Ухвала суду № 70431784, 23.11.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-4633/11

Провадження № 6/161/310/17

У Х В А Л А

23 листопада 2017 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Подзірова А.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, за участі представника заявника ОСОБА_2, представника боржника ОСОБА_3, боржника ОСОБА_4, заінтересованої особи ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2011 року у справі №2-4633/2011 стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно в користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 283604,02 грн (а.с.66-67).

Вказане рішення набрало законної сили та на його виконання був виданий виконавчий лист від 24 січня 2012 року стосовно боржника ОСОБА_4 (а.с.63).

25 липня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до суд з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Заява мотивована тим, що 20 травня 2013 року первісний стягувач, ПАТ «Кредитпромбанк», уступило право вимоги до ОСОБА_4 ОСОБА_7 «Дельта Банк» згідно договору цесії.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримав та просив суд її задовольнити. Наголосив, що банк має право на заміну сторони виконавчого провадження в незалежності від того, чи є таке виконавче провадження в наявності, чи ні.

Боржник ОСОБА_4 та її представник у судовому засіданні заперечили заяву з тих підстав, що ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 07 червня 2013 року у справі №161/4228/13-ц визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_8 від 19 лютого 2013 року про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа №2-4633, виданого 24 січня 2012 року Луцьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_4 в користь ПАТ «Кредитпромбанк».

Отже, представник боржника вважає, що наразі відсутнє виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 24 січня 2012 року №2-4633, а тому відсутні підстави для заміни стягувача.

Крім того представник боржника вважає, що заявник пропустив строк позовної давності та просить суд застосувати її.

Заінтересована особа ОСОБА_5 в судовому засіданні просив в задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши пояснення представника заявника, боржника та представника боржника, заінтересованої особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що підставою для стягнення з боржника ОСОБА_4 заборгованості за кредитом став кредитний договір від 07 грудня 2007 року №09.01/001/07-НВ, який укладений з ПАТ «Кредитпромбанк» (а.с.66).

Як слідує з матеріалів справи, після прийняття судового рішення, між ПАТ «Кредитпромбанк» (продавець) та ПАТ «Дельта Банк» (покупець) 20 травня 2013 року був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого останньому було передано право вимоги до ОСОБА_4 відповідно до кредитного договору від 07 грудня 2007 року №09.01/001/07-НВ (а.с.4-5).

Підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобовязанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобовязаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобовязанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У звязку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у звязку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини пятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобовязання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обовязки в зобовязанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20 листопада 2013 року №6-122цс13, яка в силу вимог статті 360-7 ЦПК України повинна враховуватися судами.

Оскільки Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) набуло права вимоги до ОСОБА_4 за кредитного договором від 07 грудня 2007 року №09.01/001/07-НВ, тому суд дійшов висновку, що є всі необхідні підстави для заміни стягувача в цивільній справі.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представника боржника на те, що постанова державного виконавця була скасована ухвалою Апеляційного суду Волинської області, а отже відсутнє, на його думку, виконавче провадження, оскільки за змістом чинного Закону України «Про виконавче провадження», а також Цивільного процесуального кодексу України, заміна сторони виконавчого провадження може здійснюватися на будь-які стадії виконання судового рішення, в незалежності від того, чи відкрито фактично виконавче провадження, чи ні.

Також суд зауважує, що якщо слідувати міркуванням представника боржника, у разі відсутності виконавчого провадження новий кредитом, якому було уступлено право вимоги, з однієї сторони не може звертатися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а з другої сторони не може предявити виконавчий лист до примусового виконання, оскільки в ньому зазначений первісний кредитор в якості стягувача. Зазначена ситуація, на думку суду, є недопустимою, суперечить принципу обовязковості судових рішень, а також фактично позбавляє нового кредитора права на звернення судового рішення до примусового виконання.

Суд також ще раз звертає увагу, що правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20 листопада 2013 року №6-122цс13 зводиться до того, що заміна стягувача у разі відступлення права вимоги відбувається поза процедурою виконавчого провадження, тобто в незалежності від наявності такого провадження.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що скасування у судовому порядку постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не позбавляє заінтересовану особу права звернутися із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні у звязку з відступлення права вимоги, оскільки така заява спрямована на набуття новим кредитором процесуальних прав та обовязків сторони стягувача у виконавчому провадженні, в тому числі права повторно предявити виконавчий лист до виконання.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Стосовно заяви представника боржника про застосування строку позовної давності, суд зазначає, що позовна давність на стадії виконання судового рішення не застосовується.

Керуючись статтями 210, 378 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (04080, м. Київ, бул. Дружби Народів, 38, ідентифікаційний код юридичної особи 34047020) відносно боржника ОСОБА_4 у справі №2-4633/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складений та підписаний 23 листопада 2017 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_9