Постанова № 70435743, 23.11.2017, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7069/17

Провадження № 2-а/552/308/17

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 листопада 2017 року Суддя Київського районного суду м. Полтави Яковенко Н.Л.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 06 листопада 2017 року звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії.

Посилалася на те, що їй згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 07 липня 2014 року призначено пенсію за віком, а починаючи з 01 квітня 2015 року виплату пенсії було призупинено.

Вказувала, що зверталася до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії, але в жовтні 2017 року отримала повідомлення від відповідача про те, що підстав для поновлення виплати пенсії немає.

Таку відмову вважає неправомірною.

В своїй позовній заяві просила суд визнати неправомірними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в поновленні виплати пенсії за віком з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за віком з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року.

Суддя, розглянувши справу в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивачу ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу з 07.07.2014 року призначено пенсію за віком.

На час призначення пенсії та до грудня 2016 року позивач перебувала на посаді судді апеляційного суду Полтавської області.

Починаючи з 01 квітня 2015 року відповідачем ОСОБА_2 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області виплату пенсії позивачу було призупинено.

В подальшому на підставі поданої позивачем заяви від 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання судді у відставці.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 у вересні 2017 року звернулася до відповідача з заявою про відновлення виплати пенсії за період з 01 червня 2015 року по грудень 2016 року, але листом від 03.10.2017 року № 523/А-14/2 заступник начальника управління ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області повідомив, що виплату пенсії було призупинено відповідно до статті 47 Закону 1058 у зв’язку з набранням чинності Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», підстав для поновлення виплати пенсії немає.

Разом з тим, частиною 2 статті 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ( ч.2 ст. 19).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

З 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-УІІІ від 02.03.2015р., пп.2 п.12 розділу І якого внесені зміни в ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Згідно пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213-УІІІ від 02.03.2015р. порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановленим цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Пунктом 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213-УІІІ від 02.03.2015 року зазначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Таким чином, дана правова норма чітко визначає подію, з ненастанням якої припиняють свою дію норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України «Про державну службу» та інших спеціальних законів, зазначених вище.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997р. № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

У зв'язку із тим, що у зазначений у пункті 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-УІІІ від 02.03.2015р., строк, тобто до 01.06.2015р., закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, прийнятий не був, тому з 01.06.2015 року виплата пенсії позивачу відповідачем мала б бути відновлена.

З 01.06.2015 року позивач перестала бути особою, якій у відповідності до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.04.2015р. було призупинено виплату пенсії, відтак, відпали і підстави для застосування даної норми закону.

Такий висновок щодо правового застосування норм частини першої статті Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту п'ятого Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ відповідає правовій позиції, висловлений Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 26 серпня 2015 року (справа № 202/4641/15-а).

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийняття нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод.

Припинення виплат пенсії позивачу є звуженням змісту і обсягу існуючих раніше та закріплених діючими тоді законодавчими актами прав на отримання позивачем пенсії за віком, тому відповідач, як суб’єкт владних повноважень, мав би поновити з 01.06.2015 року виплату позивачу пенсії за віком.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

З метою захисту прав позивача необхідно визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком в період з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року.

Твердження відповідача в поданих до суду запереченнях щодо пропуску строків звернення до суду не заслуговують на увагу.

Згідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідач не повідомив позивача про причини припинення виплати мені пенсії за віком з 01 квітня 2015 року, не повідомив про причини непоновлення виплати пенсії з 01 червня 2015 року.

Матеріалами справи встановлено, що про причини припинення виплати пенсії і непоновлення її виплати за 2015 рік позивач дізналася 06 жовтня 2017 року, після отримання відповіді з відповідного управління Пенсійного фонду України від 03 жовтня 2017 року.

Крім того, допущене порушення прав відповідним органом Пенсійного фонду України є триваючим, пенсійні суми позивачу вже були нараховані раніше з визначенням їх розміру, однак з вини відповідача вони не виплачувалися, а відповідно до положень ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Також з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 158, 159, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року.

Зобов’язати ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

Суддя Н.Л.Яковенко

23.11.2017