Рішення № 70425653, 21.11.2017, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 рокуСправа № 912/2592/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/2592/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода"

до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації та Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району

про визнання переважного права на поновлення договору, визнання укладеною додаткової угоди

за участі представників:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

від 3-іх осіб - участі не брали;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода" звернулось до господарського суду з позовною заявою від 05.09.2017, яка містить вимоги наступного змісту:

- визнати переважне право Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" на поновлення договору оренди земельної ділянки укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" та ОСОБА_2 районною державною адміністрацією 11.05.2007, який зареєстровано в КРФ ДП "ЦДЗК" 11.05.2007 за номером 8;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007, зареєстрованого у Добровеличківському відділі КРФ ДП "ЦДЗК" 11.05.2007 за № 8, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" у наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007 р,

зареєстрованого 11.05.2007 р. за №8

м. Кропивницький « 07» квітня 2017 р.

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в

особі ___________, який

діє на підставі ____________ з

одного боку, та

Орендар: товариство з обмеженою відповідальністю „ЗГОДА", в особі генерального директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту з другого, уклали дану угоду про нижченаведене:

1. Орендодавець та Орендар домовилися поновити на десять років строк дії договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007року, зареєстрованого 11.05.2007 р. за №8.

2. Вказана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

3. Угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в органі, який здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

4. Інші умови договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007року, зареєстрованого 11.05.2007 р. за №8 залишаються незмінними.

Реквізити та підписи сторін:

Головне управління Держгеокадастру у Орендар

Кіровоградській області Товариство з обмеженою відповідальністю

"ЗГОДА"

________ 27000, Кіровоградська область

________ смт.Добровеличківка, Вул.Леніна,84

________ Код ЄДРПОУ 23100419

________ ________

________ ________

______ _______ ОСОБА_3

м.п."

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на приписи ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою господарського суду від 06.09.2017 подану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/2592/17, зобов'язано учасників судового процесу подати необхідні документи.

Крім того, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 районну державну адміністрацію та Помічнянську сільську раду Новоукраїнського району.

Ухвалою від 05.10.2017 відкладено розгляд справи до 12:00 год 18.10.2017.

16.10.2017 від Помічнянської сільської ради надійшов лист, відповідно до якого вказана третя особа повідомляє про своєчасну і в повному обсязі сплату позивачем орендної плати. Водночас Помічнянська сільська рада щодо наявності переважного права у ТОВ "Згода" переважного права на поновлення договору оренди та відмови відповідача укласти додаткову угоду не має власної позиції, оскільки не є стороною Договору і не має законодавчого впливу на Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо вибору орендарів та визначення умов договорів оренди землі.

18.10.2017 від ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшов відзив на позов, у якому відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог. Так листом № 32-11-0.63-4859/2-17 від 13.05.2017 відповідач заперечив Орендарю у поновленні Договору протягом місячного строку з моменту закінчення дії Договору, до відзиву відповідач додав докази направлення такого листа на адресу позивача. Також відповідач не заперечує, що 03.08.2017 наказом № 350 земельна ділянка загальною площею 13,097 га включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу права на них на земельних торгах, проте включення до вказаного переліку не означає, що земельна ділянка буде продана на торгах, даний наказ не порушує право позивача; у зв'язку з наявністю судового спору відповідач не вчиняє дії щодо продажу права на вищевказану земельну ділянку.

У судовому засіданні 18.10.2017 винесено ухвалу про відкладення розгляду справи до 30.10.2017.

30.10.2017 від відповідача надійшли письмові пояснення, згідно яких повідомляється, що 10.04.2017 в ОСОБА_1 управлінні Держгеокадастру у Кіровоградській області зареєстроване звернення позивача, за результатами розгляду якого 27.04.2017 позивачу було повідомлено про підстави відмови, відповідний лист направлявся простою кореспонденцією.

У судовому засіданні 30.10.2017 приймав участь представник позивача, який подав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів та відкладення судового засідання з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою від 30.10.2017 продовжено строк розгляду справи № 912/2592/17 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 10:00 год 17.11.2017.

10.11.2017 від ОСОБА_2 районної державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. У клопотанні третя особа повідомляє, що не заперечує щодо задоволення вимог позивача, але укладення Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007 повинно бути із зміною частини відсотку розміру орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

16.11.2017 від позивача надійшла заява про зміну підстав позову. Так позивач просить укласти Додаткову угоду про поновлення договору оренди на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивач продовжує користуватись земельною ділянкою, сплачує орендну плату, а лист відповідача від 13.05.2017 не є рішенням про заперечення в поновленні договору оренди землі.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

На підставі вказаної норми статті господарський суд приймає заяву позивача про зміну підстав позову.

У судовому засіданні 17.11.2017 представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви від 17.11.2017 про зміну підстав позову.

Ухвалою від 17.11.2017 господарський суд відклав розгляд справи до 17:00 21.11.2017.

Учасники судового процесу про час і місце судового засідання повідомлені шляхом направлення телефонограм, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2007 між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), згідно розділу І якого Орендодавець надає, а Орендар приймає 13,1 орних земель запасу державної власності, розташованих на території Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Землі надаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розділ ІІ Договору).

Договір оренди укладається на 5 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою. По закінченню терміну дії договору Орендар при однакових умовах має переважне право на поновлення договору на новий термін (розділ ІІ Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" у Новоукраїнському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.05.2007 за № 8.

27.01.2010 між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" укладено угоду про внесення змін до вищевказаного договору оренди землі, згідно з якими внесено зміни щодо строку дії Договору та розміру орендної плати. Так сторони узгодили, що Договір укладено на 10 років і розмір орендної плати складає 3948 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Така угода підписана повноважними представниками сторін та зареєстрована ОСОБА_2 відділом КРФ ДП "ЦДЗК" 30.06.2011 за № 3524084840001814.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент укладення та реєстрації Договору) передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання - передачі.

Відповідно до пункту 20 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється відразу після державної реєстрації цього договору.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до положень статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", у редакції чинній на момент укладення зазначеного Договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.

Враховуючи положення частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. З огляду на особливості, передбачені статтею 18 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення Договору) строк з якого сторони змогли здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки розпочав свій перебіг саме з моменту державної реєстрації вказаного Договору, 11.05.2007. Отже, користуватися зазначеною в Договорі земельною ділянкою (з урахуванням змін, внесених Угодою від 27.01.2010) позивач мав право впродовж десятирічного строку, тобто до 11.05.2017.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Наказом Держгеокадастру України № 20 від 03.03.2015 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області.

Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Кіровоградської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відносяться до компетенції ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що не оспорюється сторонами.

Отже, за наведеними вище нормами законодавства орендодавцем землі, що отримана ТОВ "Згода" в оренду за Договором, стало Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного Договору.

Відповідно до статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Статтею 31 Закону встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Порядок поновлення договору оренди землі унормовано статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, частиною першою статті 33 цього Закону в редакції на дату виникнення спірних правовідносин передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Частини друга - п'ята ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у відповідній редакції встановлюють процедуру, дотримання якої є необхідним для реалізації переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі.

Виходячи з приписів статей 319, 626 Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14 та у справі № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 року у справі № 6-3цс15 та у справі № 6-4цс15.

Таким чином, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у частині 1 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі (постанова Верховного Суду України № 911/1707/15 від 25.05.2016).

На виконання вимог ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивач 07.04.2017 звернувся до відповідача із листом-повідомленням про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, до такого листа було додано проект відповідної додаткової угоди з пропозицією поновити договір на той самий строк і на тих самих умовах. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення такий лист отриманий відповідачем 10.04.2017.

В той же час, як вбачається із відзиву, Головне управління Держгеокадастру 27.04.2017 за результатами розгляду заяви ТОВ "Згода" направило лист, в якому повідомило про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні Договору оренди землі.

Разом з тим, позивач заперечує отримання вказаного листа від відповідача; відповідач, у свою чергу, доказів направлення/вручення вказаного листа позивачу не надав. До матеріалів справи відповідачем подано копію зазначеного листа і зазначено про відсутність доказів його направлення, оскільки вказаний лист направлявся простою кореспонденцією.

За викладеного, суд доходить висновку, що відповідач не дотримався передбаченого частиною пятою ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядку розгляду звернення позивача, як орендаря, щодо поновлення Договору оренди, а тому заперечення відповідача щодо поновлення Договору оренди спірної земельної ділянки не створює будь-яких юридичних наслідків для позивача.

У порядку, передбаченому частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивач та відповідач не уклали додаткову угоду до Договору оренди землі про його поновлення.

За положеннями частини 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Між тим, позивач не скористався своїм правом на оскарження дій чи бездіяльності ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо розгляду звернення позивача та вирішення питання поновлення відповідного Договору оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є визнання переважного права позивача на поновлення договору оренди.

Проте, при розгляді позовних вимог в частині визнання переважного права на поновлення договору, господарський суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно з абзацами 2, 3 пункту 3.5 вказаного Рішення Конституційного Суду України, відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту інтересів, зокрема, є: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом, не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних і юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією та законами України інтереси суспільства, держави або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного Рішення Конституційного Суду України.

Виходячи зі змісту наведених норм права у судовому порядку захисту підлягають порушене право і охоронювані законом інтереси, або таке право, що не визнається чи оспорюється.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Натомість, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові.

Як вбачається з матеріалів справи право позивача на поновлення договору оренди встановлене як самим Договором, так і Законом України "Про оренду землі", та з огляду на встановлені вище господарським судом обставини, не порушено та ніким не оспорюється.

З урахуванням викладеного, а також з огляду на те, що позивачем, всупереч вимогам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено належності обраного способу захисту, зазначене є самостійною підставою для відмови у позові.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання за ТОВ "Згода" переважного права на поновлення Договору оренди землі задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про визнання Додаткової угоди укладеною господарський суд враховує таке.

Як встановлено вище, перебіг строку дії Договору закінчується 11.05.2017.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Одночасно, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено можливість поновлення договору оренди землі.

Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. (ч. 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. (ч. 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).

Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у ч. 1 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в ч. 6 підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Як слідує з поданого позову з урахуванням заяви про зміну підстави позову, матеріально-правовою підставою позовної вимоги, що розглядається, позивач визначив ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.05.2016 у справі № 3-312гс16.

При цьому, згідно позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 23.03.2016 у справі № 6-146цс16, для поновлення договору з підстав ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендар до закінчення строку дії договору має повідомити орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк.

Як досліджено вище позивач 07.04.2017 звернувся до відповідача із листом-повідомленням про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, до такого листа було додано проект відповідної додаткової угоди з пропозицією поновити договір на той самий строк і на тих самих умовах. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення такий лист отриманий відповідачем 10.04.2017.

Належних доказів надання відповіді на такий лист у місячний строк відповідач не надав.

Проте листом-повідомленням № 32-11-0.63-4859/2-17 від 13.05.2017 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі, зареєстрованого 11.05.2007 за № 8, площею 13,0957 га на території Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Також відповідач зазначив про направлення акту приймання-передачі земельної ділянки для підписання.

Водночас відповідач не надав господарському суду саме прийняте ним рішення про заперечення у поновленні Договору.

Так, виходячи зі змісту Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.2015 №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 за №177/26622, юридичною формою рішень такого органу є накази. Положенням не передбачено прийняття ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру в області нормативних актів. Юридичною формою рішень такого органу, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а отже актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії) є накази, які відповідно до підп. 12 п. 11 названого Положення, підписує начальник ОСОБА_1 управління.

Лист-повідомлення, яким відповідач повідомляє про прийняте ним рішення, безпосередньо рішенням такого органу не являється.

Так, відповідно до ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. При цьому, спосіб оскарження чітко в діючому законодавстві не визначений.

В даному випадку позивач, як орендар, який належно виконував обов'язки за договором, скористався своїм правом на автоматичне поновлення договору, звернувшись до відповідача у встановленому законом порядку з відповідним клопотанням, однак відповідач безпідставно відмовив в оформленні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, оскільки в листі-повідомленні № 32-11-0.63-4859/2-17 від 13.05.2017 відсутнє посилання на відповідний наказ ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що лист-повідомлення № 32-11-0.63-4859/2-17 від 13.05.2017 не є рішенням ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та носить суто інформаційних характер.

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" здійснюється не у зв'язку із наявністю та порушенням переважного права орендаря, а за наявністю таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Згідно наявних в матеріалах справи документів встановлено, що ТОВ "Згода" продовжило користуватися земельної ділянкою після закінчення строку дії Договору і користується нею по цей час, належним чином виконує умови Договору та згідно довідки виконкому Помічнянської сільської ради № 570 від 29.05.2017 заборгованості по виплаті орендної плати за період користування спірною земельною ділянкою не було. Згідно вказаної ж довідки ТОВ "Згода" використовувала земельну ділянку за цільовим призначенням. Відповідно до платіжних доручень, копії яких долучені до матеріалів справи, ТОВ "Згода" сплачує орендну плату за землю по теперішній час, тобто після закінчення терміну дії договору оренди землі. Належні докази в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про неналежне виконання позивачем обов'язків за Договором, відсутні.

Положення часини 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачають саме автоматичне поновлення договору, а укладення відповідної додаткової угоди є питанням юридичного оформлення такого факту, враховуючи обов'язковість її укладання (ч.8 ст. 33 цього ж Закону).

З підстав викладеного, враховуючи, що лист відповідача № 32-11-0.63-4859/2-17 від 13.05.2017 не є належною формою заперечення останнього про відмову в поновленні Договору на новий строк та відсутність доказів направлення будь-яких інших заперечень в межах місячного строку після закінчення строку дії Договору, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання укладеною Додаткової угоди, якою поновлюється Договір.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Згода" підлягають задоволенню в частині визнання укладеною додаткової угоди.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33,34,44, 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007, зареєстрованого у Добровеличківському відділі КРФ ДП "ЦДЗК" 11.05.2007 за № 8, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" , в наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007 р,

зареєстрованого 11.05.2007 р. за №8

м. Кропивницький « 07» квітня 2017 р.

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в

особі ___________, який

діє на підставі ____________ з

одного боку, та

Орендар: товариство з обмеженою відповідальністю „ЗГОДА", в особі генерального директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту з другого, уклали дану угоду про нижченаведене:

1. Орендодавець та Орендар домовилися поновити на десять років строк дії договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007року, зареєстрованого 11.05.2007 р. за №8.

2. Вказана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

3. Угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в органі, який здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

4.Інші умови договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007року, зареєстрованого 11.05.2007 р. за №8 залишаються незмінними.

Реквізити та підписи сторін:

Головне управління Держгеокадастру у Орендар

Кіровоградській області Товариство з обмеженою відповідальністю

"ЗГОДА"

________ 27000, Кіровоградська область

________ смт.Добровеличківка, Вул.Леніна,84

________ Код ЄДРПОУ 23100419

________ ________

________ ________

______ _______ ОСОБА_3

м.п."

Стягнути з ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м.Кропивницький, вул.Академіка Корольова,26, код ЄДРПОУ 39767636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" (27000, Кіровоградська область, смт.Добровеличківка, вул.Леніна,84, код ЄДРПОУ 23100419) судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили за заявою стягувача.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 21.11.17

Суддя Т. В. Макаренко