Рішення № 7043697, 20.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2009 р. Справа № 29/340-09

вх. № 5831/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - позивача - Шульц В.С.

відповідача - Куштим О.М

розглянувши справу за позовом ТОВ "Альфа-Медіа", м. Харків

до ВАТ "Телекомпанія "Фаворіт ТВ", м. Харків

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним з моменту укладення договору №02/01/08 від 01.02.08, підписаного між сторонами. В обгрунтування свого позову вказує на те, що спірний договір не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України. А також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 27.07.09р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.09.09р.

Представники сторін 07.09.09р. в судове засідання не з"явились, у зв"язку з чим ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 22.09.09р.

Представник позивача 22.09.09р. в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач 22.09.09р. відзив на позовну заяву не надав, в судовому засіданні, представники відповідача проти позову заперечували.

Сторони звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи за межами двохмісячного терміну, встановленого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у зв"язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Ухвалою суду від 22.09.09р. було продовжено строк вирішення спору за межі строків,встановлених ст.69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 19.10.09р.

Позивач в судовому засіданні позов підтримує, надав за супровідним листом (вх.25028 від 19.10.09р.) витребувані судом документи, які суд долучив до матеріалів справи..

Відповідач в судове засідання не з"явився, надав через канцелярію суду пояснення(вх. 24882 від 16.10.09р.), в яких просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Пояснення суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 19.10.09р. було відкладено розгляд справи на 02.11.09р.

Позивач в судове засідання не з"явився,надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач в судовому засіданні підтримав доповнення (вх. №26788 від 30.10.09р.) до пояснень від 15.11.09.

Ухвалою суду від 02.11.09р. було задоволено клопотання позивача та відкладено розгляд справи на 16.11.09р.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, змін не мав.

Вдповідач надав доповнення до поясненнь від 15.10.09р.,30.10.09р., в яких просить суд відмовити в задоволенні позову.

Всудовому засіданні 16.11.09р. було оголошено перерву до 20.11.09р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач з позовними вимогами не погодився.16.10.09р. Відповідачем було надано пояснення по суті позовних вимог, 30.10.09р. Відповідач надав суду надано додаткові пояснення, в яких вказує на те, що договір що оскаржується укладено в межах норм чинного законодавства, та підстави для визнання його недійсним відсутні. При цьому, Відповідач пояснює, що ціна договору визначена вірно, оскільки винагорода виплачується в гривнях, по курсу долара США на день розрахунків. Поясненнями від 16.10.09р. Відповідач повідомив, що ціна договору не може вважатись завищеною, оскільки, при прийнятті рішення про укладення договору проводились маркетингові дослідження на підставі яких визначено високий рейтинг Телеканалу «Фаворіт «Анонс» та прийнято рішення про укладення зазначеної угоди.

Також Відповідач стверджує, що Позивач вже вдруге звертається до суду з вимогами про визнання договору недійсним, оскільки при укладенні договору було порушено норми ст. 203 та 204 ЦК України та пояснює, що Харківським апеляційним господарським судом відмовлено Позивачеві в задоволенні таких вимог, що відображено в постанові від 08.07.09р. №49\181-08.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається з пояснень позивача, та матеріалів справи 01.02.08р. ТОВ «Альфа медіа» та ВАТ «Телекомпанія Фаворіт ТВ» уклали договір №02\01\08. Згідно з п. 2.1. договору Відповідач передав Позивачеві право на ретрансляцію телепрограм кабельного каналу «Фаворіт (Анонс)», а Позивач прийняв на себе зобов’язання використовувати надане право в порядку та на умовах визначених Договором.

Пунктом 4.1. договору визначено, що за надання права визначеного договором виплачується винагорода, яка визначається шляхом множення середньої кількості абонентів Позивача в звітному місяці на ставку, що визначена в додатку до договору. Додатком №1 до договору визначено, що розмір ставки становить 0,10 долларів США.

Пунктом 6.1. договору визначено строк його дії, а саме з 01.02.08р. по 31.12.08р. При цьому, згідно із п. 6.3. договору, договір продовжує діяти на кожен наступний календарний рік, за умови, що жодна із сторін за 30 діб до моменту його закінчення не виявила бажання його розірвати.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, до укладення зазначеного договору між сторонами діяв договір №10\2007 від 01.01.07р. що є аналогічним за своїм змістом зі спірним договором. На підставі зазначеного договору Відповідач надав Позивачеві право на ретрансляцію телепрограм кабельного каналу «Фаворіт (Анонс)». Договором також визначено розмір винагороди за передачу зазначеного права, що становить – 12,00 гривень на рік. Цей договір був розірваний 31 грудня 2007 року (Додаткова угода №1 від 29.12.07р.). 01 січня 2008 року між ТОВ «Альфа-медіа» та ТОВ «Телемакс» укладено договір №1-08\к на підставі якого, ТОВ «Телемакс» передав Позивачеві надано право на ретрансляцію телепрограм кабельного каналу «Фаворіт (Анонс)», який діяв протягом січня місяця 2008 року та був розірваний 31 грудня 2008 року.

Таким чином, як вбачається з вищевикладеного, 01.01.08р. та 01.02.08р. 2008 року Позивачеві надано право на ретрансляцію телепрограм кабельного каналу «Фаворіт (Анонс)» двома різними особами, а саме: ТОВ «Телемакс» та Відповідачем.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про авторське право та суміжні права», автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права» предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору. Таким чином, право на використання твору може бути надано виключно особою що є власником прав на використання програм, зокрема власником прав на ретрансляцію телепрограм кабельного каналу «Фаворіт (Анонс)». Під час судового розгляду справи Відповідач не надав суду доказів наявності в нього прав надавати іншим особам дозвіл на використання твору, та не надав доказів наявності такого права у ТОВ «Телемакс», Таким чином Відповідачем не доведено той факт, що ВАТ «Телекомпанія «Фаворіт ТВ» на момент укладення спірного договору була власником прав на програми кабельного каналу «Фаворіт (Анонс)».

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права» Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди).

Спірним договором, зокрема п. 2.5., сторони визначили, що ретрансляція здійснюється в аналоговому форматі без визначення будь-яких технічних параметрів розповсюдження програм кабельного каналу «Фаворіт (Анонс)». ТОВ «Альфа-медіа» є провайдером програмної послуги, та на підставі Закону України «Про телебачення та радіомовлення» використовують програми на підставі договорів з правовласниками. Такими договорами сторони визначають також і технічні параметри прийому та розповсюдження програми, зокрема канал конвертації каналу. Враховуючи вищенаведене, визначення каналу конвертації є умовою розповсюдження телепрограми, тобто способом використання твору в розумінні ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права» та істотною умовою договору. Водночас, спірним договором сторонами не визначено канал конвертації. За таких обставин, суд приходить до висновків, що в момент укладення договору сторони не дійшли до згоди по всім істотним умовам договору, а саме – щодо способу використання телепрограм кабельного каналу «Фаворіт (Анонс)».

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін до 1 січня 2008 року, між Позивачем та Відповідачем діяв тотожній за предметом договір № 10/2007 від 1 січня 2007 року, але розмір винагороди за надання права ретрансляції Телеканалу становив 12 гривень за рік. Цей договір було розірвано з 31 грудня 2007 року (Додаткова угода №1 від 29.12.07р.), а замість нього був укладений спочатку договір №1-08 від 01.01.08р. а потім договір №02/01/08 від 01.02.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи на момент укладення договору №02/01/08 від 1 лютого 2008 року АК «Медіаком» володіла 50% статутного капіталу Позивача та була головним акціонером Відповідача. Таким чином, АК «Мадіаком» мав одночасно вплив на Позивача та Відповідача. Спірний договір було укладено на невигідних умовах для Відповідача, оскільки вся практика укладення аналогічних господарських договорів, свідчить про завищену вартість договору по відношенню до аналогічних договорів. Так зокрема, із довідки Позивача про вартість прав на ретрансляцію каналів за 2-ге півріччя 2008 року, вбачається розмір винагороди за спірним договором значно перевищує розмір винагороди за передачу права на розповсюдження більш рейтингових каналів, таких як ОРТ-Всемирная сеть, РЕН-ТВ, НТВ-Мир, інших каналів, та при цьому розмір винагороди за передачу права на розповсюдження цього ж каналу в 2007 році без будь-яких об’єктивних причин збільшено у тисячі разів в результаті переукладання договору. Наявними в справі довідками доведено, що розмір винагороди за спірним договором значно завищений, а така сума встановлена безпідставно.

З матеріалів справи вбачається, що директор ТОВ «Альфа-медіа» при укладенні договору не погоджував умови договору, зокрема фінансові умови з загальними зборами учасників ТОВ «Альфа - медіа», та самостійно прийняв рішення про укладення такого договору. В результаті укладення зазначеного договору, у ТОВ «Альфа-медіа» значно збільшились витрати на господарську діяльність.

ТОВ «Альфа-медіа» є господарським товариством та здійснює господарську діяльність. Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку. Я вбачається з матеріалів справи, результатом укладення спірного договору є створення додаткових витрат для підприємства, і такі дії не спрямовані на досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку.

Виходячи з вищевикладеного є підстави вважати, що мала місце зловмисна домовленість між представниками сторін при укладанні договору, оскільки фактичний учасник ТОВ «Альфа-медіа» - АК «Медіаком», на момент укладання договору був власником акцій Відповідача. Відповідно до ст. 232 Цивільного кодексу України, правочин, укладений внаслідок зловмисної діяльності представника однієї сторони з представником іншої сторони може бути визнаний недійсним.

Доводи Відповідача про те, що рішення про фактичну зміну вартості права на розповсюдження каналу прийнято на підставі маркетингових досліджень, не заслуговують на увагу оскільки Відповідачем не надано доказів проведення таких досліджень, і фактично канал відповідача значно поступався в рейтингах як вітчизняних так і іноземних програм.

Таким чином, суд приходить до висновків, що угода укладена внаслідок домовленостей однієї сторони з іншою стороною, та відповідно до ст. 232 Цивільного кодексу України така угода є недійсною та не створює правових наслідків для сторін.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статей 203, 204 ЦК України підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Проте положення зазначених статей необхідно застосовувати з урахуванням ст. 4 ЦК України. Виходячи з буквального тлумачення норм статей 4 та 203 ЦК України, зміст правочину має відповідати: ЦК України; іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України; актам Президента України у випадках, встановлених Конституцією; постановам Кабінету Міністрів України; актам органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, що видаються у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законом.

Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції. Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України має наслідком визнання правочину недійсним.

Згідно ст. 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення» до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено здійснення в Україні державної політики цін. В межах своїх повноважень визначених Конституцією України та вказаним законом Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову КМ України № 1998 від 18 грудня 1998 р. N 1998. Вказаною постановою визначено, формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обгрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни.

Як вбачається із договору, винагорода за передавань право визначена в доларовому еквіваленті. Водночас канал «Фаворіт «Анонс» є вітчизняним каналом та для створення програм імпортні складові не використовуються. За таких обставин, сторонами договору визначено вартість договору у доларовому еквіваленті безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства України.

Доводи Відповідача про наявність Постанови Харківського апеляційного господарського суду якою вимоги позивача про визнання недійсним договору не задоволено, а сам договір визнано чинним не заслуговують на увагу, оскільки Харківським апеляційним судом прийнято постанову у справі про стягнення грошових коштів, при цьому, питання про визнання договору недійсним не було предметом спору та зустрічних позовів з такими позовними вимогами Позивачем не подавалось.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, в данному випадку слід застосовувати до сторін двосторонню реституцію шляхом повернення один одному всього, що було отримано ними за цим договором.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 та Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст. 4 16, 203, 204, 215, 216, 232 ЦК України, статтями 32, 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права», статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

          Визнати недійсним договір № 02\01\08 від 01.02.08р. укладений між ТОВ “Альфа - медіа” (м. Харків, вул. Сумська, 49, к. 4, код 31641975) та ВАТ “Телекомпанія “Фаворіт ТВ” (м. Харків, вул. Ісаївська, 76, код 23761693).

Зобов’язати ТОВ “Альфа - медіа” (м. Харків, вул. Сумська, 49, к. 4, код 31641975) та ВАТ “Телекомпанія “Фаворіт ТВ” (м. Харків, вул. Ісаївська, 76, код 23761693) повернути один-одному у натурі все, що вони одержали на підставі договору №02\01\08 від 01.02.08р.

          Стягнути з ВАТ “Телекомпанія “Фаворіт ТВ” (вул. Ісаївська, 76, м. Харків, 61018, код 23761693) на користь ТОВ “Альфа - медіа” (вул. Сумська, 49, к. 4, м. Харків ,61022, код 31641975) державне мито в розмірі 85,00 гривень та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 85,00 гривень.

Стягнути з ВАТ “Телекомпанія “Фаворіт ТВ” (вул. Ісаївська, 76, м. Харків, 61018, код 23761693) на користь Державного бюджету України - 33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписано 25.11.09