Постанова № 70429042, 22.11.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 482/1447/17 22.11.2017 22.11.2017 22.11.2017

Номер провадження: 33/784/470/17

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі: головуючої - судді Фаріонової О.М.

за участю секретаря Тимошенка О.С.

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2017 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Згідно постанови судді, 03.09.2017 р. о 10 годині 25 хвилин в м. Нова Одеса по вул. Центральна, біля буд. 79, ОСОБА_1, в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом Мазда 323, державний номер НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, згідно висновку №38 від 03.09.2017 р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що 3 вересня 2017 року був зупинений працівниками поліції, які без всяких на те причин запропонували йому проїхати до Новоодеської ЦРЛ, щоб пройти тест на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, на що апелянт погодився, оскільки алкоголь не вживав. На запитання лікаря повідомив, що наркотичні засоби взагалі не вживає, а алкоголь не вживав через те, що приймав ліки від застуди.

Як зазначив апелянт, при відібранні біологічних зразків (сечі), було порушено п.п. 2, 4, 5 «Методики відбору біологічних матеріалів, поводження з ними та організацію проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом управління охорони здоров'я Миколаївської обласної державної адміністрації від 30 листопада 2011 року за № 670-л.

Зазначає, що скляна банка для здачі сечі не була сухою, що після відбору сечу поділяють на дві пропорції - одна для проведення лабораторного дослідження, друга - для зберігання як контрольний зразок, однак цього не було зроблено. Вказує на те, що в Акті медичного огляду не зазначено точний діагноз, під впливом яких саме наркотичних засобів він перебував, адже тест Wondfo МУЛЬТИ-3 (комбінований тест на наркотики №3) виявляє в сечі людини такі наркотичні засоби як: амфетамін (АМР), марихуану (ТНС), морфін (МОР).

Також апелянт зазначає, що коли результат аналізу показав, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння невідомого походження, він вимагав, щоб провели повторний тест, на що лікар відповів, що сечу відправлять на контрольний аналіз до Миколаївського обласного наркологічного диспансеру, однак згідно відповіді, біологічний матеріал (сеча) ОСОБА_1 в Миколаївському ОНД не був досліджений, оскільки був недостатній об'єм сечі. В порушення п.п. 4,5 Методики, лікар не відібрав достатньої кількості біологічних зразків для проведення контрольного дослідження.

Також вказує на те, що документи, які б підтверджували факт проходження лікарем Новоодеської ЦРЛ ОСОБА_2 тематичного удосконалення за відповідною програмою, для проведення такого виду досліджень, згідно з чинним законодавством - відсутні.

Апелянт стверджує, що суддею не було взято до уваги, що неможливість проведення контрольного аналізу є наслідком неправильних дій державного органу, а не його власних. Таким чином, суд не врахував всі обставини справи, та виніс необ'єктивне та несправедливе рішення, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, та не врахував того, що його позбавили права перевірити правильність медичного висновку у зв'язку з діями працівників Новоодеської ЦРЛ. Таким чином медичний висновок не може слугувати беззаперечним доказом його вини.

Заслухавши ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вивчивши надану за запитом апеляційного суду відповідь головного лікаря Новоодеської ЦРЛ, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України. Ці висновки обґрунтовані лише даними протоколу про адміністративне правопорушення та висновком Новоодеської ЦРЛ № 38 від 03.09.2017 р.

З цими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Як вбачається з протоколу про адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком Новоодеської ЦРЛ №38 від 03.09.2017 р.

ОСОБА_1 в суді стверджував, що жодних наркотичних препаратів ніколи не вживав. Працівники поліції запропонували проїхати до Новоодеської ЦРЛ для медичного огляду на стан сп'яніння. Він не заперечував. В Новоодеській ЦРЛ здав аналіз сечі. Аналіз показав наявність наркотичного сп'яніння. Оскільки він не вживав наркотичних речовин та був впевненим, що результат неправильний, вимагав проведення повторного тесту. Лікар відповів, що аналіз буде направлено на контрольний аналіз до Миколаївського обласного наркологічного диспансеру. Працівники поліції, не дочекавшись результату контрольного аналізу, склали даний протокол про адміністративне правопорушення. Потім в Новоодеській ЦРЛ йому дали відповідь, що Миколаївський обласний наркологічний диспансер не дослідив його аналіз, оскільки їм був наданий для дослідження недостатній об'єм сечі.

Ці пояснення апелянта узгоджуються з даними довідок Новоодеської ЦРЛ від 18.09.2017 р. та Миколаївського обласного наркологічного диспансеру від 20.09.2017 р., відповідно яким, біологічний матеріал (сеча) ОСОБА_1, відібраний 03.09.2017 р. та направлений до Миколаївського обласного диспансеру, але не був досліджений у зв'язку з недостатнім об'ємом.

Відповідно п. п. 4, 5 «Методики відбору біологічних матеріалів, поводження з ними та організацію проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом управління охорони здоров'я Миколаївської обласної державної адміністрації від 30 листопада 2011 року за № 670-л, після відбору сечу поділяють на дві порції - одна для проведення лабораторного дослідження, друга зберігається як контрольний зразок.

Для дослідження на алкоголь потрібно 20 мл сечі (двічі по 10 мл), на наркотичні, психотропні та лікарські засоби - не менш 80 мл (50 та 30 мл).

Відповідно до п. п. 12, 13 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція), предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у п. 12 цього розділу.

Однак, в порушення зазначених вимог, незважаючи на незгоду ОСОБА_1 з результатом тесту та вимогу провести контрольний тест, лікарем медичного закладу ОСОБА_2 для дослідження не відібрано потрібної кількості сечі, або іншого біологічного середовища у ОСОБА_1

Таким чином, є слушними доводи апелянта, що діями працівників Новоодеської ЦРЛ він був позбавлений права перевірити правильність медичного висновку, зробленого на підставі тесту.

Крім того, відповідно довідки Новоодеської ЦРЛ від 21.11. 2017 р., у лікаря ОСОБА_2 відсутні документи, які підтверджують факт проходження тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Відповідне посвідчення має лікар-нарколог ОСОБА_3, яка, як слідує з матеріалів справи, медичний огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння не проводила.

Тому, є слушними доводи апелянта про порушення вимог п.3 розділу ІІІ Інструкції, яким передбачено, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Отже, висновок №38 від 03.09.2017 р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданий лікарем ОСОБА_2, який був підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, не можна вважати належним та допустимим доказом.

Дослідивши докази, апеляційний суд вважає, що до протоколу про адміністративне правопорушення не надано беззаперечних доказів, які б підтверджували обґрунтованість його складання.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 вказаних вимог закону не дотримався, допустив формальне ставлення до вирішення справи, з'ясував обставини неповно та не всебічно, що загалом призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення.

З огляду на наведене, висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 а ПДР України є невірними, оскільки в суді не доведено наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суд ,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2017 року у відношенні ОСОБА_1 скасувати та провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя