Рішення № 7043694, 24.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2009 р. Справа № 60/191-09

вх. № 7751/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Гур`єв В.М., посвідчення №159 від 14.07.2008р.

позивача - Воронова Ю.В., довіреність №140 від 12.01.2009р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом В.о. прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави- в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 44549,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки прокурора Фрунзенського району міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) про стягнення з відповідача - Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 суми основного боргу у розмірі 38351,90 грн. та пені у розмірі 6197,48 грн. В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що згідно договору №656 від 30.07.2007р. позивач передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Маршала Рибалко, 49-Г, літ. "А-16"., однак відповідач свої зобов`язання по сплаті орендної плати виконує неналежним чином, з урахуванням чого виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 38351,90 грн. та нараховано пеню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 жовтня 2009 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2009 року розгляд справи було відкладено на 11 листопада 2009 року о 11:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 листопада 2009 року розгляд справи було відкладено на 24 листопада 2009 року о 12:30.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 24 листопада 2009 року у зв`язку з знаходженням на лікарняному судді Чистякової І.О., справу №60/191-09 було передано судді Светлічному Ю.В. для подальшого розгляду.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні просять суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, витребувані попередньої ухвалою суду не представив.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 30 липня 2007 року було укладено договір №656 оренди нежитлового приміщення (будівлі).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., предметом договору є нежитлове приміщення (будівля), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, яке позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування; право на оренду якого отримано відповідачем на підставі розпорядження управління комунального майна та приватизації №618 від 13.07.2007р. "Про переукладання договору оренди №390 від 26.07.2000р. на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Маршала Рибалко, 49Г, літ. "А-16".

Згідно п.1.2. Договору нежитлові приміщення в підвальній частині, загальною площею 89,6 кв.м. (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", інвентарний №68515 від 27.06.2000р.) знаходиться за адресою: вул. Рибалка, 49Г, літ. "А-16" та відображаються на балансі Комунального підприємства "Жилкомсервіс" м. Харкова.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що набуття відповідачем права користування майном настає після підписання сторонами договору та акта прийому - передачі майна.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач передав відповідачу вищезазначене приміщення, що підтверджується актом прийому - передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 30 липня 2007 року.

Додатковою угодою №1 до спірного договору від 03 жовтня 2007 року сторони виклали пп.1.3. та 3.2. Договору в наступній редакції: "п.1.3. Майно передається в оренду з метою використання: магазин продтоварів (крім товарів підакцизної групи) - 89,6 кв.м."

"П.3.2. Орендна плата визначається на підставі рішення 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова" від 03.10.2007р. №208/07 і складає з 03.10.2007р. по 31.10.2007р. - 1514,08 грн., а за листопад 2007 року - 1654,10 грн. Ставка орендної плати з 03.10.2007р. складає 8% у рік."

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Згідно п.3.2. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням ХІV сесії Харківської міської ради ІІІ скликання від 30.03.2000р. та складає за серпень місяць 2007 року 1508,67 грн. без урахування індексів інфляції за липень і серпень 2007 року. В подальшому сторони додатковою угодою №1 встановили розмір орендної плати за період з 03.10.2007р. по 31.10.2007р. - 1514,08 грн., а за листопад 2007 року 1654,10 грн.

Відповідно до п.3.6. Договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.5. Договору сторони встановили, що орендна плата за орендоване майно оплачується відповідачем щомісяця на протязі 15 календарних днів наступного місяця.

Згідно п.4.4. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого за період з лютого 2008 року по вересень 2009 року виникла заборгованість у сумі 38351,90 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора в частині стягнення коштів в сумі 38351,90 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 6197,48 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 9.3. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь позивача відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 6197,48 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 445,49 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ст.ст. 13,19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю в сумі 44549,38 грн.

2. Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, одержувач коштів: ВДК у м.Харкові, 22080400, б/р № 33218850500002 в УДК у Харківській області, м. Харків, МФО 851011, ідентифікаційний код 24134490) заборгованість з орендної плати у розмірі 38351,90 грн. та пеню у розмірі 6197,48 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь держбюджету України, одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011, 445,49 грн. держмита.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 24 листопада 2009 року.

Суддя

справа №60/191-09