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

За наявності в одній і тій же справі протилежних за змістом висновків як спеціаліста, так і судового експерта, їх оцінка здійснюється за правилами ст. ст. 42, 43 ГПК України з наданням у зазначеному випадку переваги висновку судового експерта.

При цьому, слід врахувати, що відповідно до вимог ст. 42 ГПК України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Відтак, враховуючи те, що сторонами до матеріалів справи надано експертний висновок спеціаліста та неналежним чином засвідчені висновки судових експертиз, проведених в межах розслідуваної кримінальної справи щодо шахрайських дій при відчуженні майна товариства, які є суперечливими доказами, судам для дотримання вимог процесуального закону слід було відповідно до вимог ст. 42 ГПК України вирішити питання про призначення повторної чи додаткової судової експертизи, з дорученням її проведення іншому судовому експерту (експертам), з забезпеченням належного виконання ухвал суду.

Вищевикладене свідчить про неповне з'ясування всіх обставин як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій, оскільки в порушення приписів процесуального закону суди не дослідили належним чином дійсні обставини справи, які входять до предмета доказування та є суттєвими для вирішення даного спору, що вплинуло на їх юридичну оцінку, та, відповідно, і на правильність застосування норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга ТОВ "Інтурист-БП" підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 року та рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 року у справі № 910/17333/15 - скасувати.

3. Справу № 910/17333/15 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.М. Малетич І.А. Плюшко