Рішення № 70436323, 10.10.2017, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/339/17

2/544/235/2017

Номер рядка звіту 24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі

головуючого - судді Нагорної Н.В.,

за участю секретаря - Ралець О.С.,

представника позивача – адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 21 жовтня 2016 року о 05:00 годині на 156 км + 200 м автодороги Київ-Харків трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів RENAULT PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та який належить ОСОБА_4, та автомобіля MAN, держаний номерний знак НОМЕР_2, з причепом ОДАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2. В результаті ДТП та порушення ОСОБА_3 ПДР автомобіль позивача був пошкоджений. Відповідальність власника автомобіля RENAULT PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1, застрахована перед третіми особами полісом № АК/0071410 від 22.06.2016 у ПрАТ СК «ЮНІВЕС» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 100000грн. Позивач звернувся до ПрАТ СК «ЮНІВЕС» з приводу пошкодження належних йому автомобіля та причепа, внаслідок чого відповідач перерахував йому грошові кошти в розмірі 8415,76грн та 11037,49грн, а всього 19453,25 грн, як страхове відшкодування відповідно за пошкодження автомобіля та причепа. Не погодившись із сумою нарахованих грошових коштів позивач звернувся в приватному порядку до спеціаліста оцінювача для оцінки матеріальної шкоди. Згідно звіту № 0203 від 15.03.2017 про незалежну оцінку майна вартість відновлювального ремонту напівпричепа ОДАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3, внаслідок ДТП складає 74328,89грн, та звіту № 0103 від 20.03.2017 про незалежну оцінку майна вартість відновлювального ремонту автомобіля MAN, держаний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП складає 56622,92. Позивач вважає, що саме такі суми страхового відшкодування повинен сплатити йому відповідача. Крім того, позивачем понесенні витрати за проведення оцінки матеріального збитку в розмірі 2500грн. З урахуванням виплачених позивачу сум на даний час невідшкодованими являються наступні суми: за пошкодження автомобіля MAN, держаний номерний знак НОМЕР_2, - 45585,43грн; за пошкодження напівпричепа ОДАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3, - 65913,13грн. У зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача ПрАТ СК «ЮНІВЕС» матеріальну шкоду, заподіяну автомобілю MAN, держаний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП у розмірі 45585,43грн, матеріальну шкоду, заподіяну напівпричепу ОДАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3, внаслідок ДТП у розмірі 65913,13грн, витрати по оплаті проведення дослідження транспортних засобів з метою визначення розміру матеріального збитку у розмірі 2500грн та інші судові витрати.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, суду надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову, обґрунтувавши свої заперечення наступним. Експертизи № 0203 від 15.03.2016 та № 0103 від 15.03.2017, що зроблені на замовлення позивача, виконані з грубими порушеннями Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 та не можуть бути використанні як доказ при розгляді даної справи. Так, при складанні звіту № 0203 від 15.03.2016 по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику напівпричепу ОДАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3, спеціаліст ОСОБА_5 використовував як інформаційне джерело «Бюлетень автотоварознавця» випуск № 93, при цьому до звіту не надано підтверджувальних документів. Так, оцінювач зазначає у звіті, що напівпричіп було переобладнано в «зерновоз», тому його ціна відрізняється від стандартного КТЗ, не додавши жодного документу на підтвердження переобладнання та збільшення транспортного засобу. Враховуючи, що встановлення ринкової вартості проводилось на підставі неправильних вихідних даних подальші дослідження призвели до спотворення дійсної вартості матеріального збитку, завданого власнику напівпричепу ОДАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3. При визначенні матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля MAN, оцінювач не врахував Методику визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ, у якій вказано, що відновлювальний ремонт та встановлення розміру матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, здійснюється на принципах відновлення права суб’єкта використовувати КТЗ у тому ж технічному стані з тими самими властивостями, які мали місце до пошкодження. Як видно з фотоматеріалів, на яких зафіксовано пошкодження кутової деталі автомобіля, дана деталь має розрив довжиною до 150 мм. Пункт 10 ОСОБА_6 з Додатку Г Методики передбачає, що пошкодження бамперу у вигляді тріщин, розривів в легкодоступних місцях довжиною 200мм, усуваються відновлювальним ремонтом. Просив у задоволенні позову відмовити.

Треті особи до суду не з’явились, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Допитаний в якості свідка експерт ОСОБА_5 пояснив, що він у жовтні чи листопаді 2016 року проводив огляд КТЗ, що належать позивачу, зробив комплект фотографій та протокол огляду. Ці матеріали направив до страхової компанії через посередника ТОВ «Укравтоекспертиза». У лютому 2017 позивач замовив йому незалежну оцінку пошкоджених КТЗ, яка проводилась у березні 2017 року. На момент оцінки КТЗ були не відремонтовані. Він оглядав пошкоджені транспортні засоби, робив заміри. Експерт ОСОБА_7, який робив експертну оцінку пошкоджених КТЗ позивача, порушив Методику, оскільки не оглядав пошкоджені транспортні засоби. Причеп переобладнано в зерновоз, його ринкова вартість більша звичайного причепа, однак ці зміни не вплинули на експлуатацію, оскільки є сертифікат, що зерновоз допущений до експлуатації. Пошкодження, які маються у напівпричіпа, унеможливлюють його використання та експлуатацію, оскільки зігнута рама.

У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком. Дані про його заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, його показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши надані по справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 21 жовтня 2016 року о 05:00 годині на 156 км + 700м автодороги Київ-Харків ОСОБА_3, керуючи автомобілем RENAULT PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1, не вжив заходів для зменшення швидкості до зупинки транспортного засобу чи об’їзду перешкоди та допустив зіткнення з автомобілем MAN, держаний номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом ОДАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3, який стояв на узбіччі.

Відповідно до постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 січня 2017 року (а.с.13) ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом даної ДТП.

У відповідності до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В результаті ДТП автомобіль MAN, держаний номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом ОДАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3, отримав технічні пошкодження.

Згідно полісу № АК/0071410 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.14), автомобіль RENAULT PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, на момент ДТП був застрахований у ПрАТ СК «ЮНІВЕС».

28 лютого 2017 року відповідачем було відшкодовано позивачу страхове відшкодування у розмірі 8415,76грн та 11037,49грн відповідно (а.с.16).

Не погодившись із таким розміром страхового відшкодування позивач замовив незалежну оцінку майна. Так, відповідно до звітів № 0203 від 15.03.2017 (а.с.17-30) та № 0103 від 20.03.2017 (а.с.31-41) суб'єкта оціночної діяльності «Експрес-сервіс» ПП ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту напівпричепу ОДАЗ 9370 становить 74328,89грн та автомобіля MAN F 2000 становить 56622,92грн.

Після встановлення зазначених обставин та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що регулює спірні правовідносини, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третій особі.

Статтею 28 цього Закону визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди, - це шкода, пов’язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

З огляду на зазначене, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_8 «СК «ЮНІВЕС» на користь позивача підлягає стягненню сума оціненої шкоди відповідно до звітів №0203 від 15.03.2017 та № 0103 від 20.03.2017, складених суб'єктом оціночної діяльності «Експрес-сервіс» ПП ОСОБА_5, за мінусом суми, сплаченої ПрАТ «ЮНІВЕС», за пошкодження автомобіля MAN у розмірі 45585,43грн. (56622,92грн. – 11037,49грн.); за пошкодження напівпричепа ОДАЗ у розмірі 65913,13грн. (74328,89грн. – 8415,76грн), а всього стягнути 111498,56грн.

Крім, того, з матеріалів справи вбачається, що за проведення оцінки заподіяної матеріальної шкоди автотранспорту в результаті ДТП власник ОСОБА_2 сплатив 2500грн. (а.с.42-43). Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині підлягають до задоволення.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача ОСОБА_8 «СК «ЮНІВЕС» про те, що виплата позивачу страхового відшкодування проведена згідно з висновками про вартість матеріальних збитків, завданих позивачу, викладених у звітах суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_7, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджених спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 зі змінами, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Проте судом установлено, що оцінювач ОСОБА_7 особисто пошкоджені автомобіль MAN та напівпричеп ОДАЗ не оглядав, висновок про вартість завданих матеріальних збитків в результаті ДТП здійснив по фотознімкам, без урахування технічного стану автомобіля та інших показників технічних даних.

В той час позивачем надані звіти про незалежну оцінку майна автомобіля та напівпричепу, складені ПП ОСОБА_5, до яких додаються протоколи огляду транспортних засобів (а.с.22-29, 36-38), що відповідає Методиці.

Також суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що у висновку експерта №0203 від 15.03.2017 безпідставно пораховано вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням напівпричепа, який переобладнаний в зерновоз, так як вартість зерновоза більша за звичайний напівпричіп ОДАЗ, з огляду на те, що згідно протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу від 10.08.2016 транспортний засіб ОДАЗ 9370, д.н.з. НОМЕР_3, визнано технічно справним.

Крім того судом установлено, що вартість матеріального збитку власнику КТЗ ОСОБА_2 за пошкоджений напівпричіп становить 79124,64грн. та перевищує ринкову вартість напівпричіпа, яка становить 74328,89грн., тому відновлення напівпричіпа є економічно недоцільним, про що зазначено у п.3.7 звіту №0203 від 15.03.2017 (а.с.21).

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У п. 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, 15. Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Також у п.9 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз’яснено, що постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

У судовому засіданні представник позивача визнав, що напівпричіп є фізично знищеним та згоден у разі повної виплати страховою компанією відшкодування шкоди передати у розпорядження страхової компанії пошкоджений напівпричіп.

З урахуванням викладеного суд уважає за необхідне зазначити у рішенні суду, що ОСОБА_2 після виплати йому страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб ОДАЗ, р.н. НОМЕР_3, в сумі 65913,13грн. передає в розпорядження ПрАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» пошкоджений транспортний засіб ОДАЗ, р.н. НОМЕР_3.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, тому понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1140грн. (а.с.1), відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Вимоги позивача та його представника в частині стягнення з відповідача вартості юридичних послуг задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних зобов'язань адвоката, які він бере на себе, складаючи Присягу адвоката України.

Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З’їздом адвокатів України 17.11.2012 та 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З наведених норм права вбачається, що розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Проте в угоді на представництво інтересів у цивільній справі № 09/17 від 28.03.2017, укладеній між адвокатом ОСОБА_1 та клієнтом ОСОБА_2, не визначений розмір гонорару, з чого він складається та порядок його внесення, а також не вказані засади обчислення гонорару, а тому суд не приймає до уваги розрахунок вартості юридичних послуг, наданий адвокатом у судовому засіданні 10.10.2017 (а.с.62-63,123-126), та приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог в цій частині.

Керуючись ст.5-11, 60, 88, 209, 212-215, 292 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 111498 (сто одинадцять тисяч чотириста дев’яносто вісім) гривень 56 копійок, витрати на проведення дослідження транспортних засобів в сумі 2500 (дві тисячі п’ятсот) гривень, сплачений судовий збір у сумі 1140 (одна тисяча сто сорок) гривень, а всього стягнути 115138 (сто п'ятнадцять тисяч сто тридцять вісім) гривень 56 копійок.

У задоволенні вимог ОСОБА_2 в частині стягнення витрат на правову допомогу адвоката – відмовити.

ОСОБА_2 після виплати йому страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб ОДАЗ, р.н. НОМЕР_3, в сумі 65913,13грн передати в розпорядження Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» пошкоджений транспортний засіб ОДАЗ, р.н. НОМЕР_3.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.В.Нагорна