Рішення № 7043130, 08.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.09                                                                                           Справа№ 13/224

Господарський суд Львівської області у складі судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ "Полигон-Сервис Стройдормаш", Російська Федерація, Московська область, м.Івантеєвка

до ЗАТ "Автонавантажувач", с.м.т.Шкло Яворівського району Львівської області

про стягнення 855661,29грн.

Представники сторін:

від позивача: Олійник І.В. –представник

від відповідача: не з”явився

Порушено провадження у справі за позовом: ТзОВ "Полигон-Сервис Стройдормаш", Російська Федерація, Московська область, м.Івантеєвка до ЗАТ "Автонавантажувач", с.м.т.Шкло Яворівського району Львівської області про стягнення 855661,29грн.

Позивачем в судовому засіданні позов пдтримано.

Відповідачем явки представника в судовому засіданні не забезпечено, заперечень не подано, хоча про час і місце судового засідання його повідомлено належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

З’ясовано:

02.03.2007 року між ЗАТ "Автонавантажувач" (надалі іменується "відповідач") та ТзОВ "Полигон-Сервис Стройдормаш" (надалі іменується "позивач") укладено контракт № 12/П-03/2007 (надалі іменується "Договір"), згідно з яким відповідач продає, а позивач купує автонавантажувачі, запасні частини та комплектуючі до автонавантажувачів на умовах, передбачених в договорі та специфікаціях до нього.

Відповідно до договору та специфікацій №1 - №13, в період з 02.03.2007р. по 25.04.2008р., позивач здійснив оплату (згідно платіжних доручень) на загальну суму 14 527 885,00 російських рублів, в свою чергу - відповідач поставив продукцію відповідно до вантажно-митних декларацій на загальну суму 14 540 009,00 російських рублів.

Таким чином, станом на 24.04.2008р. переплата позивача перед відповідачем становила 12 124,00 російських рублів.

Відповідно до специфікації № 14 від 24.04.2008р, позивач перерахував відповідачеві кошти за поставку 3-ох автонавантажувачі моделі 41030, в розмірі 1 500 000,00 російських рублів (платіжне доручення № 101 від 25.04.2008р. на суму 1 000 000,00 російських рублів та № 132 від 07.06.2008р. на суму 500 000,00 російських рублів), однак поставка автонавантажувачів з вини відповідача не відбулася.

Відповідно до специфікації №16 від 23.06.2008р. позивач перерахував відповідачеві кошти за поставку 3-ох автонавантажувачі моделі 41030, в розмірі 1 580 000,00 російських рублів (платіжне доручення № 148 від 24.06.2008р. на суму 1 580 000,00 російських рублів), однак і дана поставка автонавантажувачів в терміни передбачені специфікацію № 16 (30 банківських днів з моменту передоплати, тобто до 05.08.2008р.), з вини відповідача не відбулася.

Таким чином, станом на день рогляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 067 876,00 російських рублів.

Пунктом 2.6 контракту № 12/П-03/2007 від 02.03.2007 року передбачено, що у випадку, якщо строк поставки товару порушений продавцем більш ніж на 3 (три) місяці, покупець вправі вимагати, а продавець зобов'язаний повернути грошові кошти, сплачені покупцем в рахунок попередньої оплати не поставленого товару, протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання від покупця відповідної вимоги..."

Позивач направив відповідачу претензії від 21.10.2008р. та 02.07.2009р., з вимогою виконати прострочені зобов'язання.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, письмової відповіді на претензії не надав, хоча сам факт заборгованості в розмірі 3 067 876,00 російських рублів не заперечує, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.2009р.

Відповідно до курсу валют встановленого Національним банком України на дату написання позову (13.11.2009р.), 10 російських рублів коштують 2,7891 грн., відповідно заборгованість відповідача перед позивачем становить 855 661,29 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 5 від 03.02.2009р. до контракту № 12/П-03/2007 від 02.03.2007 року, сторони досягли домовленостей, що у випадку невиконання зобов'язань, суперечки між сторонами будуть розглядатись господарським судом Львівської області.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно п.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв”язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих за договором обов”язків, ним завдано позивачу збитків на суму попередньої оплати, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ЗАТ „Автонавантажувач” (с.м.т.Шкло, Яворівського району Львівської області, пр.Новий,1, ЄДРПОУ 31210049) на користь ТзОВ „Полигон-Сервис Стройдормаш” (Російська Федерація, Московська область, м.Івантеєвка, вул.Первомайская, 21, кор.2, кв.127, р/р 40702810640170131431 в ВАТ „Сбербанк России”, БИК 044525225, к/с 30101810400000000225, осн.держ.реєстрац. номер 1045002950310) 855661,29грн. боргу, 8556,62грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя