
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2017 р. Справа № 914/644/17
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Дубник О.П.
суддів Скрипчук О.С. Юрченко Я.О.
при секретарі Мокрій А.В.
розглянув апеляційну скаргу скаргу Фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 б/н від 01.06.2017р. (вх. № 01-05/2641/17 від 08.06.2017р.)
на рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2017 р.
у справі № 914/644/17 (суддя Синчук М.М.)
за позовом: Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (далі - ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія"), м. Львів
до відповідача: ФОП ОСОБА_1, с. Терновиця, Яворівський район, Львівська область
про стягнення неустойки в розмірі 136 052, 40 грн.
за участю представників:
від позивача: Березіна О.С. - представник (довіреність у матеріалах справи);
від відповідача: ОСОБА_3 - представник (угода про надання правової допомоги від 14.11.17 р., у матеріалах справи).
Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).
Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв'язку з чим хід судового засідання фіксується у протоколі.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2017р. (головуючий суддя Дубник О.П., судді: Кравчук Н.М., Юрченко Я.О.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.07.2017р.
Проте, 13.07.2017р. судове засідання у справі № 914/644/17 не відбулося, у зв'язку із перебуванням у відпустці члена колегії - судді Юрченка Я.О., про що було повідомлено представника відповідача під розписку.
У зв'язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Кравчук Н.М. розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 346 від 31.07.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у даній справі.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.07.2017р. до складу колегії входять: головуючий суддя Дубник О.П., судді: Юрченко Я.О., Хабіб М.І.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017р. призначено апеляційну скаргу до розгляду у судовому засіданні на 18.09.2017р.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Хабіб М.І. розпорядженням керівника апарату суду № 455 від 18.09.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у даній справі.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.09.2017р. до складу колегії входять: головуючий суддя Дубник О.П., судді: Скрипчук О.С., Юрченко Я.О.
У разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2016р. N 2453-VI принцип незмінності судді, слід починати з початку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 р. у справі №914/644/17 відкладено розгляд апеляційної скарги на 18.10.2017 р.
У судовому засіданні 18.10.2017р. у розгляді справи № 914/644/17 оголошено перерву до 09.11.2017р.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2017р. у справі №914/644/17 відкладено розгляд апеляційної скарги на 16.11.2017 р.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.05.2017 р. у справі №914/644/17 (суддя Синчук М.М.) позов ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" задоволено повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" 136 052,40 грн неустойки та 2 040,79 грн судового збору.
Судове рішення у справі мотивоване ст.ст. 6, 256, 257, ч.ч. 3, 4 ст. 267, ч. 2 ст. 291, ст. 526, ч. 2 ст. 551, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч.ч. 1, 2 ст. 785 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 283, ст. 291 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) та зроблено висновок, що рішенням Господарського суду Львівської області від 01.02.2017 р. у справі №914/3349/14 встановлено фактичне користування відповідачем орендованим приміщенням по 22.08.2014 року, а згідно акту прийому-передачі приміщення було орендарем передано повіреному 02 січня 2015 року, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в порядку ч. 2 статті 785 ЦК України за період з 23.08.2014 року до 02.01.2015 року в розмірі 136 052,40 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності, то суд дійшов висновку, що таке є необґрунтоване та безпідставне, оскільки до вимоги про стягнення неустойки застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність, а позов до Господарського суду Львівської області подано 03.04.2017 р.
ФОП ОСОБА_1 не погоджується з ухваленим рішенням суду і вважає його незаконними, прийнятим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт стверджує, зокрема, що не отримував повідомлення про відмову від договору та вимогу повернути орендоване майно, а тому у нього не виникло обов'язку повернути орендоване майно, оскільки він не знав та не міг знати про одностороннє рішення орендодавця про відмову від договору оренди, у зв'язку з чим не може нести відповідальності у вигляді неустойки за прострочення повернення орендованого приміщення. Зазначає, що саме по собі надсилання повідомлення про припинення договору, не є достатньою підставою для виникнення у орендаря обов'язку повернути орендоване приміщення, оскільки ЦК України і п. 11.5 договору оренди пов'язують виникнення цього обов'язку виключно з моментом одержання відповідного повідомлення. Звертає увагу на те, що у справі №914/3349/14 судом не встановлено дати отримання повідомлення про відмову від договору, а лише зазначено, що оскільки повідомлення було надіслане в порядку визначеному законодавством, то договір є припиненим на третій день з дня надсилання. Стверджує, що рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/3349/14 не має преюдиційного значення для даної справи. Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзиву на апеляційну скаргу..
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані по справі докази, та дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, при цьому, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.
02 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" (орендодавець) від імені та в інтересах якого на підставі договору доручення №388/07 від 09.11.2007р. діяло ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" (повірений) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди (найму) нерухомого майна (далі - Договір) №04-01/14-42/14 (а.с. 15-16).
Відповідно до п. 1.1 Договору повірений зобов'язався передати, а орендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення площею 217,5 кв.м. (майно), які розташовані на першому поверсі нежилої будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що є власністю НАК "Надра України", право користування яким передано до статутного фонду ДП НАК "Надра України" "Укрзахідгеологія".
Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання повіреним та орендарем акту приймання-передачі майна.
Згідно п.2.4 Договору в разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем повіреному протягом 5 календарних днів за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 11.2 Договору строк оренди майна за договором становить 1 рік. Строк оренди розпочинає перебіг з тати підписання повіреним та орендарем акту приймання-передачі майна.
Згідно пп. "а" п. 11.4. Договору оренди повірений (або орендодавець) має право достроково в односторонньому порядку відмовитись від цього договору за наявності такої підстави, як несплата орендарем орендної плати протягом трьох місяців.
Відповідно до п.11.5 договору, договір є розірваним з моменту одержання орендарем від повіреного (або орендодавця) повідомлення про відмову від даного договору з підстав, передбачених п.11.4 договору.
Згідно п.п. «в» п.11.6 Договору, договір припиняється у випадку односторонньої відмови повіреного (або орендодавця) від договору відповідно до п.11.4 та п.11.5 Договору.
Нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення площею 217,5 кв.м. (майно), які розташовані на першому поверсі нежилої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 були передані ФОП ОСОБА_1, що підтверджується актом приймання-передачі від 02.01.2014р., який є одночасно Додатком № 1до Договору (а.с. 17).
Згідно листа позивача до відповідача №01-3090/13 від 11 серпня 2014 року про дострокову в односторонньому порядку відмову від договору оренди (найму) нерухомого майна № 04-01/14-42/14 від 02 січня 2014 року позивач, з посиланням на п. 11.4. договору оренди повідомив відповідача про дострокову в односторонньому порядку відмову від договору у зв'язку з несплатою орендарем орендної плати протягом трьох місяців (а.с. 19-20).
Згідно акту прийому-передачі від 02 січня 2015 року підписаного ФОП ОСОБА_1 та ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія", приміщення було передано орендарем повіреному (а.с. 18).
Відповідач зобов'язання в частині своєчасного та повного внесення орендної плати не виконав і як наслідок виникла заборгованість за договором, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 214 898,48 грн. заборгованості за договором оренди (найму) нерухомого майна № 04-01/14-42/14 від 02 січня 2014 року.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.02.2017 р. у справі №914/3349/14, яке набрало законної сили, позовні вимоги ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 214 898,48 грн. заборгованості за договором оренди (найму) нерухомого майна № 04-01/14-42/14 від 02 січня 2014 року задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" 119 561,25 грн. боргу. Стягнуто з ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" на користь ФОП ОСОБА_1 2 988,58 грн. повернення витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 21-33).
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача неустойки в порядку ч.2 ст. 785 ЦК України за період з 23.08.2014 року до 02 січня 2015 року в розмірі 136 052,40 грн.
Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.759 ЦК України, яка кореспондується із ч.1 ст.283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
02 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" (орендодавець) від імені та в інтересах якого на підставі договору доручення №388/07 від 09.11.2007р. діяло ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" (повірений) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди (найму) нерухомого майна №04-01/14-42/14, згідно якого повірений зобов'язався передати, а орендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення площею 217,5 кв.м. (майно), які розташовані на першому поверсі нежилої будівлі за адресою: АДРЕСА_1.
Нерухоме майно було передано ФОП ОСОБА_1, що підтверджується актом приймання-передачі від 02.01.2014р.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічне положення закріплено у ст.163 ГК України, згідно з якою зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно листа позивача до відповідача №01-3090/13 від 11 серпня 2014 року про дострокову в односторонньому порядку відмову від договору оренди (найму) нерухомого майна № 04-01/14-42/14 від 02 січня 2014 року позивач, з посиланням на п. 11.4. договору оренди повідомив відповідача про дострокову в односторонньому порядку відмову від договору у зв'язку з несплатою орендарем орендної плати протягом трьох місяців (а.с. 19-20).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 01.02.2017 р. у справі №914/3349/14, позовні вимоги ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 214 898,48 грн. заборгованості за договором оренди (найму) нерухомого майна № 04-01/14-42/14 від 02 січня 2014 року задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" 119 561,25 грн. боргу. Стягнуто з ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" на користь ФОП ОСОБА_1 2 988,58 грн. повернення витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 21-33) Зазначене рішення набрало законної сили.
У даному рішенні зазначено, що в матеріалах справи наявний лист позивача до відповідача № 01-3090/13 від 11 серпня 2014 року про дострокову в односторонньому порядку відмову від договору оренди (найму) нерухомого майна № 04-01/14-42/14 від 02 січня 2014 року, відповідно до якого позивач, з посиланням на п. 11.4. договору оренди повідомив відповідача про дострокову в односторонньому порядку відмову від договору у зв'язку з несплатою орендарем орендної плати протягом трьох місяців, який направлений на поштову адресу відповідача (АДРЕСА_2) - 13.08.2014 року, що підтверджується копією фіскального чеку від 13.08.2014 року ПН 215600426655 та копією опису вкладення цінного листа, долученими до матеріалів справи. Відповідач заперечує, що отримував вказане повідомлення (лист), проте докази в матеріалах справи свідчать, що позивач, дотримуючись норм чинного законодавства, належним чином повідомив відповідача про припиненння договору.
Отже, враховуючи те, що судами інших інстанцій встановлено про фактичне користування відповідачем орендованим приміщенням по 22.08.2014 року та враховуючи повідомлення від 11.08.2014 року позивача про припинення орендних відносин, суд дійшов до висновку, що у ФОП ОСОБА_1 з 23.08.2014 року не було правових підстав на користування даним приміщенням і тому нарахування орендної плати позивачем за період з 23.08.2014 року по 02 січня 2015 року є безпідставним. Крім того, суд зазначає, оскільки акт прийому-передачі даного приміщення було підписано сторонами 02 січня 2015 року, то у позивача виникло право нарахування неустойки в порядку ч.2 статті 785 ЦК України за період з 23.08.2014 року до 02 січня 2015 року. Адже, згідно п.2.4 договору, в разі припинення договору майно повертається наймодавцю протягом 5 календарних днів за актом. Також суд наголошує, що згідно норм чинного законодавства України та умов договору, Акт прийому-передачі майна є моментом повернення майна, а не моментом припинення договору, як зазначив в судовому засіданні відповідач.
Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, зокрема рішенням Господарського суду Львівської області від 01.02.2017 р. у справі №914/3349/14 встановлено, що лист позивача до відповідача № 01-3090/13 від 11 серпня 2014 року про дострокову в односторонньому порядку відмову від договору оренди (найму) нерухомого майна № 04-01/14-42/14 від 02 січня 2014 року, направлений на поштову адресу відповідача (АДРЕСА_2) - 13.08.2014 року, що підтверджується копією фіскального чеку від 13.08.2014 року ПН 215600426655. Відповідач продовжував користуватися орендованим майном після припинення дії договору всупереч ст.785 ЦК України. За актом приймання-передачі від 02.01.2015 року орендоване приміщення було повернуто орендодавцю. Також, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача орендна плата за договором за період з січня 2014 року по 22 серпня 2014 року.
Таким чином, Господарським судом Львівської області у справі №914/3349/14 досліджувались обставини дострокового розірвання договору оренди (найму) нерухомого майна №04-01/14-42/14 від 02 січня 2014 року, та встановлено, що лист позивача до відповідача № 01-3090/13 від 11 серпня 2014 року про дострокову в односторонньому порядку відмову від договору, направлений на поштову адресу відповідача (АДРЕСА_2) - 13.08.2014 року.
У підтвердження даної обставини позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву №01-2035/13 від 10.11.2017р. (вх. №01-04/7643/17 від 10.11.2017р.). До даної заяви додано копії двох описів вкладень до цінних листів, двох рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 13.08.2014р. та фіскальних чеків №2630 від 13.08.2014р. та №2631 від 13.08.2014р. (ПН 215600426655).
Згідно описів вкладень до цінних листів вбачається надсилання листа позивача до відповідача № 01-3090/13 та акту приймання-передачі ФОП ОСОБА_1 на адреси: с. Терновиця, Яворівський район, Львівська область 81061 (юридична адреса); АДРЕСА_2 (поштова адреса). Так, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 13.08.2014р., надісланим на поштову адресу відповідача, підтверджується отримання особисто ФОП ОСОБА_1 21.08.2014р. листа позивача № 01-3090/13 від 11 серпня 2014 року про дострокову в односторонньому порядку відмову від договору оренди (найму) нерухомого майна № 04-01/14-42/14. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.08.2014р., надіслане на юридичну адресу відповідача, вручене 20.08.2014р. уповноваженому в одержанні «Глова».
Таким чином, враховуючи обставини надіслання на поштову адресу відповідача 13.08.2014 року листа позивача до відповідача №01-3090/13 від 11 серпня 2014 року про дострокову в односторонньому порядку відмову від Договору, що встановлені у справі №914/3349/14, а також надані докази отримання особисто ФОП ОСОБА_1 21.08.2014р. листа позивача, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів апелянта, щодо не отримання повідомлення про відмову від договору та вимоги повернути орендоване майно.
Отже, згідно п.11.5 договору, договір є розірваним з моменту одержання орендарем від повіреного (або орендодавця) повідомлення про відмову від даного договору з підстав, передбачених п.11.4 договору, а саме з 21.08.2014р.
Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 01.02.2017 р. у справі №914/3349/14, яке набрало законної сили, стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" 119 561,25 грн. боргу з орендної плати за Договором за період з січня 2014 року по 22 серпня 2014 року.
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ч. 2 ст. 795 ЦК України).
Оскільки договір оренди (найму) нерухомого майна № 04-01/14-42/14 від 02 січня 2014 року був припинений 21.08.2014р., шляхом його розірвання, у відповідача виник обов'язок повернути орендоване майно, який він виконав лише 02 січня 2015 року.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно п. 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним. Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
З врахуванням того, що згідно акту прийому-передачі приміщення було орендарем передано повіреному лише 02 січня 2015 року, а тому відповідачем було допущено прострочення виконання зобов'язання щодо повернення орендованого майна, а отже вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в порядку ч.2 статті 785 ЦК України за період з 23.08.2014 року до 02.01.2015 року в розмірі 136 052,40 грн є обґрунтованими та, як вірно встановлено судом першої інстанції, підлягають задоволенню.
Однак, ФОП ОСОБА_1 було подано до суду першої інстанції пояснення у яких заявлено про застосування позовної давності, що становить шість місяців (а.с. 44-46).
У відповідності до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність, відповідно до статті 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно п. 4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання останнім обов'язку щодо повернення речі. Водночас господарським судам необхідно мати на увазі, що відповідна неустойка є самостійним заходом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність.
Аналогічна правова позиція щодо застосування загального строку позовної давності відображена у постанові Верховного Суду України у справі №3-13гс12 від 20.03.2012р.
Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява подана до суду першої інстанції 29.03.2017р., беручи до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок, що позивачем не пропущено трьохрічний строк позовної давності.
Викладене вище дає підстави зробити висновок, що доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються наявними у справі доказами та наведеними нормами матеріального права, через що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін, поклавши згідно із ст. 49 ГПК України на апелянта судові витрати.
Керуючись ст. ст. 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2017 р. у цій справі без змін.
2. Судові витрати покласти на ФОП ОСОБА_1
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 21.11.2017р.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Суддя Скрипчук О.С.
Суддя Юрченко Я.О.
Судове рішення № 70425742, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 16.11.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/644/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: