Ухвала суду № 70425926, 21.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Диба О.В.

№22-ц/796/11039/2017 Доповідач Кравець В.А.

Справа №756/4028/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Кравець В.А.,

суддів Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.,

за участю секретаря Синявського Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року про повернення позовної заяви для подачі її до належного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Одинадцята Київська нотаріальна контора, комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про розірвання договору міни,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила розірвати договір міни, укладений 25 травня 2004 року між нею та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 25.05.2004 року та скасувати державні реєстрації права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 і на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1, проведені Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації».

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2017 року - позовну заяву повернуто позивачу для подання її до належного суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. Посилається на те, що ухвала суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що судом не враховано зміст рішення Печерського суду м. Києва від 03 березня 2017 року, яким підтверджується відсутність спору з приводу нерухомого майна, яке знаходиться не в Оболонському районі м. Києва (квартира АДРЕСА_3) і помилково віднесено до нерухомого майна, з приводу, якого існує спір, що вплинуло на висновок суду при вирішенні питання підсудності.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачу для подачі її до належного суду, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підсудна цьому суду, оскільки основна частина нерухомого майна знаходиться в Печерському районі м. Києва, а дійсна ринкова вартість квартири по АДРЕСА_7 є більшою, ніж вартість квартири АДРЕСА_1

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, з огляду на таке.

З матеріалів справи убачається, що предметом позову є розірвання договору міни нерухомого майна, тобто позов, який пред'являється у порядку, визначеному ст. 114 ЦПК України.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

За змістом ст.122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Стаття 114 ЦПК визначає правила виключної підсудності, тобто підсудності, при якій розгляд певних категорій справ може розглядатися лише в чітко визначеному суді, передбаченому в ЦПК. До таких справ не можуть застосовуватися правила загальної, альтернативної та договірної підсудності.

Умовами ч.ч.1,2 ст.181 ЦК України ЦПК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, a також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Разом з тим, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, не вказав чим підтверджується та обставина, що вартість квартири АДРЕСА_5 є більшою, ніж вартість квартири АДРЕСА_6.

Тобто, висновок суду про непідсудність цієї справи Оболонському районному суду м. Києва зроблено на припущеннях.

Відповідно до ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Оскільки ухвала постановлена з порушенням процесуальних норм права, така ухвала підлягає до скасування з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 312-315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2017року скасувати, питання щодо відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді