Рішення № 7043905, 11.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

11.12.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів,                                                                                 тел. (462) 672-847

проспект Миру, 20                                                                      

Іменем України

РІШЕННЯ

“ 08 ” грудня 2009 року справа № 18/169

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Калина –Чернігів”

14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 54 –а

До Закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема”

15600, м. Мена, вул. Гастелло, 4

14035, м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ, 20 –а (адреса для листування)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство „Комерційний банк „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” Чернігівське регіональне управління

14000, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 17

про стягнення 35626 грн. 52 коп.

Суддя А.С.Сидоренко

Представники сторін:

від позивача: Іващенко Ю.В. –предст., дов. б/н від 21.04.2009р.

від відповідача: Заїка В.М. –предст., дов. б/н від 01.11.2009р. (в судових засіданнях 10.11.2009р. та 24.11.2009р.)

від третьої особи: Пода В.В. –представ., дов. б/н від 09.09.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Калина-Чернігів” (надалі –позивач) заявлено позов до закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема” (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство „Комерційний банк „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” Чернігівське регіональне управління) про стягнення 25000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, згідно договору поставки № 72 ЧО від 28.07.2008р., 3750,00 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 6727,92 грн. двадцяти семи процентів річних з простроченої суми та 148,60 грн. оперативно –господарських санкцій за порушення термінів оплати поставленого товару.

Представник відповідача визнав факт отримання від позивача нафтопродуктів на підставі договору поставки № 72 ЧО від 28.07.2008р. При цьому, відповідач зазначив, що оплата за поставлені нафтопродукти була здійснена ним в повному обсязі, зокрема, спірна сума (25000,00 грн.) була перерахована платіжним доручення від 16.01.2009р. № 1. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки обов’язок щодо здійснення розрахунків був виконаний ним належним чином.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 1480532, проте в призначене на 08.12.2009р. судове засідання не з’явився, причини неявки до суду не повідомив.

Третя особа в судовому засіданні пояснила, що грошові кошти в сумі 25000,00 грн. були списані з рахунку відповідача проте не були зараховані на рахунок позивача у зв’язку з введенням в банківській установі мораторію на задоволення вимог кредиторій.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та третьої особи, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Калина-Чернігів” зареєстроване рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 10.12.2004р. за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 54 –а, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1064102 0000 000698.

Закрите акціонерне товариство „Корпорація „Інтерагросистема” зареєстроване розпорядження Менської районної державної адміністрації від 28.01.1998р. за адресою: м. Мена, вул. Гастелло, 4, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1050120 0000 000157.

28 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Калина-Чернігів” в особі директора Саєнка В.І. (надалі –Постачальник) та закритим акціонерним товариством „Корпорація „Інтерагросистема” в особі генерального директора Юхименко Сергія Володимировича (надалі –Покупець) був укладений Договір поставки № 72ЧО (надалі –Договір).

Згідно з п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3 та 3.3 Договору, постачальник передає у власність покупцю нафтопродукти (надалі –товар), а покупець приймає і сплачує їх вартість. Кількість та асортимент товару зазначається у Специфікаціях (форма Специфікації) затверджується сторонами Додатком № 1, що складаються покупцем та підтверджується шляхом підписання постачальником на умовах даного договору. Кожна Специфікація є невід’ємною частиною даного договору. Кожна наступна Специфікація не відміняє і не припиняє дію попередніх Специфікацій ні повністю, ні частково, якщо інше не зазначено в ній. Постачальник передає товар покупцю на умовах ІНКОТЕРМС-2000: EXW –нафтобаза постачальника. Адреса нафтобази вказується постачальником у Специфікації; CPT –термінал покупця. Адреса терміналу вказується покупцем у Специфікації. Передача покупцю товару здійснюється в разі надання покупцем довіреності (тип. форма № М-2, затв. наказом Мінстату України № 192 від 21.06.96р.) на отримання зазначеної кількості товару. Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару за видатковою накладною та/або товарно –транспортною накладною з подальшою передачею видаткової накладної. Товар передається покупцю в порядку та строки, обумовлені сторонами у Специфікації. Постачальник має право відвантажити товар без попередньої оплати, а покупець зобов’язаний оплатити товар у термін, що не перевищує 10 (десяти) банківських днів від дня відвантаження товару і переходу права власності на товар до покупця.

Згідно затвердженої 07.10.2008р. сторонами Специфікації до договору поставки № 72ЧО від 28.07.2008р. (Додаток № 1 до Договору) загальна сума нафтопродуктів становить 82602,50 (вісімдесят дві тисячі шістсот дві гривні 50 коп.) гривень. Крім того, ПДВ –16520,50 грн. Всього до сплати 99123,00 (дев’яносто дев’ять тисяч сто двадцять дві гривні 50 коп.) гривень.

На виконання умов Договору, позивач, згідно видаткової накладної від 07.10.2008р. № РН-0000846 поставив відповідачеві нафтопродуктів на загальну суму 99123,00 грн.

Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача на підставі довіреності від 07.10.2008р. ЯОУ № 895956.

Факт отримання товару уповноваженою особою відповідача підтверджується її підписом на копії вищевказаначеної видаткової накладної.

Відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши 74123,00 грн., у зв’язку з чим сума боргу становить 25000,00 грн.

Сторонами була проведена звірка взаємних розрахунків станом на 31.12.2008р., за результатами якої уповноваженими представниками сторін був підписаний та скріплений печатками товариств відповідний акт. При цьому відповідач зазначив, що платіжним дорученням № 1 від 16.01.2009р. борг в сумі 25000,00 грн. був сплачений і відповідна сума була знята ВАТ КБ „Надра” з рахунку у зв’язку з чим сума заборгованості відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов’язання шляхом поставки товару.

Відповідач, в свою чергу, зобов’язання щодо оплати отриманого товару не виконав і має заборгованість в сумі 25000,00 грн.

Заперечення відповідача щодо належного виконання ним своїх зобов’янь судом відхиляються, оскільки правовідносини між відповідачем та банком ґрунтуються на договорі банківського рахунку, банк відповідає перед клієнтом за невиконання взятих на себе зобов’язань, що не виключає можливість застосування до нього відповідачем заходів господарсько –правової відповідальності. Однак, в даному випадку, банк не відповідає за зобов’язаннями відповідача щодо оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

До того ж, п. 3.9 Договору передбачено, що сторони прийшли до згоди вважати датою проведення розрахунку дату зарахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника. Згідно довідки Чернігівської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк „Аваль” від 23.11.2009р. № 50-1/493 надходження на рахунок позивача грошових коштів, сплачених платіжним дорученням від 16.01.2009р. в суммі 25000,00 грн., не здійснювалось, на підтвердження чого були надані банківські виписки за 16.01.2009р.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.11 Договору, сторони прийшли до згоди, що при несвоєчасній оплаті товару (порушення п. 3.3), незарахована грошова сума є сумою, якою користується покупець та належить постачальнику і за час користування постачальник має право нарахувати, а покупець в такому випадку зобов’язується сплатити відсотки за час користування коштами постачальника в розмірі 27 % (двадцять сім процентів) річних.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов’язання по оплаті отриманого товару, з нього підлягає стягненню 3750,00 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 6727,92 грн. двадцяти семи процентів річних від простроченої суми.

При порушенні покупцем п. 3.3 цього Договору, постачальник має право застосувати до покупця оперативно –господарські санкції, передбачені частиною першою статті 236 Господарського кодексу України, а також в порядку частини другої цієї статті постачальник має право нарахувати до ціни, зазначеної в накладної (без податку на додану вартість), додаткову ціну в розмірі 10 гривень за 1 тону несплаченого своєчасно нафтопродукту. В цьому випадку, покупець зобов’язаний сплатити додаткову вартість протягом 4-х днів з моменту відправлення відповідної вимоги постачальником (п. 4.3 Договору).

На підставі п. 4.3 Договору, позивач нарахував 148,60 грн. оперативно –господарських санкцій за порушення термінів оплати поставленого товару.

Втім, позовні вимоги про стягнення 148,60 грн. оперативно –господарських санкцій за порушення термінів оплати поставленого товару задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

У відповідності з ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій ст. 236 цього Кодексу, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

За правилами ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Однак, на думку суду, нарахування до ціни, зазначеної в накладної, додаткової ціни в розмірі 10 гривень за 1 тону несплаченого своєчасно нафтопродукту, за своєю правовою природою не є оперативно-господарською санкцією, адже вчинення позивачем відповідних дій не припиняє та не попереджає повторення порушення зобов'язання.

В даному випадку, фактично змінюється ціна товару. Ціна товару є істотною умовою договору, може встановлюватися тільки за домовленістю сторін (за винятком випадків, встановлених законом). Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, в залежності від показників, що її зумовлюють (собівартість, затрати тощо).

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату суми заборгованості (претензія від 08.04.2009р. № 60), попереджаючи його при цьому про намір звернення до суду для примусового відшкодування грошових коштів у разі відмови від добровільної їх сплати. Дана вимога була отримана відповідачем 09.04.2009р. (вх. № 98), що підтверджується відтиском штампу товариства на копії відповідної претензії. У відповідь на претензію відповідач повідомив (лист від 09.04.2009р. № 52), що платіжним дорученням від 16.01.2009р. № 1 ним сплачені грошові кошти в сумі 25000,00 грн. Проте, з вини ВАТ КБ „Надра” грошові кошти в сумі 25000,00 грн. на рахунок позивача зараховані не були.

Враховуючи наведені вище обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 193, 235 –237 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „Корпорація „Інтерагросистема”, м. Мена, вул. Гастелло, 4 (р/р 26004001674001 в філії КБ „Надра” м. Чернігів, МФО 353627, код 24839440) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Калина –Чернігів”, м. Чернігів, вул. Щорса, 54 –а (р/р 260047703 в Чернігів. ОД ВАТ „Райффайзен банк „Аваль”, МФО 353348, код 33259505) 25000 грн. 00 коп. боргу, 3750 грн. 00 коп. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 6727 грн. 92 коп. двадцяти семи процентів річних з простроченої суми, 354 грн. 78 коп. державного мита та 235 грн. 02 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко