Постанова № 7043640, 02.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.09           Справа №АС12/344-08.           Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Лугової Н.П., Малафеєвої І.В., Моїсеєнко В.М., розглянувши матеріали справи,-

За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом Пассаж», м.Суми

до відповідача:                    Державної податкової інспекції в м.Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення

Представники:

від позивача                    Архипенко В.М., Потапенко Н.І.

від відповідача          не з»явився

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

          У судовому засіданні, що відбулося 21.10.2009р. розгляд справи було відкладено на 11.11.2009р., 25.11.2009р. розгляд справи відкладався в зв»язку з нез»явленням представника відповідача.

Суть спору: позивач просить суд визнати неправомірними дії керівника Державної податкової інспекції в м. Суми та визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000222314/0/32688 про сплату податку на прибуток в сумі 237858 грн. та № 0000232314/0/32689 про сплату податку на додану вартість в сумі 545169 грн.

          Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми № 0000222314/0/32688 про сплату податку на прибуток в сумі 237858 грн. та № 0000232314/0/32689 про сплату податку на додану вартість в сумі 545169 грн.

          Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що вимоги є неправомірними та необґрунтованими.

          Відповідач в судове засідання не з»явився, повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст.128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані ними докази, суд встановив наступне:

У відповідності до п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями) та відповідно до плану - графіку проведення документальних перевірок суб»єктів господарювання (наказу ДПІ в м.Суми № 234 від 27.03.2008р.) ДПІ в м.Суми була проведена планова документальна перевірка фінансово - господарської діяльності ТОВ «Автодом Пассаж» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт про результати виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Автодом Пассаж» за період з 01.10.2005р. по 31.12.2007р. № 4273/2314/32462510/17 від 17.04.2008р.

Як зазначено в акті перевірки, податковим органом було виявлено порушення позивачем п.п. 4.1.1 п.4.1. ст.4, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97 –ВР зі змінами та доповненнями, а саме заниження підприємством суми скоригованого валового доходу та п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями та п.5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за № 250/2054, а саме допущення підприємством заниження податку на додану вартість.

Зокрема, перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 4.1.1 п.4.1. ст.4, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97 –ВР зі змінами та доповненнями, підприємство включило до складу скоригованого валового доходу за 2005 рік суму 653800 грн., в т.ч. за 4 квартал 2005р. - 653 800,00 грн.

В зв»язку з виявленням відповідачем порушень ним було винесено податкове повідомлення рішення № 0000222314/0/32688 від 06.05.2008р. яким позивачеві було визначено суму податкового зобов»язання зі сплати податку на прибуток на суму 237858,00 грн., в т.ч. 158 572,00 грн. основний платіж та 79286,00 грн. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення - рішення № 0000232314/0/32689 від 06.05.2008р. про визначення позивачеві суми податку на додану вартість на суму 545169,00 грн., в т.ч. 363446,00 грн. основний платіж та 181 723,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Матеріали справи свідчать, що позивачем в рядку 02.2 декларації «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» була зменшена сума валового доходу в розмірі 653 800,00 грн., згідно пояснень бухгалтера ця сума була надмірно задекларована підприємством в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2005р. За даний період була проведена планова документальна перевірка ДПІ в Суми (акт перевірки від 25.11.2005р. за № 1324/235/32462510/162 за період діяльності з 01.07.2004р. по 30.09.2005р., але в даному акті перевірки ця сума відображена не була. Підприємством даний акт перевірки не оскаржувався.

Як зазначає позивач, оскільки ним невірно було визначено розмір прибутку отриманого від реалізації у серпні 2005 нежитлового приміщення підприємством, при складанні декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2005р. було завищено суму валового доходу.

Як свідчать матеріали справи, розмір доходу від продажу приміщення розраховано таким чином:

3923028,00 - 1102167,67+85563,23=2906423,56 грн.

Перевіркою було встановлено помилкове застосування завищеного нормативу при розрахунку суми амортизації (замість 1,25% застосовано 2%).

Перерахована за нормативом 1,25% сума амортизації за весь період експлуатації приміщення дорівнює 54048,63 грн.

Таким чином, фактична сума доходу від продажу приміщення становить: 2221070,96 грн. (3269190,00 – 1102167,7+54048,63). Тобто, підприємство у декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2005 року помилково задекларувало суму валового доходу завищену на 685352,60 грн. (2906423,56- 2221070,96).

Позивач у декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2005 року помилково задекларував суму валового доходу завищену на 685352,60 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач самостійно виявивши дану помилку відобразив її в декларації з податку на прибуток підприємства за 2005 рік в рядку 02.2, а тому вважає, що у відповідача були відсутні передбачені законодавством підстави для донарахування податку на прибуток згідно податкового повідомлення - рішення № 0000222314/0/32688 від 06.05.2008р.

Згідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (у редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями) з 01 січня 2003р. податкові декларації до податкового органу подаються з наростаючим підсумком.

Порядок формування валового доходу платника податку регулює Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (у редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями).

Пунктом 4.1 ст.4 зазначеного Закону визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно п.п. 4.1.1. вказаного Закону, валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю.

Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов»язаннями та вимогами; від операцій передбачених статтею 7 цього Закону, а також, доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному та виявлені у звітному періоді.

У відповідності до п.п.11.3.1 ст.11 даного Закону, збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку – дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (запасів).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

В даному випадку сума виручки від продажу нежитлового приміщення перевищує його балансову вартість на 2252 586,56 грн., тому відповідно до п.п. 8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вказана сума перевищення підлягає включенню до складу валового доходу підприємства.

ТОВ «Автодом Пассаж» було завищено валовий доход за 3 квартали 2005 року на суму 653 838,44 грн. (суму податку на додану вартість в складі ціни продажу) внаслідок невірного визначення підприємством розміру валового доходу, отриманого від господарської операції з продажу нежилого приміщення в III кварталі 2005 року.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач по питанню заниження валового доходу зазначив, що надані позивачем документи не спростовують висновки наведені в акті перевірки оскільки документи, які були надані для розгляду стосуються лише Ш кварталу 2005 року, в зв»язку з чим неможливо визначити об»єкт оподаткування за 3 квартали 2005 року.

При цьому, слід зазначити, що порядок виправлення самостійно виявлених платником податку помилок, допущених в минулих звітних періодах при розрахунку податку на прибуток, регулюється п.5.1, п.17.2 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.2000р. зі змінами та доповненнями та п.2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за № 271/7592.

У відповідності до вимог вищевказаних Закону та Порядку, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Отже, якщо в майбутніх податкових періодах платник податків виявляє помилки в показниках раніше поданої декларації, то такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок або врахувати уточнюючі показники в складі податкової декларації за будь-який наступний період, якщо з моменту граничного строку подання декларації, в якій допущені помилки, пройшло не більше 1095 днів.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 03.03.2009р по дані справі було призначено судово - економічну експертизу з питань дотримання позивачем по справі вимог податкового законодавства.

Відповідно до висновку № 45-09 судово - економічної експертизи від 02.10.2009р.документально підтверджується завищення позивачем валового доходу за 3-й квартал 2005 року на суму 653838,44 грн. внаслідок допущення помилки при визначенні розміру отриманого доходу від господарської операції з продажу нежилого приміщення в Ш кварталі 2005р. Також, висновок експертизи підтверджує, що ТОВ «Автодом - Пассаж» мало підстави для виправлення самостійно виявленої помилки в декларації за 2005 рік, що здійснено в межах строку позовної давності передбаченої діючим законодавством.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням висновку експертизи суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000222314/0/32688 про сплату податку на прибуток в сумі 237858 грн.

Щодо факту правомірності заниження позивачем податку на додану вартість суд встановив наступне.

Як вбачається з акту ДПІ в м.Суми № 4273/2314/32462510/17 від 17.04.2008р., зменшення податкового кредиту по податку на додану вартість у жовтні 2005р. на суму 338482,00 грн. обґрунтовується порушується ТОВ «Автодом Пассаж» вимог п.п. 7.5.1 п.7.5 та п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, відносно включення підприємством до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2005 року податкових накладних за серпень 2004 року та квітень – вересень 2005 року.

Посилаючись на п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7, п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 , п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями, працівники ДПІ в м.Суми вважають, що підприємство не мало правових підстав для включення до складу податкового кредиту звітного періоду (жовтень 2005р.) податкових накладних, отриманих із запізненням, оскільки не довело факт їх отримання саме у жовтні 2005 року, внаслідок чого підприємству донараховано податок на додану вартість у сумі 338482,00 грн.

          Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов»язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

          Виходячи з норм п.п. 7.4.1 п.7.4 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених ) платником податку протягом такого звітного періоду у зв»язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті; з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

          Згідно до вимог п.п. 7.5.1 п.7.5 даного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Звітним податковим документом і одночасно розрахунковим є податкова накладна, яка складається у момент виникнення податкових зобов»язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Одержання податкової накладної із запізненням, тобто в період, наступний за періодом оплати або отримання товару (послуг), не позбавляє права платника податку на включення суми податку на додану вартість за такою податковою накладною до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкову накладну.

Як свідчать матеріали справи, суми податку на додану вартість по податковим накладним за серпень 2004 року та квітень - вересень 2005 року включені позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2005 року.

Згідно даних Реєстру отриманих та виданих податкових накладних дата фактичного отримання підприємством податкових накладних за серпень 2004 року та квітень - вересень 2005 року є жовтень 2005 року, що не виходить за межі терміну позовної давності, встановленого ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.2000р. зі змінами та доповненнями.

Таким чином, висновки ДПІ в м.Суми про заниження позивачем податку на додану вартість за жовтень 2005 року на суму 338482,00 грн. є неправомірними та необґрунтованими.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначає п.п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов»язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 п.7, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від»ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 250/2054 від 09.07.1997р., якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від»ємне значення різниці між сумою податкових зобов»язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від»ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону, а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до даних податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2005р. № 190970 від 20.01.2006р., від»ємне значення різниці між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) складає 321926,00 грн., сума податкового боргу з ПДВ було зменшено на 23305,00 грн. та до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду було включено 298621,00 грн.

Згідно до даних податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року № 7684 від 20.02.2006р., залишок від»ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає 335366,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, завищення позивачем значення рядка 26 податкової декларації за січень 2006 року на суму 27 194,00 грн. пов»язане безпосередньо з невірним перенесенням в рядок 23.1 поточної декларації 325815,00 грн. значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду 298 621,00 грн.

Позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов»язань з податку на додану вартість у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 160386 від 09.12.2005р. відповідно до якого уточнено основну декларацію за вересень 2005 року.

Відповідно до матеріалів справи, згідно накладної № 926 від 26.09.2005р. ТОВ «Автодом Пассаж» було придбано у ТОВ «Фірми «Кий Авто» автомобіль «Ніссан Х- Треіл» загальною вартістю 163570,00 грн. , в т.ч. ПДВ - 27261,67 грн.

Сума податку на додану вартість в розмірі 27 261,67 грн., нарахована у зв»язку з придбанням автомобіля підтверджується податковою накладною № 1145 від 26.09.2005р. отримання якої, відповідно до вимог п.п.7.2.6 та п.п. 7.4.5 Закону про ПДВ, надає право покупцю товару на включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Отже, виходячи з вищенаведеного, позивач мав всі підстави для виправлення самостійно виявленої в податковій декларації за вересень 2005 року помилки, шляхом подання в грудні 2005 року уточнюючого розрахунку.

Станом на момент подання уточнюючого розрахунку від 09.12.2005р., у ТОВ «Автодом Пассаж» по податку на додану вартість значилась переплата в розмірі 352,00 грн. та не значиться податкового боргу. Отже, з врахуванням вимог чинного законодавства, сума від»ємного значення у розмірі 23725,00 грн. підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, спростовуюється висновок ДПІ в м.Суми про завищення позивачем в січні 2006 року залишку від»ємного значення на суму 27194,00 грн.

Згідно висновків викладених відповідачем у акті перевірки, позивачем було допущено порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 та п.п.7.7 п.7.7. ст.7 вказаного Закону, зокрема, допущення помилки в жовтні 2006 р. внаслідок подвійного включення податкової накладної від ТОВ «Будмонтажпроект» на суму ПДВ 2779,00 грн. в квітні та жовтні 2006 року.

Дослідивши первинні документи, судом встановлено завищення ТОВ «Автодом Пассаж» податкового кредиту на суму 2779,00 грн. внаслідок подвійного включення (в квітні та жовтні 2006 року) податку на додану вартість в сумі 2778,83 грн. по податковій накладній № 219 від 18.04.2006р. отриманій від ТОВ «Будмонтажпроект».

Крім того, податковим органом у ході перевірки було виявлено та відображено у акті перевірки, неврахування позивачем в наступних податкових періодах суму у розмірі 1644,00 грн., яка була задекларована в уточнюючому розрахунку за жовтень 2006 року, поданого до ДПІ в м.Суми за № 10455 від 26.02.2008р. в збільшення залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Також, відповідачем було виявлено неврахування підприємством в наступних податкових періодах суми 4869,00 грн., якою згідно уточнюючого розрахунку, поданого до ДПІ в м.Суми за № 10452 від 26.02.2008р. підприємством було збільшено позитивне значення за листопад 2006р.

Виходячи з розміру «залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», задекларованого підприємством по р.26 податкової декларації за листопад 2006р. (153392 від 20.12.2006р.) в сумі 8234,00 грн. За результатами перевірки, внаслідок вищеперелічених порушень позивачем, на думку відповідача було допущено заниження податку на додану вартість на загальну суму 24964,00 грн.

Таким чином, в цій частині донарахування ПДВ із застосуванням штрафних санкцій в сумі 1389,50 грн. є правомірним.

Виходячи з форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р. (в редакції від 15.06.2005р. № 213), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р.за № 250/2054, рядок 23.4 заповнюється платником податку, який в попередньому періоді самостійно виправляв (уточнюючим розрахунком) помилки, що вплинули на величину бюджетного відшкодування, пов»язані із збільшенням або зменшенням податкового кредиту наступного звітного періоду. В цей рядок переноситься значення рядків 8.5 (зі знаком «+») та 8.6 (зі знаком «-«) з такого уточнюючого розрахунку.

Згідно податкової декларації за лютий 2008 року № 16454 від 20.03.2008р., сума задекларованого позивачем по рядку 23.4 «значення рядків 8.5 та 8.6 додатку № 5 (до Порядку заповнення та подання податкової декларації) попереднього звітного (податкового) періоду» становить 33 457,0 грн., в т.ч.:

- 1644,00 грн. - згідно уточнюючого розрахунку за жовтень 2006 року № 10455 від 26.02.2008р. в «збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.8.5);

- 4869,00 грн. – згідно уточнюючого розрахунку за листопад 2006 року № 10452 від 26.02.2008р. в зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.8.6).

За таких обставин, документально підтверджується врахування позивачем в наступних податкових періодах сум 1644,00 грн. та 4869,00 грн., задекларованих в уточнюючих розрахунках за жовтень 2006 року та листопад 2006 року.

Крім того, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року № 153392 від 20.12.2006р. ТОВ «Автодом Пассаж» по рядку 26 задекларовано «залишок від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» в розмірі 8234,00 грн.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»акта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльностіпокладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не спростовував ні доводи позивача по справі, ні висновки акту експертизи.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми № 0000222314/0/32688 про сплату податку на прибуток в сумі 237858 грн. та № 0000232314/0/32689 про сплату податку на додану вартість в сумі 545169 грн. – частково.

В частині донарахування ПДВ в сумі 2779,00 грн. та штрафних санкцій у сумі - 1389,50 грн. позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми № 0000222314/0/32688 06.05.2008р. про визначення ТОВ «Автодом Пассаж» податкового зобов»язання зі сплати податку на прибуток на суму 237858,00 грн., в т.ч. 158 572,00 грн. основний платіж та 79286,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

3. Визнати частково нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми № 0000232314/0/32689 від 06.05.2008р. про визначення ТОВ «Автодом Пассаж» податкового зобов»язання з податку на додану вартість на суму 541000,50 грн., в т.ч. 360667,00 грн. основний платіж та 180 333,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

4. В задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми № 0000232314/0/32689 від 06.05.2008р. про визначення ТОВ «Автодом Пассаж» податкового зобов»язання з податку на додану вартість в частині донарахування ПДВ в сумі 2779,00 грн. та штрафних санкцій у сумі - 1389,50 грн. - відмовити.

5. Стягнути з Державної податкової інспекції в м.Суми (м.Суми, Червона площа, 2, код 21102740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодом Пассаж» (40031, м.Суми, пр-т Курський, 135, код 32462510) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою сторони на користь якої ухвалено судове рішення..

7. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

8. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.

9. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ                               Н.П.ЛУГОВА

СУДДІ                                                                                І.В. МАЛАФЕЄВА

                                                                                          В.М. МОЇСЕЄНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 08.12.2009р.

Суддя