Рішення № 7043819, 07.12.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2009 р.Справа № 14/1558 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАСС”, м. Хмельницький

до закритого акціонерного товариства „Хмельницька кондитерська фабрика „Кондфіл”, м. Хмельницький

про стягнення 41886,50 грн. основного боргу, 418,87 грн. інфляційних втрат, 244,43 грн. 3% річних

Суддя Гладюк Ю.В.

представники:

позивача : Саковська І.П. - за довіреністю від 07.12.2009р.

Шеремет В.В. - за довіреністю від 07.12.2009р.

відповідача : не з'явився

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 41886,50 грн. основного боргу, 418,87 грн. інфляційних втрат, 244,43 грн. 3% річних за передані товарно-матеріальні цінності.

Представник позивача загалом позовні вимоги підтримав, додатково суду пояснив, що при зверненні до суду з позовом помилково не було враховано всі проведені розрахунки та дані звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2009 р. Дійсна заборгованість відповідача станом на день подання позову становила 38 885,72 грн. Інфляційні втрати визначаються в сумі 388,86 грн., проценти 226,92 грн.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи своїми процесуальними правами на захист не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив. Про наявність поважних причин суд не повідомив. За таких обставин суд вирішує спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

В листопаді 2008 року, лютому та березні 2009 року позивачем було відпущено відповідачу товарно-матеріальні цінності. Товар зазначений в накладній №РН-0001085 від 07.11.2008р., №РН-0001086 від 07.11.2008 р., №0001089 від 10.11.2009 р., №0001097 від 13.11.2008 р., №РН-0000090 від 20.02.2009 р., №РН-0000161 від 27.03.2009 р., №РН-0000159 від 27.03.2009 р. був отриманий уповноваженими представниками відповідача на підставі виданих довіреностей, а саме: серія ЯПЛ №598806 від 07.11.2008 р.; серія ЯПЛ №598821 від 10.11.2008 р.; серія ЯПЛ №598848 від 11.11.2008 р.; серія ЯПР №461032 від 20.02.2009 р.; серія ЯПР №461131 від 26.03.2009 р. Копії вказаних документів наявні в матеріалах справи.

Оскільки поставлений товар не було оплачено відповідачем в повному обсязі, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №34 від 22.05.2009 р. з вимогою сплатити 56818,52 грн. Сторонами було укладено угоду про залік взаємних вимог від 19.06.2009 р., згідно якої заборгованість зменшилась на 14932,00 грн. та склала 41886,50 грн.

Зі змісту правовідносин, які виникли між сторонами вбачається укладення угоди купівлі –продажу яка в силу ст.655 ЦК України є оплатною. В силу ст.692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно до ст.ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Оскільки накладними та довіреностями, примірником додаткової угоди а також актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами підтверджується заборгованість частково, в сумі 38885,70 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині.

При цьому, згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. В порушення наведених приписів процесуального права, позивачем не було доведено наявність заборгованості відповідача на решту суми позову. Тому в стягненні 3000,78 грн. слід відмовити за безпідставністю вимог в цій частині.

Судом враховується, що у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, уточнені вимоги про стягнення нарахувань інфляції та річних обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню в сумі 388,86 грн. інфляційних та 226,92 грн. річних. Розмір цих нарахувань підтверджується розрахунком. При цьому судом враховується те, що сума заявлених нарахувань фактично менша, а ніж могла б бути заявлена до стягнення позивачем при здійсненні цих нарахувань починаючи з моменту прострочення.

Виходячи з викладеного позов підлягає задоволенню частково з покладанням судових витрат на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „Хмельницька кондитерська фабрика „Кондфіл” (м. Хмельницький, вул. Шевченка, 69, код 00382289) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАСС” (м. Хмельницький, вул. Довженка, 4/7, код 31216302) 38885,72 грн. заборгованості, 388,86 грн. інфляційних, 226,92 грн. процентів, а також 395,01 грн. витрат на оплату державного мита та 109,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

В решті позову відмовити.

                              Суддя