Рішення № 70441356, 16.11.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/10868/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 листопада 2017 року м. Ужгород

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого – Собослой Г.Г.,

суддів – Бисага Т.Ю., Джуга С.Д.,

секретарі – Чучка Н.В.,

з участю: представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 і

представника ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 до ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 звернувся в суд із даним позовом, мотивуючи тим, що 21 квітня 2010 року позивач звернувся до Перечинського відділення ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» з метою укладення договору вкладу у доларах США на суму 10 000 доларів США. Цього ж дня між ОСОБА_1 та ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», від імені якого діяв керівник відділення ОСОБА_5 був укладений договір на вклад «Премія». Банк прийняв від позивача вклад «Премія» грошові кошти у сумі 10 000 доларів США і відсоткова ставка була встановлена у розмірі 12,5% річних.

ОСОБА_1 зазначає, що у подальшому керівник відділення особисто виплачував йому відсотки та повідомив, що договір автоматично пролунговується на наступний термін і загалом позивачу було виплачено 3000 доларів США відсотків. У серпні 2013 року виплати припинилися і позивач вирішив не пролонговувати вклад, а повернути його. Однак, як з’ясувалось, ОСОБА_5 був звільнений із посади керівника відділення, а надати позивачу інформацію по договору від 21.04.2010 року №72 у відділенні відмовились, пославшись на те, що всю інформацію позивачу може надати Обласна дирекція ПАТ «ОСОБА_3 Аваль».

На звернення позивача до ОСОБА_5, останній запевняв ОСОБА_1, що він особисто отримав належні позивачу кошти у банку і поверне йому найближчим часом, про що написав власноручну розписку від 28 серпня 2013 року. Проте, як зазначає позивач, банк не мав правових підстав для видачі його коштів ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_1 не надавав йому жодних повноважень діяти від його імені. Кошти не повернути до цього часу.

На надіслані до ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» запити із проханням надати інформацію стосовно Договору №72 на вклад «Премія» від 21 квітня 2010 року, банк надав 24 квітня 2014 року відповідь, що на ім’я ОСОБА_1 невідкрито рахунок №26302536802 на вклад «Премія» за договором №72.

Позивач вказує, що йому невідомо механізм оприбуткування та рух коштів залучених банком, договір на вклад «Премія» від 21 квітня 2010 року №72 сторонами укладено, кошти вкладником передано до банку. Доведеним є передача позивачем грошових коштів керівнику Перечинського відділення ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та факт залучення цих коштів, як вклад. Борг становить 12 417,81 доларів США.

15 червня 2015 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 змінив підстави позову та вказує на те, що ухвалою Перечинського районного суду від 12 лютого 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у підробленні Договору №72 на вклад «Премія» (з пролонгацією/ без пролонгації) від 21 квітня 2010 року, на підставі якого ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_1 гроші у розмірі 10 000 доларів США.

На час так званого укладення договору ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з відповідачем, а саме, займав посаду начальника Перечинського відділення Закарпатської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_3 Аваль».

Враховуючи наведене, із посиланням на вимоги ст.ст. 1166, 1172 ЦК України, просив стягнути з ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в еквіваленті 12 417,81 доларів США по курсу НБУ на момент ухвалення рішення.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 07 липня 2017 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки, підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, представника ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» ОСОБА_4, яка просить рішення суду залишити без змін. Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 21 квітня 2010 року позивач звернувся до Перечинського відділення ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_3 Аваль») з метою укладення договору вкладу на суму 10 000 доларів США і того ж дня між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був підписаний договір на вклад №72 «Премія» з відсотковою ставкою 12,5%, за яким керівник відділення ОСОБА_5 отримав від позивача грошові кошти в сумі 10 000 доларів США.

У п. 3 договору №72 на вклад «Премія» вказано, що для обліку суми вкладу ОСОБА_3 відкриває вкладнику рахунок №26302536802.

З листа ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» від 24.04.2014 року №86-02-1038 вбачається, що на ім’я ОСОБА_1 в банку не відкрито рахунок №26302536802 на вклад «Премія» від 21.04.2010 року за договором №72.

Ухвалою Перечинського районного суду від 12 лютого 2015 року ОСОБА_5 визнано у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України винним і на підставі ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.

Даною ухвало суду встановлено, що 21 квітня 2010 року, працюючи начальником Перечинського відділення Закарпатської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» , будучи службовою особою, склав завідомо неправдивий документ, а саме, договір №72 на вклад «Премія» (з пролонгацією/без пролонгації) між відділенням в його особі та ОСОБА_1 який завірив своїм підписом та відбитком круглої печатки Перечинського відділення ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», на підставі якого отримано від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США, за що кримінальна відповідальність передбачена ст. 366 ч. 1 КК України.

Враховуючи ухвалу суду від 12 лютого 2015 року, договір банківського вкладу укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» від імені якого виступала уповноважена особа – керівник відділення Закарпатської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» ОСОБА_5, судова колегія приходить до висновку, що позивач укладав договір банківського вкладу та передавав суму вкладу у розмірі 10 000 доларів США саме із ПАТ «ОСОБА_6 Аваль», а не з ОСОБА_5 особисто.

Розписка написана ОСОБА_5 від 28 серпня 2013 року, в якій він запевнив, що поверне позивачу грошові кошти не може свідчити та підтверджувати, що ОСОБА_1 передав грошові кошти ОСОБА_5 особисто, оскільки спростовується договором банківського вкладу від 21 квітня 2010 року, ухвалою суду від 12 лютого 2015 року та матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Таким чином, позивач уклав договір банківського вкладу та передав суму вкладу ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» і такі йому не повернуті, і сума вкладу з нарахованими на нього відсотками є шкодою, завдану йому протиправними діями працівника банку ОСОБА_5, що складається із суми вкладу 10 000 доларів США, що еквівалентно 265 000 грн., відсотків 2417 доларів США за період із 21.04.2010 року по 21.08. 2014 року із врахуванням отриманих 3000 доларів США, що становить 64 072,00 грн. по курсу НБУ станом на 16.11.2017 року, складає 100 доларів США 2650,0 грн. і дана сума, у відповідності до ст. 1166, 1172 ЦК України, підлягає стягненню із відповідача на користь ОСОБА_1

Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не наведено фактичних даних, а також не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для стягнення з ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 12 417,18 доларів США не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та встановленими правовідносинами, які виникли між сторонами, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, у відповідності до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, яким позов ОСОБА_1 слід задовольнити із вищезазначених підстав.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1172 ч. 1 ЦК України, судова колегія,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 липня 2017 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» на користь ОСОБА_1 10 000 доларів США, що еквівалентно 265 000 грн. та 2417,81 доларів США, що еквівалентно 64 072, 00 грн. заподіяних збитків.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області ОСОБА_7