Ухвала суду № 70441208, 20.11.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11593/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Монич О.В., з участю прокурора Зарівна Г.Є.О., розглянувши клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про накладення арешту та заборону розпоряджатись на наступний обєкт нерухомого майна: вбудоване приміщення, за адресою: м. Ужгород, вул. Володимира Гошовського, будинок2-4, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради,-

В С Т А Н О В И В :

З клопотання слідчого погодженого з прокурором та матеріалів кримінального провадження вбачається, що 13.11.2017 року до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява ОСОБА_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що невстановлена особа використала завідомо підроблені документи, а саме надала державному реєстратору Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна ОСОБА_3 документи, що містили завідомо неправдиві відомості, на підставі яких державним реєстратором було внесено інформацію до Державного реєстру речових прав щодо речових прав територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради на арку (проїзд) будинку 2-4 по вул. Боженка в м. Ужгороді.

14.11.2017 року слідчим СВ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070030003180, попередня правова кваліфікація ч. 4 ст. 358 КК України.

Як вбачається із вищевказаної заяви ОСОБА_2, останньому на праві власності в будинку №2-4 по вул. Боженка. в м. Ужгороді, належать офісні приміщення на 3-4 поверсі.

Будинок має закритий внутрішній двір, доступ до якого забезпечується двома проїздами через арки, одна з яких розміщена під приміщеннями, що належать заявнику. ОСОБА_2 та інші власники та користувачі приміщень в їх будинку користуються як двором, де тримають свої транспортні засоби, так і цим в'їздом до двору.

Після візиту будівельної бригади до нашого під'їзду в цьому будинку ОСОБА_2 стало відомо, що арка разом із сусіднім приміщенням зареєстрована як об'єкт права власності за територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради та передана в користування на умовах оренди певному підприємцю.

Ознайомившись із відповідями, наданими Ужгородською міською радою та її виконавчими органами на ряд запитів, ОСОБА_2 може стверджувати, що реєстрація речового права за територіальною громадою міста здійснена з порушенням порядку, встановленого нормативними актами.

Так, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №68959808 від 26 вересня 2016 року державний реєстратор Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна ОСОБА_3 згідно зі своїм рішенням індексний номер 3 1562751 від 26 вересня 2016 року здійснила реєстрацію права власності на вбудовані приміщення загальною площею 64,1 кв. м. номер запису про право власності 16575116 на підставі листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області від 24 лютого 2016 року за 305- 07-00515; відношення Ужгородської міської ради від 05 вересня 2016 року за №03-15/282 та технічного паспорту на об'єкт №689. виготовлений 29 липня 2016 року КП «Архітектурно-планувальне бюро».

Ознайомившись із технічним паспортом на вбудовані нежитлові приміщення, право власності на які зареєстровано державним реєстратором, ОСОБА_2 встановив, що до площі приміщень, право власності на які зареєстровано за територіальною громадою м. Ужгорода державним реєстратором ОСОБА_3. зараховано і площу арки (проїзду) до загального внутрішнього двору будинку, яким користуються власники всіх приміщень нашого будинку, а також в експлікації технічного паспорту об'єкта арка позначена як приміщення.

Однак, в зв'язку із роз'ясненнями, наданими Конституційним Судом України в рішеннях №4-рп/2004 від 02 березня 2004 року, №14-рп/201! від 9 листопада 2011 року, та нормами статті 382 Цивільного кодексу України, статей 4, 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» арка (проїзд, підїзд) є спільним майном, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.

Так, відповідно до цитованих норм усі власники квартир га нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у чому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відтак. техніком з інвентаризації нерухомого майна КП «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради, що виготовляв технічний паспорт, було неправомірно внесені до технічною паспорту на нерухомий об'єкт недостовірні відомості.

Окрім того, на думку ОСОБА_2, реєстрація державним реєстратором здійснена з порушеннями вимог Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за №1 127, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 6 вказаного Порядку державної реєстрації державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до субєкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав (пункті 9 вказаного Порядку державної реєстрації).

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав здійснюється перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (пункт 4 статті 18 вказаного Закону).

Згідно з Порядком до заяви про реєстрацію речових прав заявник подає документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу, дарування, рішення суду, свідоцтво тощо).

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину га його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин повязує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. За результатом розгляду заяви іа документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації (пункт 18 Порядку державної реєстрації).

Отже, державний реєстратор повинен був встановити, що у заявника відсутні правовстановлюючі документи на майно (про набуття права власності на вбудовані приміщення), а також встановити факі внесення техніком КП «Архітектурно-планувальне бюро» недостовірних відомостей до технічного паспорту та відмовити Ужгородській міській раді у державній реєстрації речових прав на це майно.

Однак, державний реєстратор Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_3 внесла завідомо недостовірну інформацію до Державного реєстру речових прав щодо речових прав територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради на арку (проїзд) їх будинку.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 103823503 від 15.11.2017 року встановлено, що назву вулиці змінено з вул. Боженка на вул. ОСОБА_4 ( розпорядження 3174 від 18.04.2016 року) вищевказане нежитлове приміщення належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради код (ЄДРПОУ 33868924, адреса м. Ужгород, пл. Поштова, 3), яке зареєстровано 26.09.2016 року.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задоволити.

Відповідно до ст.. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (ч.1 ст.170 КПК України - текст статті в редакції ЗУ № 1019-VII)

Відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 170 КПК України (текст статті в редакції ЗУ № 1019-VIII від 18.02.2016, що діє з 28.02.2016р.), арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 1 статті 170 КПК визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Заслухавши пояснення прокурора з приводу внесеного клопотання, дослідивши матеріали клопотання, та враховуючи те, що вказане вбудоване приміщення належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради код (ЄДРПОУ 33868924, адреса м. Ужгород, пл. Поштова, 3), яке зареєстровано 26.09.2016 року, включено до переліку обєктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу у 2017 році згідно рішення Ужгородської міської ради та в подальшому може бути незаконно приватизоване та відчужене та перейде у власність добросовісного набувача, позбавивши права комунальної власності територіальну громаду міста, у звязку з чим виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане нерухоме майно, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст., 170, 171-173, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Накласти арешт на обєкт нерухомого майна: вбудоване приміщення, за адресою: м. Ужгород, вул. Володимира Гошовського, будинок2-4 (реєстраційний номер обєкта1036800621101), що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради код (ЄДРПОУ 33868924, адреса м. Ужгород, пл. Поштова, 3).

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Монич О.В.