Постанова № 7044311, 10.12.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2009 р.Справа № 24/101-09-3409

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 10.12.2009р.

від позивача: Діордіца М.С., довіреність №25/03-09 від 25.03.2009р.;

від відповідача: Маляренко О.С., довіреність №юр-968 від 01.04.2009р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „ЮГцемент”

на рішення господарського суду Одеської області

від 12 жовтня 2009 року

по справі №24/101-09-3409

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „ЮГцемент”

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій”

про стягнення 838090,87 грн.

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.12.2009р., в судовому засіданні, яке відбулося 01.12.2009р., оголошено перерву до 08.12.2009р. та до 10.12.2009р..

В судовому засіданні 10.12.2009р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.10.2009р. по справі №24/101-09-3409 (суддя О.Ю. Оборотова) задоволено позов ВАТ „ЮГцемент” до ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” про стягнення 838090,87 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 783101,01 грн., яка складається з суми основного боргу 625511,90 грн., 3% річних –11178,71 грн., сплати 10% річних за прострочення оплати –67051,19 грн., пені 79359,21 грн., 8380,90 грн. – державного мита та 315 грн. на ІТЗ судового процесу, при цьому задоволено заяву ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних виробів” про розстрочку виконання зобов’язання суми основного боргу у розмірі 625511,90 грн. строком на 12 місяців до 01.10.2010р, з посиланням на те, що: 1) на виконання зобов’язань за договором поставки №06/08/ОФ-Ц від 20.12.2007р. та додатками до договору №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 позивач в період з 01.01.2008р. по 31.10.2008р. поставив відповідачу цемент в асортименті на суму 8427766,30 грн., що підтверджується відповідними накладними та квитанціями про приймання товару, копії яких наявні в матеріалах справи; 2) відповідач в порушення умов договору за поставлений цемент розрахувався частково - на суму 7757254,40 грн., таким чином розмір основного боргу відповідача перед позивачем становить різницю між вартістю поставленого цементу та сумою здійсненої відповідачем часткової оплати та дорівнює 670511,90 грн., розмір заборгованості відповідача підтверджується також складеним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків, що згідно зі ст. ст. 549,610, 611, 625 Цивільного кодексу України та п. 6.1 договору є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості - 670511 грн., пені –78101,01 грн., штрафу –67051,19 грн., 3% річних –11178,71 грн.; 3) під час розгляду справи відповідачем у добровільному порядку проведено оплату заборгованості у розмірі 45000 грн., у зв’язку з чим з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість у розмірі 625511,90 грн.; 4) оскільки відповідач у складний час виконує комплекс заходів щодо залучення до підприємства грошових коштів по найскорішому погашенню зобов’язань перед кредиторами та позивачем в цілому за поставлений цемент, та на даний момент відповідач не має грошових коштів для одноразової оплати заборгованості, що підтверджується балансом підприємства за перше півріччя 2009 року, господарським судом частково задоволено клопотання відповідача про розстрочення виконання зобов’язання строком на 12 місяців.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ „ЮГцемент” з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Одеської області по справі №24/101-09-3409 від 12.10.2009р. в частині надання відповідачу розстрочки на виконання зобов’язання строком на 1 рік та стягнути з відповідача суму заборгованості без надання зазначеної розстрочки.

12.11.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „ЮГцемент” надійшло доповнення до апеляційної скарги ТОВ „ЮГцемент” на рішення господарського суду від 12.10.2009р. по справі №24/101-09-3409, в якому мотивувало апеляційну скаргу ТОВ „ЮГцемент” тим, що господарським судом першої інстанції надано відповідачу розстрочку оплати заборгованості на 12 місяців, не приймаючи до уваги заперечення позивача проти надання відповідачу розстрочку виконання рішення та той факт, що у відповідача відсутні виняткові обставини, які б ускладнювали виконання судового рішення, до того ж відповідачем не було доведено наявність обставин виняткового характеру, які б надали можливість розстрочити виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „ЮГцемент”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду першої інстанції змінити, з огляду на таке.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 20.12.2007р. між ВАТ „ЮГцемент” (постачальник) та ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” (покупець) укладено договір поставки №06/08/ОФ-Ц (15/12-07), відповідно умов якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити цемент, при цьому сторони домовилися, що поставка цементу буде здійснюватись постачальником на умовах, визначених в додатках до договору згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2000 року (пункт 3.1. Договору), а оплата такого цементу буде здійснюватись відповідачем в розмірі, що дорівнює 100% вартості такої партії цементу (пункт 5.7. Договору).

25.12.2007р. ВАТ „ЮГцемент” та ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” уклали додаток № 1 до договору поставки №06/08/ОФ-Ц від 20.12.2007р., за умовами якого постачальник зобов’язався поставити в період з 01.01.2008р. по 31.01.2008р. партію цементу в кількості 2000,00 тон згідно з асортиментом, наведеним в додатку № 1, а покупець зобов’язався прийнятий таку партію цементу та сплатити за нього ціну, визначену додатком № 1: 1) ПЦ ІІ/А-Ш-400 –605 грн. за тн, 2) ПЦ ІІ/А-Ш-500 - 650 грн. за тн.

25.01.2007р. ВАТ „ЮГцемент” та ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” уклали додаток № 2 до договору, за умовами якого постачальник зобов’язався поставити в період з 01.02.2008р. по 29.02.2008р. партію цементу в кількості 2000,00 тон згідно з асортиментом, наведеним в додатку № 2, а покупець зобов’язався прийнятий таку партію цементу та сплатити за нього ціну, визначену додатком № 2: 1) ПЦ ІІ/А-Ш-400 –605 грн. за тн, 2) ПЦ ІІ/А-Ш-500 - 650 грн. за тн.

25.02.2008р. ВАТ „ЮГцемент” та ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” уклали додаток № 4 до договору, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити в період з 01.03.2008р. по 31.03.2008р. партію цементу в кількості 1800,00 тон згідно з асортиментом, наведеним в додатку № 4, а покупець зобов’язався прийнятий таку партію цементу та сплатити за нього ціну, визначену додатком №4: 1) ПЦ ІІ/А-Ш-400 –705 грн. за тн, 2) ПЦ ІІ/А-Ш-500 - 760 грн. за тн.

26.03.2008р. ВАТ „ЮГцемент” та ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” уклали додаток № 5 до договору, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити в період з 01.04.2008р. по 30.04.2008р. партію цементу в кількості 1800,00 тон згідно з асортиментом, наведеним в додатку № 5, а покупець зобов’язався прийнятий таку партію цементу та сплатити за нього ціну, визначену додатком №5: 1) ПЦ ІІ/А-Ш-400 –705 грн. за тн, 2) ПЦ ІІ/А-Ш-500 - 760 грн. за тн.

29.04.2008р. ВАТ „ЮГцемент” та ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” уклали додаток № 6 до договору, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити в період з 01.05.2008р. по 31.05.2008р. партію цементу в кількості 2600,00 тон згідно з асортиментом, наведеним в додатку № 6, а покупець зобов’язався прийнятий таку партію цементу та сплатити за нього ціну, визначену додатком №6: 1) ПЦ ІІ/А-Ш-400 –705 грн. за тн, 2) ПЦ ІІ/А-Ш-500 - 760 грн. за тн.

25.05.2008р. ВАТ „ЮГцемент” та ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” уклали додаток № 7 до договору, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити в період з 01.06.2008р. по 30.06.2008р. партію цементу в кількості 1500,00 тон згідно з асортиментом, наведеним в додатку № 7, а покупець зобов’язався прийнятий таку партію цементу та сплатити за нього ціну, визначену додатком №7: 1) ПЦ ІІ/А-Ш-400 –740 грн. за тн, 2) ПЦ ІІ/А-Ш-500 - 780 грн. за тн.

27.06.2008р. ВАТ „ЮГцемент” та ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” уклали додаток № 8 до договору, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити в період з 01.07.2008р. по 31.07.2008р. партію цементу в кількості 1500,00 тон згідно з асортиментом, наведеним в додатку № 8, а покупець зобов’язався прийнятий таку партію цементу та сплатити за нього ціну, визначену додатком №8: 1) ПЦ ІІ/А-Ш-400 –740 грн. за тн, 2) ПЦ ІІ/А-Ш-500 - 780 грн. за тн.

01.08.2008р. ВАТ „ЮГцемент” та ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” уклали додаток № 9 до договору, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити в період з 01.08.2008р. по 31.08.2008р. партію цементу в кількості 1500,00 тон згідно з асортиментом, наведеним в додатку № 9, а покупець зобов’язався прийнятий таку партію цементу та сплатити за нього ціну, визначену додатком №9: 1) ПЦ ІІ/А-Ш-400 –740 грн. за тн, 2) ПЦ ІІ/А-Ш-500 - 780 грн. за тн.

29.08.2008р. ВАТ „ЮГцемент” та ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” уклали додаток № 10 до договору, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити в період з 01.09.2008р. по 30.09.2008р. партію цементу в кількості 1500,00 тон згідно з асортиментом, наведеним в додатку № 10, а покупець зобов’язався прийнятий таку партію цементу та сплатити за нього ціну, визначену додатком №10: 1) ПЦ ІІ/А-Ш-400 –740 грн. за тн, 2) ПЦ ІІ/А-Ш-500 - 780 грн. за тн.

29.08.2008р. ВАТ „ЮГцемент” та ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” уклали додаток № 11 до договору, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити в період з 01.10.2008р. по 31.10.2008р. партію цементу в кількості 1000,00 тон згідно з асортиментом, наведеним в додатку № 11, а покупець зобов’язався прийнятий таку партію цементу та сплатити за нього ціну, визначену додатком №9: 1) ПЦ ІІ/А-Ш-400 –700 грн. за тн, 2) ПЦ ІІ/А-Ш-500 - 750 грн. за тн.

На виконання умов договору №06/08/ОФ-Ц (15/12-07) від 20.12.2007р. та вищевказаних додатків до даного договору ВАТ „ЮГцемент” в період з 01.01.2008р. по 30.09.2008р. поставило ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” цемент в асортименті на суму 8427766,30 грн., що підтверджується накладними, залізничними квитанціями про приймання вантажу та довіреностями на отримання товару, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. спр. 15-149 т. І., арк. спр. 1-125 т. ІІ).

ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” в порушення умов договору за поставлений цемент розрахувалося частково - на суму 7757254,40 грн., таким чином на момент звернення ВАТ „ЮГцемент” з позовом до суду розмір заборгованості покупця становив різницю між вартістю поставленого постачальником цементу та сумою здійсненої покупцем часткової оплати, та дорівнював 670511,90 грн., що підтверджувалося також складеним між сторонами актом звірки від 25.02.2009р. (арк. спр. 55-56 т. І).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” оплатило ВАТ „ЮГцемент” 45000 грн. –погашення кредиторської заборгованості (арк. спр. 18-21 т. ІІІ)

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність стягнення з ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” на користь ВАТ „ЮГцемент” заборгованості за поставлений цемент за договором №06/08/ОФ-Ц (15/12-07) від 20.12.2007р. у розмірі 625511,90 грн..

У позовній заяві ВАТ „ЮГцемент” просить також стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення виконання умов договору, які передбачені п. 6.1 договору №№06/08/ОФ-Ц (15/12-07) від 20.12.2007р.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені ст. 611 Цивільного кодексу України, а саме - у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1. договору за прострочення максимального терміну оплату цієї партії товару, поставленої покупцю згідно з п. 4.6 цього договору, покупець зобов’язаний відшкодувати постачальнику усі збитки, які викликані таким простроченням, та сплатити постачальнику (на його вимогу) пеню за кожний день прострочення оплати, виходячи з подвійного розміру облікової ставки НБУ, яка діяла під час прострочення оплати, пеня нараховується на розмір несплачених покупцем грошових сум з першого дня прострочення максимального терміну оплати, встановленого п. 4.6 договору, нарахування пені здійснюється за весь період прострочення оплати покупцем, і припиняється в момент повного погашення заборгованості покупцем.

Дослідивши наданий ВАТ „ЮГцемент” розрахунок пені (арк. спр. 12 т. І), колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки наданий позивачем розрахунок цілком відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та обставинам справи, а отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пеню у розмірі 89349,07 грн. (за період з 03.11.2008р. по 25.05.2009р.), між тим господарським судом першої інстанції стягнуто з відповідача пеню у розмірі 79359,21 грн. без належного обґрунтування та пояснень розрахунків.

Частиною 2 п. 6.1 договору позивач та відповідач встановили, що у разі прострочення оплати цементу покупець повинен сплатити постачальнику проценти у розмірі 10% річних, які нараховуються на розмір несплачених грошових сум з першого дня прострочення максимального терміну оплати, встановленого п. 4.6 договору, нарахування процентів здійснюється за весь період прострочення оплати покупцем, і припиняється в момент повного погашення заборгованості покупцем.

Між тим, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що наданий позивачем розрахунок штрафу (арк. спр. 13 т. І) (67051,19 грн.) розрахований позивачем без врахування ч. 2 п. 6.1 договору, оскільки формула розрахунку штрафу визначена сторонами у договорі передбачає таке поняття як „річні”, а позивачем не прийнято це до уваги.

Колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду здійснено розрахунок відсотків згідно з ч. 2 п. 6.1 договору : 670511,90 грн. (борг) х 10% (розмір штрафу): 365 (кількість днів у році) х 203 (кількість днів прострочення виконання зобов’язання –з 03.11.2008р. по 25.05.2009р.) = 37262,37 грн., у зв’язку з чим вказану позовну вимогу слід задовольнити частково, а саме: у розмірі 37262,37 грн.

Також у позові ВАТ „ЮГцемент” просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 11178,71 грн., посилаючись при цьому на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних (арк. спр. 138 т. ІІ), апеляційний господарський суд вважає його цілком вірним та обґрунтованим, а отже з відповідача на користь позивача слід стягнути 3% річних у розмірі 11178,71 грн..

05.10.2009р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надано заяву, відповідно до якої відповідач просить суд розстрочити виконання зобов’язання, в зв’язку з тим, що у зазначений період не має фінансової можливості одноразово виконати фінансове зобов’язання по погашенню заборгованості перед позивачем.

Рішенням господарського суду Одеської області задоволено заяву ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” та надано розстрочку виконання зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. За наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови; розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови; змінити спосіб виконання рішення, ухвали, постанови; змінити порядок виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

В роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” визначено, що господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Застосовуючи заходи, передбачені вказаною статтею, господарські суди повинні мати на увазі, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В обґрунтування заявленого клопотання про розстрочку виконання рішення по справі ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” посилалося на баланс підприємства за перше півріччя 2009року, який наявний в матеріалах справи, який свідчив про те, що за наслідками своєї господарської діяльності товариство не має прибутку для погашення грошового зобов’язання перед позивачем.

Відповідачем у добровільному порядку проведено оплату заборгованості у розмірі 45000грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 806 від 27.07.2009р. на суму 5000грн., №842 від 30.07.2009р. на суму 5000грн., №870 від 04.08.2009р. на суму 5000грн., № 1135 від 21.09.2009р.на суму 30 000грн.,

Підприємство у складний час виконує комплекс заходів, щодо залучення до підприємства грошових коштів по найскорішому погашенню зобов’язань перед кредиторами та позивачем у цілому за поставлений цемент, сума заборгованості основного боргу відповідача перед позивачем складає 625511,90грн..

Розглянувши правомірність застосування господарським судом першої інстанції ст.121 Господарського процесуального кодексу України щодо надання розстрочки, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено клопотання ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” про надання розстрочки виконання рішення та надано ВАТ „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” розстрочку виконання рішення щодо оплати основного боргу на один рік.

Відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити, а рішення господарського суду Одеської змінити..

Керуючись ст. ст. 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

                                                            П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2009р. по справі №24/101-09-3409 змінити, виклавши в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Іллічівський завод залізобетонних виробів” (68093, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 33832730) на користь Відкритого акціонерного товариства „ЮГцемент” (57113, Миколаївська область, смт. Ольшанське, вул. Промислова, 9, код ЄДРПОУ 00293031) 625511 (шістсот двадцять п’ять тисяч п’ятсот одинадцять) грн. 90 коп. –основного боргу, 89349 ( вісімдесят дев’ять тисяч триста сорок дев’ять) грн. 07 коп. –пені, 37262 (тридцять сім тисяч двісті шістдесят дві) грн. 37 коп. –штрафу, 11178 (одинадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 71 коп. – 3% річних, 8083 (вісім тисяч вісімдесят три) грн. 02 коп. –витрати по сплаті державного мита за подання позову, 303 (триста три ) грн. 80 коп. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3. Провадження у справі №24/101-09-3409 в частині стягнення 45000 грн. –основного боргу припинити.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Заяву про розстрочення виконання зобов’язання задовольнити частково.

6. Надати Відкритому акціонерному товариству „Іллічівський завод залізобетонних конструкцій” розстрочку виконання зобов’язання суми основного боргу у розмірі 625511,90грн. строком на 12 місяців до 01.10.2010р. з наступним графіком погашення заборгованості:

-          часткове погашення заборгованості у сумі 52542,66 грн. до 01.11.2009р.

-          часткове погашення заборгованості у сумі 52542,66 грн. до 01.12.2009р.

-          часткове погашення заборгованості у сумі 52542,66 грн. до 01.01.2010р.

-          часткове погашення заборгованості у сумі 52542,66 грн. до 01.02.2010р.

-          часткове погашення заборгованості у сумі 52542,66 грн. до 01.03.2010р.

-          часткове погашення заборгованості у сумі 52542,66 грн. до 01.04.2010р.

-          часткове погашення заборгованості у сумі 52542,66 грн. до 01.05.2010р.

-          часткове погашення заборгованості у сумі 52542,66 грн. до 01.06.2010р.

-          часткове погашення заборгованості у сумі 52542,66 грн. до 01.07.2010р.

-          часткове погашення заборгованості у сумі 52542,66 грн. до 01.08.2010р.

-          часткове погашення заборгованості у сумі 52542,66 грн. до 01.09.2010р.

          -          часткове погашення заборгованості у сумі 47542,64 грн. до 01.10.2010р..”

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Іллічівський завод залізобетонних виробів” (68093, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 33832730) на користь Відкритого акціонерного товариства „ЮГцемент” (57113, Миколаївська область, смт. Ольшанське, вул. Промислова, 9, код ЄДРПОУ 00293031) 4041,52 (чотири тисячі сорок одна) грн. 52 коп. –витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Зобов’язати господарський суд Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   Савицький Я.Ф.

Суддя                                         Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                 Лавренюк О.Т.