Ухвала суду № 70433505, 03.11.2017, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/5535/17

Провадження 2/362/2688/17

У х в а л а

"03" листопада 2017 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Корнієнко С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання позивачем ухвали.

02 листопада позивачем подано до суду позовну заяву в новій редакції та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі слід прийняти до уваги наступне.

Згідно положень ч.ч.1, 3 ст. 82 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Отже за змістом наведених норм єдиною підставою для звільнення від оплати судового збору є майновий стан сторони, який унеможливлює чи створює істотні перешкоди у сплаті нею судового збору у встановленому законом розмірі, про наявність якого сторона має надати належні і допустимі докази.

Аналогічні роз'яснення містить п.29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Всупереч вимогам закону позивач не подала до суду переконливих доказів, які б давали підстави для звільнення їх від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду першої інстанції.

Позивачем додано до позову копію пенсійного посвідчення, що підтверджує отримання нею пенсії за віком, отже, надані позивачем документи не свідчать про її скрутний матеріальний стан і неможливість сплати ними судового збору при подачі позовної заяви до суду

Відмовляючи у задоволенні клопотання суд також бере до уваги соціальні гарантії, встановлені ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», зокрема розмір прожиткового мінімуму на одну особу, який із 1 січня 2017 року становить: для працездатних осіб - 1600 грн., а для непрацездатних - 1247 грн.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору, відстрочення або його зменшення при подачі позову до суду.

З п. 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VIтастатті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Вважаю, що підстави, визначені частиною 2статті 8 Закону України «Про судовий збір», відсутні, оскільки переконливих доказів на підтвердження свого скрутного матеріального стану позивач не надав.

Оскільки суд не наділений повноваженнями звільняти особу від сплати судового збору без будь-яких достатніх правових підстав та, враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов’язком суду, приходжу до висновку про відмову у відстрочені сплати судового збору.

У зв’язку з цим вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам ч.5 ст. 119 ЦПК України, оскільки до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору і судом відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення від його сплати та позивачем не зазначено ціну позову.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви з вимогою майнового характеру повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

За таких обставин коли позивачі подаючи позовну заяву не дотримались вимог передбачених ст. 119 ЦПК України, тому їх позов повинен бути залишений без руху, на підставі ст.121ч.1 ЦПК України, а позивачам наданий строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Корнієнко С.В.