Рішення № 7042813, 11.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/38311.12.09 За позовомЗаступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до 1) Київської міської ради,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Венеція Плюс-2004рік"

провизнання недійсним рішення № 44/705 від 25.01.2007 та договору Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від прокуратуриДьогтяр О.А., Карпенко Н.М., Некрасов О.М.–прокурор відділу

від позивача Лазарева А.О. –представник

від відповідача-1 Телицька В.А., Шадевська Ж.Е. –представник

від відповідача-2Юрченко І.Ю. –представник

Рішення прийнято 11.12.2009, оскільки 26.10.2009, 10.11.2009 у судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів про визнання недійсним рішення Київської міської ради № 44/705 від 25.01.2007 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕЦІЯ ПЛЮС - 2004 РІК" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-розважального комплексу на просп. Генерала Ватутіна у Деснянському районі м. Києва" та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 09.07.2007 № 62-6-00417.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм законодавства, оскільки проект відведення земельної ділянки не погоджено Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві. Експертиза проекту землеустрою щодо відведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Венеція Плюс-2004" земельної ділянки площею 18,07 га проведена некомпетентним органом. Оскільки договір оренди земельної ділянки укладено на виконання спірного рішення, договір також підлягає визнанню недійсним.

Державний комітет України із земельних ресурсів позовні вимоги прокуратури підтримує в повному обсязі.

Київська міська рада (далі - відповідач-1) проти позову заперечує та зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 36/419 було відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним рішення № 44/705 від 25.01.2007. На момент затвердження проекту відведення земельної ділянки висновок експертизи Київського міського головного управління земельних ресурсів від 24.01.2008 № 8/03-01а був чинний. Також, на думку відповідача-1, необґрунтованою є вимога про визнання недійсним договору оренди, оскільки спірне рішення ради є законним, що встановлено судовими рішеннями у справі № 36/419.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Венеція Плюс-2004 РІК" (далі - відповідач-2) проти позову заперечує та просить припинити провадження у справі в частині визнання недійсним рішення, оскільки спір по суті було вирішено в межах справи № 36/419. Відповідач-2 також не погоджується з вимогами про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, оскільки рішеннями всіх судових інстанцій у справі № 36/419 було підтверджено законність рішення Київської міської ради № 44/705.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Венеція Плюс-2004" про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У справі № 36/419 прокурором було подано позов з підстав того, що оспорюване рішення прийнято без внесення у встановленому порядку змін до Генерального плану міста Києва та вирішення питання щодо цільового та функціонального призначення території, а також у зв’язку з тим, що проект відведення не погоджено з природоохоронним органом.

Таким чином, оскільки підстави позову про визнання недійсним рішення ради у даній справі та у справі № 36/419 не співпадають, клопотання про припинення провадження задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд

В С Т А Н О В И В :

25.01.2007 Київською міською радою прийнято рішення № 44/705 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Венеція Плюс-2004 рік" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-розважального комплексу на просп. Генерала Ватутіна у Деснянському районі м. Києва".

Згідно з п. 1 вказаного рішення внесено зміни до Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381, виключивши з переліку озеленених територій загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам, земельну ділянку площею 18,07 га між просп. Генерала Ватутіна і вул. Закревського у Деснянському районі м. Києва.

Пунктами 2, 3 рішення № 44/705 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Венеція Плюс-2004 рік" для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-розважального комплексу на просп. Генерала Ватутіна у Деснянському районі м. Києва та передано відповідачу-2 у довгострокову оренду на 9 років земельну ділянку загальною площею 18,07 га для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-розважального комплексу на просп. Генерала Ватутіна у Деснянському районі м. Києва.

Згідно положень ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Механізм погодження природоохоронними органами вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок (матеріали щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок) щодо усіх категорій земель незалежно від форм власності чи користування визначено у Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженому наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 № 434.

Вказаним порядком визначено, що природоохоронним органом, який погоджує проекти відведення земельних ділянок в м. Києві Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві Міністерства екології та природних ресурсів України.

Крім того, у п. 7.5 рішення Київської міської ради "Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві" від 14.03.2002 № 313/1747 (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) зазначено, що висновки про відведення земельних ділянок надає Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві.

Також у висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища № 1911452 від 29.12.2006 зазначено, що головне управління не заперечує проти відведення відповідачу-2 земельної ділянки, за умови додержання вимог, зазначених у даному висновку, зокрема, отримання висновку Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві.

Як свідчать матеріали справи, проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Венеція Плюс-2004 рік" не погоджений Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві, який є місцевим виконавчим органом з питань охорони навколишнього природного середовища.

Згідно Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381 земельна передана в оренду відповідачу-2 за функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування і має статус - парк культури і відпочинку "Троєщина".

Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 071/04-4-19/240 від 18.01.2007 не заперечило проти відведення земельної ділянки відповідачу-2 згідно чинного законодавства, при умові виконання особливих умов та вимог даного листа, зокрема не вилучати територію, призначену до відводу із "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста".

Однак, всупереч вказаним вимогам, пунктом 1 рішення № 44/705 внесено зміни до Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381 та виключено з переліку озеленених територій загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам, земельну ділянку площею 18,07 га між просп. Генерала Ватутіна і вул. Закревського у Деснянському районі м. Києва.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення підлягають обов'язковій державній експертизі.

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів (ст. 50 Земельного кодексу України).

У листі № 242 від 17.01.2007 Головного управління охорони культурної спадщини зазначено, що відповідно до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів № 920 від 16.07.1979, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 спірна земельна ділянка входить до зони охоронюваного природного ландшафту.

Відповідно до п. 4 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 № 391 у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення, до відання Державного комітету України по земельних ресурсах належить проведення обов'язкової державної експертизи проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (у тому числі тих, цільове призначення яких не змінюється) із особливо цінних земель, земель природоохоронного призначення, оздоровчого та рекреаційного призначення, земель водного та лісового фондів (площею 10,0 га і більше), історико-культурного призначення.

В порушення зазначених норм, експертиза проекту землеустрою щодо відведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Венеція Плюс-2004 рік" земельної ділянки площею 18,07 га проведена Київським міським головним управлінням земельних ресурсів Державного комітету України із земельних ресурсів (висновок землевпорядної експертизи № 8/03-01а від 24.01.2007), а не Державним комітетом України по земельних ресурсах, як вимагає вищевказана Методика.

Зазначене порушення також підтверджується тим, що наказом Головного управління Держкомзему у місті Києві № 22 від 02.02.2009 було скасовано висновок державної експертизи землевпорядної документації Київського міського головного управління земельних ресурсів від 24.01.2007 № 8/03-01а по проекту землеустрою щодо відведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Венеція Плюс-2004 рік" для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-розважального комплексу на просп. Генерала Ватутіна у Деснянському районі м. Києва.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку, це стосувалося Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Венеція Плюс-2004 рік", які мали довести факт експертизи проекту землеустрою земельної ділянки компетентним органом.

Суду не надано доказів здійснення експертизи проекту землеустрою Державним комітетом України по земельних ресурсах, наявність якої є обов’язковою для прийняття радою рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора в частині визнання недійсним рішення підлягають задоволенню.

Прокурором також заявлено вимогу про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 09.07.2007 № 62-6-00417.

09.07.2007 на підставі рішення Київської міської ради від 25.01.2007 № 44/705 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Венеція Плюс-2004 рік" укладено Договір оренди земельної ділянки площею 18,0730 га на проспекті Генерала Ватутіна у Деснянському районі м. Києва.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Прокурором відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний Договір не відповідає вимогам чинного законодавства України.

В обґрунтування вимоги про визнання недійсним договору прокурор зазначає, що договір оренди підлягає визнанню недійсним, оскільки його укладено на виконання спірного рішення. Інших доводів на підтвердження недійсності укладеного між відповідачами договору прокурором не наведено.

Оскільки в момент укладення Договору оренди земельної ділянки рішення Київської міської ради від 25.01.2007 № 44/705 було чинним, наведені прокурором обставини не можуть бути підставою для визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 09.07.2007 №62-6-00417. Тому позов в частині визнання недійсним договору задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв’язку з частковим задоволення позову судові витрати (по позовним вимогам, які задоволені судом) відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача-1 в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Київської міської ради № 44/705 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Венеція Плюс-2004 рік" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-розважального комплексу на просп. Генерала Ватутіна у Деснянському районі м. Києва".

3. Стягнути з Київської міської ради (ідентифікаційний код 22883141, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 грн. та 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржено в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова