Рішення № 7042754, 18.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/63118.11.09 За позовомПублічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Садівницьке товариство

«Твін-Груп»

простягнення 29557994,44 грн.

СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача –Куликов І.А., гол. юр-т, дов. №1072/09 від 05.10.2009; від відповідача –не з’явився;

від прокуратури – не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2009 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»(далі –відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Садівницьке товариство «Твін-Груп»(далі –відповідач-2) про стягнення солідарно заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №333-МВ/07 від 23.10.2007 (далі –Кредитний договір) в сумі 29557994,44 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом –22927000 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту –2021 671, 06 грн., заборгованості за процентами –4 205 259,99 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне повернення процентів –404063,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем-1 своїх зобов’язань за вказаним Кредитним договором щодо сплати платежів за користування кредитними коштами.

Позивач, реалізуючи своє право, передбачене п.11.6 Кредитного договору пред’явив основному боржнику (відповідачу-1) та одночасно поручителю (відповідачу-2) вимогу про дострокове виконання зобов’язань за Кредитним договором зі строком погашення заборгованості не більше 10 днів з дати отримання вимоги.

Проте, як пояснив позивач, з урахуванням строків поштового перебігу, та встановленого Кредитним договору строку виконання зобов’язання станом на день подання позову зобов’язання за Кредитним договором залишаються невиконаними.

Відтак, позивач посилаючись на ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) просив стягнути солідарно з Позичальника та Поручителя заборгованість за Кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2009 порушено провадження у справі №34/631 та призначено судове засідання на 26.10.2009.

У зв’язку з неявкою представників відповідачів в судове засідання 26.10.2009 та не виконання ними вимог ухвали суду від 26.10.2009, суд відклав розгляд справи на 18.11.2009.

На призначене судове засідання представники відповідачів повторно не з’явились, причини неявки суду не відомі.

Поштова кореспонденція суду надсилалась відповідачам за адресами: 01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 26 (відповідач-1) та 03151, м. Київ, вул. Керченська, 7/7 (відповідач-2).

Згідно наданих позивачем довідко з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві за №№21-10/7292-1.1 та 21-10/7292-1.2 від 19.10.2009 юридичними адресами відповідачів є: 01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 26 (відповідач-1) та 03151, м. Київ, вул. Керченська, 7/7 (відповідач-2).

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, відповідачу-1 було відомо про розгляд даної справи, що зокрема підтверджується поданим клопотання про ознайомлення з матеріалів справи, однак останній наданим його правом на судовий захист не скористався.

18.11.2009 представник позивача, в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про збільшення позовних вимог за вих. №59743-11б/б від 10.11.2009, в зв’язку з тим, що з часу подання позову минув певний час, а відтак, розмір заборгованості за користування кредитними коштами збільшився. Крім того, розрахунок заборгованості в частині нарахування пені приведений у відповідність до обмежень, встановлених ч.6 ст. 232 ГК України.

Відтак, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 30428903,21 грн., в т.ч.:

-          заборгованість за кредитом 22927000 грн.;

-          заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту –2003351, 75 грн.;

-          заборгованість за процентами –5 084 651,79 грн.;

-          заборгованість по пені за несвоєчасне повернення процентів –413899,67 грн.

Примірник даної заяви та розрахунок заборгованості проведений банком станом на 10.11.2009 був надісланий на адресу відповідачів 16.11.2009, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами в цінні листи та фіскальними чеками від 16.11.2009.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2007 між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк»(з 19.08.2009 назву змінено якого на Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк») (далі –Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Злагода» (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Позичальнику мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію (далі –Кредитна лінія), та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає Позичальнику Кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов’язується використати Кредит з метою, визначено у пункті 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути Банку кредит у терміни, встановлені цим договором.

Пунктом 1.4 Кредитного договору сторони погодили, що строк дії Кредитної лінії закінчується 23 жовтня 2009 року.

Відповідно до п.4.2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику Кредит лише у межах строку дії Кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту Кредитної лінії, або декілька траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір Кредиту не перевищував ліміт Кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього договору, укладеної між Позичальником Банком, у строк не пізніше 5 днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою сторін і є невід’ємною частиною цього договору. У кожний такій додатковій угоді сторони повинні визначити валюту і розмір траншу та реквізити для його надання, якщо вони відрізняються від зазначених у п.10.2 цього договору.

Згідно п. 1.3 Кредитного договору встановлений наступний розмір процентів за користування Кредитом: за користуванням частиною Кредиту, наданою у гривнях - 18 % річних.

Відповідно до умов Кредитного договору Позичальнику згідно додаткових угод було надано Кредит наступними траншами. Так, згідно:

•          додаткової угоди № 1 від 06.11.2007 до Кредитного договору Позичальнику надано транш у розмірі 5 050 000, 00 грн. зі сплатою процентів в розмірі 18 % річних та строком повернення відповідно до Основного договору (з урахуванням змін, внесених Угодою про внесення змін до додаткових угод від 27.02.2009 до Кредитного договору);

•          додаткової угоди № 2 від 07.11.2007 до Кредитного договору Позичальнику надано транш у розмірі 5 050 000, 00 грн. зі сплатою процентів в розмірі 18 % річних та строком повернення відповідно до Основного договору (з урахуванням змін, внесених Угодою про внесення змін до додаткових угод від 27.02.2009 до Кредитного договору);

•          додаткової угоди № 3 від 14.11.2007 до Кредитного договору Позичальнику надано транш у розмірі 5 050 000, 00 грн. зі сплатою процентів в розмірі 18 % річних та строком повернення відповідно до Основного договору (з урахуванням змін, внесених Угодою про внесення змін до додаткових угод від 27.02.2009 до Кредитного договору);

•          додаткової угоди № 4 від 19.11.2007 до Кредитного договору Позичальнику надано транш у розмірі 5 000 000, 00 грн. зі сплатою процентів в розмірі 18 % річних та строком повернення відповідно до Основного договору (з урахуванням змін, внесених Угодою про внесення змін до додаткових угод від 27.02.2009 до Кредитного договору);

•          додаткової угоди № 5 від 21.11.2007 до Кредитного договору Позичальнику надано транш у розмірі 2 777 000,00 грн. зі сплатою процентів в розмірі 18 % річних та строком повернення відповідно до Основного договору (з урахуванням змін, внесених Угодою про внесення змін до додаткових угод від 27.02.2009 до Кредитного договору).

На виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику Кредит в сумі 22927000 грн., що підтверджується:

•          Меморіальним ордером № 17276 від 06.11.2007;

•          Меморіальним ордером № 13375 від 07.11.2007;

•          Меморіальним ордером № 13263 від 14.11.2007;

•          Меморіальним ордером № 27861 від 19.11.2007;

•          Меморіальним ордером № 11028 від 21.11.2007;

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору проценти нараховуються щомісяця на суму Кредиту (окремо по кожному виду валют, у яких надано Кредит) протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для частини Кредиту у гривнях чи у російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для частини Кредиту у іноземних валютах, інших ніж російські рублі). При цьому, для цілей нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення - не враховується при нарахуванні процентів.

Згідно п. 6.2 Кредитного договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 21.02.2008 до Кредитного договору) проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го (включно) по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені у наступних абзацах цього пункту). Якщо сума, направлена Позичальником на погашення процентів, перевищує розмір процентів, який підлягає сплаті, сума, яка складає різницю між розміром процентів, що підлягає сплаті та розміром направленої Позичальником суми, вважається направленою на сплату процентів за користування Кредитом у наступному місяці.

Однак, на час подання даного позову Позичальник порушує свої зобов'язання за Кредитним договором та не сплачує визначені договором платежі за користування кредитними коштами.

Згідно п. 11.6 Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним, і виконання усіх інших зобов'язань за цим Договором у строк не пізніше 10 (десяти) днів з дати пред'явлення Позичальнику відповідної вимоги, зокрема у разі суттєвого порушення Позичальником договору.

Відповідно до п. 11.5 Кредитного договору під суттєвим порушенням договору, зокрема, розуміється повне або часткове повернення частини Кредиту згідно з п. 9.3. цього Договору.

Позивач 11.08.2009 виставив Позичальнику і Поручителю вимогу за вих. №44955-11-б/б про дострокове виконання зобов'язань за Кредитним договором зі строком погашення заборгованості не більше 10 днів з дати отримання вимоги.

Як слідує з матеріалів справи, позивач направив по примірнику даної вимогу як Позичальнику так і Поручителю 11.08.2009, що підтверджується наявними в матеріалах справ копіями описів вкладення у цінні листи та фіскальними чеками від цієї ж дати.

Проте, з урахуванням строків поштового обігу, та встановленого Кредитним договором строку виконання зобов’язання станом на день подання позову зобов'язання за Кредитним договором залишаються невиконаними.

Пунктом 2.1 Кредитного договору визначено, що належне виконання Позичальником зобов’язань за цим договором забезпечується:

-          неустойкою (пенею, штрафом), що передбачені цим договором;

-          іпотекою земельних ділянок загальною площею 62,86 гектарів, розташованих за адресою: Київська область, Бориспільський район, Глибоцька сільська рада, що належить ТОВ «Садове товариство «Твін Груп»на праві власності;

-          заставою майнових прав на отримання грошових кошів, що розміщені на депозитному рахунку у Банку в сумі еквівалентній 180000 доларів США, що належать Позичальнику на праві власності;

-          порукою ТОВ «Садове товариство «Твін Груп» на повну суму зобов’язань Позичальника та на строк дії цього договору;

-          порукою Грона Вадима Леонідовича на повну суму зобов’язань Позичальника та на строк дії цього договору;

-          порукою Каменецького Бориса Юхимовича на повну суму зобов’язань Позичальника та на строк дії цього договору.

Засоби забезпечення належного виконання Позичальником своїх зобов’язань, передбачені пунктом 2.1 цього договору, крім зазначеного у підпункті «А»пункту 2.1 цього договору, оформлюються окремими документами, що укладаються (складаються) одночасно з цим договором або після його укладення та іменуються - Документи забезпечення.

23.10.2007 між позивачем (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Садівницьке товариство «Твін-Груп»(Поручитель) укладено договір поруки № 457-П/07 (далі –Договір поруки), за яким Поручитель поручився перед Банком відповідати за виконання Позичальником його зобов'язань за Основним договором.

Пунктом 3.1 Договору поруки сторони погодили, що Боржник та Поручитель відповідають перед банком за порушення обов’язків, перелічених у статті 2 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.

Згідно з п.3.2 Договору поруки, передбачена статтею 3.1 цього договору відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник допустить прострочення виконання будь-якого обов’язків, визначених у п.2.1 цього договору.

Станом на 10.11.2009, з урахування поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог за вих. №59743-11-б/б прострочена заборгованість за Кредитним договором складається з заборгованості за Кредитом –22927000 грн. та заборгованості за процентами 5084651,79 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, відповідачі у порушення зазначених норм, умов Кредитного договору та Договору поруки своїх зобов’язань щодо своєчасного повернення кредиту, сплати нарахованих за останнім процентів в повному обсязі не виконали.

Отже, факт наявності у відповідачів станом на 10.11.2009 заборгованості за кредитом у сумі 22927 000 грн. та по нарахованим процентам у сумі 5084651,79 грн. Банком належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростовані.

Відтак, позовні вимоги в цих частинах є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 11.1 Кредитного договору за прострочення сплати Кредиту чи його частини та/або сплати процентів Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У відповідності до п.9.1 Кредитного договору Позичальник повинен повернути Банку Кредит шляхом повернення кожного траншу у останній день строку, що складає 24 місяці з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш наданий, а траншів, наданих менше ніж за 24 місяці до дня закінчення строку дії Кредитної лінії, зазначеного у пункту 1.4 цього договору –шляхом їх повернення у день закінчення строку дії Кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну (крім повернення, що здійснюється згідно з п.9.3 цього договору) вважається достроковим.

Відповідно до укладеної між сторонами Угоди про внесення змін до додаткових угод до Кредитного договору, сторони погодили викласти п.5 додаткових угод №№1-5, в такій редакції: Позичальник зобов’язаний повернути транш у термін, визначений згідно з п.9.1 Основного договору.

Як було зазначено раніше, строк дії Кредитної лінії закінчився 23.10.2009.

Як слідує з поданого позивачем розрахунку, останній проводить нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 24.10.2008 до 10.11.2009.

Відтак, враховуючи той факт, що позивач невірно визначив період нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту, суд здійснює її перерахунок, у відповідності до п.9.1 Кредитного договору, ст.ст. 253-255 ЦК України, яка складає:

22927000 (сума кредиту)*20,5% (подвійна облікова станка НБУ, яка діє з 12.08.2009) / 365 (кількість днів у 2009 році) * 18 (кількість прострочених днів з 24.10.2009 до 10.11.2009) = 231782,55 грн.

Відтак, пеня за несвоєчасне повернення кредиту підлягає задоволенню в сумі 231782,55 грн.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення сплати процентів, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Кредитного договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідачів 413899,67 грн. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів визнається судом законною та обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (п.1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (п.2).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачами не спростовані належними засобами доказування обставини на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з солідарно Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 34, кв. 41; код ідентифікаційний 31088106), Товариства з обмеженою відповідальністю «Садівницьке товариство «Твін-Груп»(03151, м. Київ, вул. Керченська, 7/7, код ідентифікаційний код 34832328) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; ідентифікаційний код 23494714; рахунок № 37395003 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № ЗЗЗ-МВ/07 від 23 жовтня 2007 року –22927000 грн. –заборгованість за кредитом, 5084651 (п’ять мільйонів вісімдесят чотири тисячі шістсот п’ятдесят одну) грн. 79 коп. –заборгованість за процентами, 231782 (двісті тридцять одну тисячу сімсот вісімдесят дві) грн. 55 коп. –пені за несвоєчасне повернення кредиту, 413899 (чотириста тринадцять тисяч вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 67 коп. –пені за несвоєчасне повернення процентів, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                          Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 09.12.2009