Рішення № 7043722, 19.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2009 р. Справа № 42/223-09

вх. № 6220/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Елемент Лізинг", м. Київ

до ТОВ "Укртрансбудмонтаж", м. Харків

про стягнення 17790,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Елемент Лізинг", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Укртрансбудмонтаж", про стягнення заборгованості за договором лізингу ЭЛ/Хрк-0342/ДЛ від 08.07.2008р. в сумі 17790,26 грн., в т.ч. заборгованість за лізинговими платежами - 5840,82 грн., лізинговий платіж за період розірвання договору - 2401,71 грн., пеня - 362,87 грн., додаткова винагорода - 6517,19 грн., відшкодування транспортного податку - 2667,67 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позивач через канцелярію суду надав додаткові пояснення.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Судом встановлено, що відповідач не з'являвся в судові засідання, призначені по даній справі.

Ухвали суду про призначення справи до розгляду направлялись на юридичну адресу відповідача, яка вказана в довідці з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвали суду про призначення справи до розгляду в судові засідання на 18.08.2009р., 01.10.2009р., 19.11.2009р. повернуті поштою з відміткою про те, що за вказаною адресою підприємство не значиться.

До суду також надійшло повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, а саме ухвали суду про призначення справи в судове засідання на 20.10.2009р.

Відповідач про причини неявки суду не повідомляв, витребувані судом документи не надав.

При вирішенні питання щодо належного повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду суд бере до уваги положення п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р.", в якому зазначається, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між ТОВ "Елемент Лізинг" (позивач) та ТОВ "Укртрансбудмонтаж" (відповідач) був укладений Договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Хрк-0342/ДЛ від 08.07.2008р. (далі - договір).

Згідно з п.3 цього Договору Позивач придбає у власність предмет лізингу, а саме згідно Специфікації - причіп бортовий МАЗ 837810-04, та надає його відповідачеві за плату в тимчасове володіння та користування на умовах даного Договору та загальних Правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток № 1 до договору) (далі - Правила).

Позивач згідно акту прийому - передачі від 10.09.2008р. передав відповідачу предмет лізингу в користування.

Відповідач на підставі п. 1.1. Правил, зобов'язаний оплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів, який є Додатком № 3 до Договору та їх невід 'ємною частиною.

Згідно умов договору лізингові платежі складають 122921,45 грн.

Як зазначає позивач, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та не здійснював лізингові платежі.

Правилами фінансового лізингу (додаток № 1 до договору), а саме п. 3.1.6.передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно, відповідно до графіку лізингових платежів оплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п.3.3.3 "Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів" позивач вправі переглянути в однобічному порядку розмір лізингових платежів (ціну Договору лізингу) у випадку коли курс гривні до долара США, встановлений постановою НБУ буде перевищувати більш ніж на 2% значення коефіцієнта. Сторони встановили, що значення коефіцієнта дорівнює 5,00 (п'ять).

Відповідно до п.3.3.4 "Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів" відповідач (лізингоотримувач) зобов'язаний у складі наступного лізингового платежу, крім поточного лізингового платежу, передбаченого "Графіком лізингових платежів" (Додаток №3 до Договору), додатково сплатити суму винагороди (комісії) на підставі рахунку-фактури, який підлягає оплаті на протязі 3-х днів з дати виставлення.

Відповідно до п.5.1 Додатку № 1 "Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів" позивач, у разі прострочення встановлених Договором лізингу строків, має право на нарахування пені у розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті, за кожний календарний день прострочення.

Пунктом 8.1 Правил передбачено, що договір лізингу може бути припинено (розірвано) за згодою сторін, а також на інших підставах, передбачених чинним законодавством, при цьому п.8.2 передбачено, що Позивач має право розірвати Договір або відмовитись від виконання Договору в односторонньому порядку, без відшкодування Відповідачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням, у випадку настання істотних умов (порушень), у тому числі якщо заборгованість Відповідача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів (п.8.2.4).

При розірванні Договору лізингу з причин, передбачених п.8.2.4, відповідач зобов'язаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, утому числі: заборгованість по лізинговим платежам; суми неустойки; суму покриття; збитки, понесені лізингодавцем у результаті такого розірвання (п.8.4 Правил)

Пунктом 10 Правил встановлено, що при достроковому розірванні Договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується в повному обсязі.

Позивач в своїй позовній заяві посилається на те, Договір лізингу з відповідачем був розірваний за його ініціативою, у зв'язку з простроченням сплати відповідачем лізингового платежу більше ніж на 30 календарних днів.

Однак дане твердження не відповідає матеріалам справи, а саме з Додаткової угоди № 1 від 27.04.2009р. до договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Хрк-0342/ДЛ від 08.07.2008р. вбачається, що договір фінансового лізингу був розірваний у добровільному порядку на підставі п.8.1 Договору.

На підставі даної Додаткової угоди відповідач відповідно до акту приймання-передачі від 27.04.2009р. повернув позивачеві транспортний засіб - причіп бортовий МАЗ 837810-04.

Також Додатковою угодою сторони погодили, що на дату підписання цієї додаткової угоди відповідач має зобов'язання по сплаті заборгованості по лізинговим платежам у сумі 13724,24 грн., по сплаті незавершеного лізингового платежу в сумі 2404,71 грн., по сплаті пені в сумі 657,89 грн.

Пунктом 7 Додаткової угоди визначено, що лізингоотримувач (відповідач) зобов'язаний на протязі 10 календарних днів оплатити заборгованість за Договором фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Хрк-0342/ДЛ від 08.07.2008р у сумі 16786,84 грн.

Таким чином, додатковою угодою до договору сторони розірвали Договір та досягли згоди щодо суми заборгованості відповідача на день розірвання та строків її оплати.

Як вбачається з тексту позовної заяви позивач просить стягнути наступні суми : заборгованість за лізинговими платежами - 5840,82 грн., лізинговий платіж за період розірвання договору - 2404,71 грн., пеня - 362,87 грн., додаткова винагорода - 6517,19 грн., відшкодування транспортного податку - 2667,67 грн.

Позивачем надані пояснення щодо суми, яка заявлена до стягнення, та суми, яка визначена додатковою угодою, а саме позивач вказує на те, що до суми лізингового платежу в розмірі 13724,24 грн. (визначена додатковою угодою) включені: заборгованість за лізинговим платежем - 5840,82 грн., сума винагороди у зв'язку із збільшенням коефіцієнту - 5279,97 грн., сума відшкодування транспортного податку - 2667,67 грн.

Суд зазначає, що загальна сума заборгованості за лізинговим платежем, суми винагороди у зв'язку із збільшенням коефіцієнту та сума відшкодування транспортного податку, наведені в поясненнях (5840,82 грн. + 5279,97 грн. + 2667,67 грн.), складає 13788,46 грн., однак додатковою угодою визначена сума 13724,24 грн., з матеріалів справи не вбачається, яка саме сума вказана позивачем в розрахунку є невірною, тому суд відмовляє в частині стягнення 64,22 грн. та приймає загальну суму заборгованості за даними платежами 13724,24 грн.

Крім того суд відмовляє в частині стягнення суми збільшення винагороди в розмірі 1237,22 грн., оскільки як вбачається з матеріалів справи рахунок на сплату даної суми був виставлений 16.04.2009р., а отже станом на 27.04.2009р. (підписання додаткової угоди) у відповідача виник обов'язок щодо сплати цієї суми, однак ця сума не була включена сторонами до додаткової угоди, тому суд вважає це добровільною відмовою позивача від стягнення.

Сума незавершеного лізингового платежу в розмірі 2401,71 грн. підтверджується матеріалами справи та сторонами в додатковій угоді, при цьому суд зазначає, що умовами додаткової угоди підтверджена сума лізингового платежу за період розірвання договору 2404,71 грн., однак позивач просить стягнути меншу суму, що є його правом, тому суд приймає суму в розмірі 2401,71 грн.

Суд зазначає, що вищезазначені суми в розмірі 13724,24 грн. та 2404,71 грн. підтверджені відповідачем, оскільки ним підписана Додаткова угода № 1 до Договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Хрк-0342/ДЛ від 08.07.2008р

Щодо сплати пені, то суд зазначає, що сторонами в додатковій угоді визначений розмір пені станом на 27.04.2009р. у сумі 657,89 грн., однак позивач просить суд стягнути пеню в сумі 362,87 грн., що є правом позивача, тому суд приймає суму пені в розмірі 362,87 грн.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі.

Отже відповідачем не виконані умови додаткової угоди № 1 до Договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Хрк-0342/ДЛ від 08.07.2008р від 08.07.2008р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За змістом ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (ст.806 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч.2), у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч.3).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення заборгованості за лізинговим платежем, суми винагороди у зв'язку із збільшенням коефіцієнту та суми відшкодування транспортного податку в загальному розмірі 13724,24 грн., в частині стягнення незавершеного лізингового платежу в сумі 2401,74 грн. та пені в сумі 362,87 грн., всього 16488,85 грн., в задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Витрати по сплаті держмита в сумі 164,89 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн. підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 32-34, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансбудмонтаж" (61052 м.Харків, вул.Мала-Панасівська, буд.4/7, код 30430162, р/р 260093001774 в АКБ "Меркурій", МФО 351663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (юридична адреса : 03038 м.Київ, вул.М.Гринченко, 4 оф.130, фактична адреса : 03058 м.Київ, вул.Леваневського, 6, оф.85, код 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ "Альфа-Банк" у м.Києві, МФО 300346) заборгованість в загальній сумі 16488,85 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 164,89 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 20.11.2009р.