Рішення № 70425308, 21.11.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2017 р.Справа № 924/847/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" Львівська обласна дирекція, м. Львів

до 1. ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс" м. Нетішин, Хмельницької області

2. ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" м. Нетішин, Хмельницької області

про стягнення 96 531,16 доларів США заборгованості по відсотках, 4937704,09 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 1862903,61 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_3 представник за довіреністю №507/16-Н від 15.09.2016р.

відповідача 1 : не зявився

відповідача 2: не зявився

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів 96531,16 доларів США заборгованості по відсотках, 4937704,09 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 1862903,61 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 30.03.2007 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено кредитний договір №014/08-11/8856, відповідно до якого відповідачу 1 надано не відновлювальну кредитну лінію з лімітом у 300000,00 доларів США зі строком користування по 29.03.2014р. В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди до вказаного договору, з врахуванням яких позичальнику надано кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у 700 000,00 доларів США із зобов'язаннями позичальника здійснювати погашення отриманих коштів в строки передбачені графіком погашення кредиту та остаточним строком повернення кредиту до 29.03.2017р. зі сплатою процентів в розмірі та порядку, передбачених кредитним договором. В подальшому 09.07.2010р. в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поруки за №12/02-02/011-283, згідно якого відповідач 2 несе повну солідарну відповідальність за виконання відповідачем 1 зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору відповідачами, рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.09.2015р. було стягнуто з останніх заборгованість за кредитом, за відсотками, пеню та штраф. Враховуючи, що рішення суду є невиконаним та заборгованість відповідачами не погашена, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення 96531,16 доларів США заборгованості по відсотках, 4937704,09 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 1862903,61 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту за період з 09.12.2014р. по 03.08.2017р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, вважаючи їх правомірними та обґрунтованими наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, представник позивача подав заперечення на клопотання відповідача 1 про призначення експертизи, у відповідності до якої вказує, що необхідною підставою для призначення експертизи по справі має бути наявність незрозумілих питань за умови, що відповідь на такі питання може надати лише особа, яка володіє спеціальними знаннями. Проте, здійснити перевірку нарахувань і погашення заборгованості, що визначені у відповідному розрахунку, може будь-яка особа, яка володіє базовими математичними знаннями. Крім того вказує, що судом у справі №924/1666/14 призначалась експертиза на предмет вірності розрахунку заборгованості. Судовим експертом підтверджено обґрунтованість розрахунку, вірність обраного методу нарахування процентів та штрафних санкцій. Враховуючи викладене, необхідності у призначенні експертизи у даній справі немає.

Разом з тим, в додаткових запереченнях вказує, про те, що п. 4.1.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується сплатити банку пеню від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Враховуючи викладене, вказує на правомірності та обґрунтованості заявлених до стягнення сум пені.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, у відзиві на позов просить застосувати строки позовної давності до вимог позивача та відмовити повністю в задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 6 800 607,70грн., у зв'язку із пропуском строків позовної давності. Просить відмовити повністю в задоволенні вимог про стягнення відсотків в розмірі 96531,16 дол. США. В обґрунтування відзиву вказує, що з позовної заяви вбачається, що позивач нараховує пеню з 09.12.2014р. Відтак, якщо припустити, що позивач має право на нарахування пені, то таке нарахування мало бути здійснено в межах шести місяців (до 09.06.2015р.), а звернення до суду мало бути здійснено до 09.06.2016р. Тому, звернення до суду із позовом про стягнення пені лише у серпні 2017р. здійснено із пропуском строку позовної давності. Крім того, вказує на право суду зменшити розмір неустойки за умови, якщо її розмір значно перевищує розмір збитків. Зазначає, що нарахована позивачем пеня є надмірно великою в порівнянні із збитками позивача. Більше того, рішенням суду уже стягнуто з відповідачів штрафні санкції.

Крім того, представник відповідача 1 в поданому клопотанні просить призначити по справі судово-економічну експертизу. В обґрунтування клопотання вказує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором №014/08-11/8856 від 30.03.2007 року характеризується складними математичними розрахунками. Для визначення підставності розрахунку необхідні спеціальні знання, яким відповідач не володіє.

Крім того, представник відповідача 1 в письмових поясненнях вказує, що висновком експерта у справі №924/1666/14 не охоплено період з 09.12.2014. по 03.08.2017р. Позивачем здійснено нарахування пені не в межах визначених законом шести місяців. Таким чином, здійснивши перерахунок, відповідач 1 вказує, що правомірним буде нарахування пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту до 09.06.2015р., що становить 23169,6 доларів США, розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 10480,08 доларів США. Враховуючи викладене, просить призначити по справі судово-економічну експертизу.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, у надісланій до суду заяві від 21.11.2017р. просить суд призначити по справі судово-економічну експертизу та зупинити провадження у справі.

Розглянувши клопотання відповідачів про призначення судово - економічної експертизи, судом враховується, що відповідно до вимог ст.41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом із призначенням відповідної судової експертизи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази та пояснення учасників процесу, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотань відповідачів про призначення експертизи, оскільки суду не наведено обґрунтованих та беззаперечних підстав, необхідних для призначення судової експертизи, не доведено необхідності призначення судової експертизи.

Крім того, судом враховується, що відповідачем 1 проведено перерахунок заявленої до стягнення позивачем пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту, що спростовує доводи останнього про не володіння знаннями необхідних для проведення перерахунку заявлених до стягнення сум.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.

30.03.2007 р. між публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» в особі Хмельницької обласної дирекції (далі - Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-сервісний центр «Універсалсервіс» (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № 014/08-11/8856 (далі - Договір).

Відповідно до частини №1 Договору розмір кредиту та валюта кредиту складає 300000 дол. США; цільове використання кредиту: на розвиток бізнесу; річна база нарахування процентів: 365 днів; дата остаточного повернення кредиту: 29.03.2014 року.

У відповідності до ч. 1 п.3 кредитного договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка - 12% річних.

Згідно п.1.1 частини №2 договору ОСОБА_1 надає Позичальнику Кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині 1 цього Договору, а Позичальник приймає, зобовязується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобовязання, як вони визначені у цьому Договорі.

Відповідно до п. 1.4.1.1 Договору позичальник взяв на себе обовязок сплачувати проценти за користування кредитом, які розраховуються на основі процентної ставки, з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Згідно з п. 1.4.1.2 Договору проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів, кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються Позичальником відповідно до умов ст. 1.5 цього Договору.

Пунктом 1.4.1.3 договору передбачено, що проценти (крім процентів за прострочений кредит) сплачуються позичальником на рахунок процентів банку вказаний в частині №1 цього договору в розмірі, визначеному п.п. 1.4.1.1-1.4.1.7 цього договору. Якщо дата повернення нарахованих процентів припадає на не банківський день - платежі здійснюються позичальником у банківський день, наступний за таким не банківським днем, але не пізніше передостанього дня поточного місяця.

Відповідно до положень п. 1.5.1 Договору погашення відповідної частини Кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до цього Договору), шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок, вказаний в Частині №1 цього Договору.

Згідно п. 1.5.1.1 договору нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений в графіку повернення кредиту та сплати процентів. Якщо до сплати процентів з моменту надання кредиту залишається не більше 3 банківських днів, перше нарахування та сплата процентів здійснюється у наступному місяці.

Пунктом 1.5.1.4 договору передбачено, що при надходженні до банку коштів для виконання боргових зобов'язань, банк направляє такі кошти на погашення боргових зобов'язань в наступній черговості: в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом; в третю чергу погашається заборгованість за штрафами, пенею та інша безспірна заборгованість позичальника за цим договором.

Відповідно до п. 1.6.1 Договору Позичальник зобовязаний повністю повернути Банку суму Кредиту не пізніше Дати остаточного повернення кредиту відповідно до умов встановлених в ч.1.5 цього Договору.

У відповідності до п. 1.11.1 договору усі платежі для повернення суми кредиту та сплати процентів повинні здійснюватись позичальником у валюті кредиту, в строки та на умовах встановлених цим договором.

Інші платежі згідно з умовами цього договору розраховуються у валюті кредиту і підлягають сплаті у валюті України виходячи з валютного курсу НБУ на день сплати (п. 1.11.1.1 договору).

Пунктом 4.1.1 Договору встановлено, що за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього Договору.

Згідно п. 7.3 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (дата договору) включаючи усі додатки до нього (додатки складають невід'ємну частину цього договору), і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору в повному обсязі

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

В рамках кредитного договору між позивачем та ТОВ «Торгово-сервісний центр «Універсалсервіс» було укладено:

-Додаткову угоду № 1 від 19.06.2007 року до кредитного Договору, згідно умов якої збільшено суму кредиту до 700000 дол. США, процентна ставка за користування кредитом встановлена на рівні 12% річних, дата остаточного повернення кредиту визначена 29.03.2017 року, повернення кредиту та сплати процентів відбувається шляхом сплати позичальником щомісячними платежами, починаючи з жовтня 2007р. в розмірі 6140,36 дол. США.

-Додаткову угоду № 014/08-11/8856/2 від 29.01.2009 року, відповідно до умов якої Кредитор на положеннях та умовах цього Договору відкриває Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію. Повернення Кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати Позичальником платежів, що зменшуються згідно з графіком погашення до цього договору (Додаток № 1). Детальний порядок повернення Кредиту та сплати процентів визначений в частині № 2 цього Договору. Крім того, викладено додаток №1 до основного договору (графік погашення кредиту) в новій редакції.

-Додаткову угоду № 014/08-11/8856/3 від 09.07.2010 року, згідно з умовами якої на період кредитних канікул з 09.07.2010 року по 31.08.2010 року щомісячний платіж зменшується до розміру 3000 дол. США (п. 1.2 Угоди), починаючи з 01.09.2010 року Кредитор змінює Позичальнику строк сплати решти щомісячного платежу в сумі 3521,35 дол. США, а Позичальник зобовязується сплатити вказану суму в майбутньому відповідно до графіку погашення кредиту та сплати процентів, що є додатком № 1 до цієї Додаткової угоди та її невідємною частиною (п. 1.3 Угоди), протягом кредитних канікул Позичальник сплачує проценти за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору (п. 1.4 Угоди).

-Додаткову угоду № 014/08-11/8856/4 від 22.04.2011 року, згідно умов якої Позичальник зобовязується щомісячно проводити по власному поточному рахунку у Банку свої безготівкові розрахунки і власні грошові обороти у розмірі не менше 80%. При цьому, на протязі дії цього Договору Позичальник зобовязується на першу вимогу банку надавати в ОСОБА_1 довідку підписану керівником виконавчого органу Позичальника про розмір грошових оборотів Позичальника по банківським рахункам за попередній звітний період (п. 2 Угоди).

-Додаткову угоду № 014/08-11/8856/5 від 31.05.2012 року, за умовами якої визначено перелік фінансових поручителів та заставу нерухомого майна, строки та обовязок Позичальника щодо приведення у відповідність правовстановлюючих документів на обєкт нерухомості, який переданий в заставу в якості забезпечення виконання зобовязань по Кредитному договору, із фактичними технічними характеристиками нерухомості.

-Додаткову угоду № 014/08-11/8856/6 від 26.07.2013 року, згідно якої за невиконання або неналежне виконання Позичальником обовязків передбачених п. 2.3.1 цього Договору, Позичальник, на вимогу Кредитора сплачує останньому штраф у розмірі 50000 грн. Сплата неустойки не звільняє Позичальника від виконання порушеного (невиконаного) обовязку (п. 2 Угоди), станом, на дату підписання цієї додаткової угоди фактична заборгованість Позичальника за Договором по сплаті суми кредиту становить 360321,90 дол. США (п. 3.1 Угоди).

В подальшому 09.07.2010 року між публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» в особі Хмельницької обласної дирекції (далі - Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд» (далі - Поручитель) укладено Договір поруки № 12/02-02/011-283, відповідно до п.п.1.1 - 1.3 якого вказано боржником ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр «Універсалсервіс», кредитний договір №014/08-11/8856 від 30.03.2007 року та укладені до нього додаткові угоди, боргові зобов'язання - всі зобов'язання боржника перед банком по сплаті останньому будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями кредитного договору, в тому числі щодо повернення суми кредиту, наданого під 12% процентів річних, сплати процентів за його користування, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафів), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також відшкодування можливих збитків та виконання інших умов кредитного договору в повному обсязі.

Згідно п. 2.2 договору сторони договору встановлюють, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед Банком відповідати по борговим зобовязанням Боржника, що зазначені в п. 1.3 даного Договору, які виникають з умов Кредитного (-их) договору (-ів), вказаного (-их) в п. 1.2 даного Договору, а саме: повернути кредит в розмірі визначеному в п.1.3 даного Договору, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним (-и) договором (-ами), а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного (-их) договору (-ів) в повному обсязі (надалі Боргове зобовязання) (п. 2.2 Договору поруки).

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки сторони Договору визначають, що у випадку невиконання Боржником всіх або окремих взятих на себе зобовязань за Кредитним (-и) договором (-ами), Поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком за виконання боргових зобовязань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки , відшкодування збитків.

Відповідно до п. 5.1 Договору сторони договору встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобовязань за Кредитним договором, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Банком за виконання Боргових зобовязань в повному обсязі у відповідності до ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 6.1 договору поруки цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами (дата договору) і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс" своїх договірних зобов'язань за договором 014/08-11/8856 від 30.03.2007р. щодо повернення кредитних коштів та процентів, позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області із позовною заявою.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.09.2015р. у справі №924/1666/14 вирішено позов задовольнити частково. З врахування ухвали суду від 27.10.2015р., якою виправлено описку, допущену в абзаці другому резолютивної частини рішення суду від 30.09.15 по справі № 924/1666/14. в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення відсотків, вирішено стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-сервісний центр Універсалсервіс та з товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль в особі Хмельницької обласної дирекції 303321 дол. США заборгованості за кредитом, 29189,90 дол. США заборгованості за відсотками, 95583,31 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 26189,13 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, 69996,11 грн. штрафу за неподання фінансової звітності, 50000 грн. штрафу згідно п. 4.1.5 за невиконання п. 2.3.17 додаткової угоди до кредитного договору.

В позові в частині стягнення 0,06 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту відмовлено.

Вищевказаним рішенням суду встановлено, що згідно заяв на отримання кредиту, Банком виконано свої зобов'язання за договором, що підтверджується меморіальним валютним ордером №1 від 30.03.2007 року на суму 300000 дол. США, платіжним дорученням № 6 від 09.07.2007 року на суму 100000 дол. США, платіжним дорученням № 10 від 13.09.2007 року на суму 160000 дол. США, платіжним дорученням № 14 від 06.11.2007 року на суму 70000 дол. США, платіжним дорученням № 15 від 18.02.2008 року на суму 33000 дол. США.

У зв`язку з невиконанням відповідачем 1 належним чином зобов`язань за кредитним договором з нього та з товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль в особі Хмельницької обласної дирекції було стягнуто вищевказані суми.

Матеріали справи також містять рішення господарського суду Хмельницької області від 07.06.2016р. у справі №924/327/16, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд до публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль в особі Хмельницької обласної дирекції про визнання поруки такою, що припинена, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 13.03.2015р. у справі №924/1666/14, згідно якої у вказаній справі призначено судово-економічну експертизу, а також висновок експерта №857/15-26 від 05.08.2015р. та додаток №3 до нього.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності суд враховує наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст. 3 ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи 30.03.2007 року між публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» в особі Хмельницької обласної дирекції та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-сервісний центр «Універсалсервіс» було укладено кредитний договір № 014/08-11/8856 та додаткові угоди до нього № 1 від 19.06.2007 року, № 014/08-11/8856/2 від 29.01.2009 року, № 014/08-11/8856/3 від 09.07.2010 року, № 014/08-11/8856/4 від 22.04.2011 року, № 014/08-11/8856/5 від 31.05.2012 року та № 014/08-11/8856/6 від 26.07.2013 року.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.09.2015р. у справі №924/1666/14 встановлено, що згідно заяв на отримання кредиту, Банком виконано свої зобов'язання за договором, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 1 від 30.03.2007 року на суму 300000 дол. США, платіжним дорученням № 6 від 09.07.2007 року на суму 100000 дол. США, платіжним дорученням № 10 від 13.09.2007 року на суму 160000 дол. США, платіжним дорученням № 14 від 06.11.2007 року на суму 70000 дол. США, платіжним дорученням № 15 від 18.02.2008 року на суму 33000 дол. США.

У зв`язку з невиконанням відповідачем 1 належним чином зобов`язань за кредитним договором з нього та з товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль в особі Хмельницької обласної дирекції стягнуто 303321 дол. США заборгованості за кредитом, 29189,90 дол. США заборгованості за відсотками, 95583,31 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 26189,13 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, 69996,11 грн. штрафу за неподання фінансової звітності, 50000 грн. штрафу згідно п. 4.1.5 за невиконання п. 2.3.17 додаткової угоди до кредитного договору.

Таким чином, вищевказаним судовим рішенням встановлено, що відповідач 1 допустив порушення умов кредитного договору № 014/08-11/8856 від 30.03.2007 року в частині повернення грошових коштів та сплати процентів.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У відповідності до п.3 кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка - 12% річних.

Згідно з п. 1.4.1.2 Договору, проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів, кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються Позичальником відповідно до умов ст. 1.5 цього Договору.

Пунктом 1.4.1.3 договору передбачено, що проценти (крім процентів за прострочений кредит) сплачуються позичальником на рахунок банку вказаний в частині №1 цього договору в розмірі, визначеному п.п. 1.4.1.1-1.4.1.7 цього договору. Якщо дата повернення нарахованих процентів припадає на не банківський день - платежі здійснюються позичальником у банківський день, наступний за таким не банківським днем, але не пізніше передостанього дня поточного місяця.

У відповідності до п. 1.11.1 договору усі платежі для повернення суми кредиту та сплати процентів повинні здійснюватись позичальником у валюті кредиту, в строки та на умовах встановлених цим договором.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач, у зв'язку із несплатою відповідачами суми заборгованості за кредитом, стягнутої рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.09.2015р. у справі №924/1666/14 (з врахуванням ухвали суду про виправлення описки від 27.10.2015р.) нарахував відповідачам 96531,16 доларів США заборгованості по відсотках, 4937704,09 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 1862903,61 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту

Відповідачем 1 не було надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України щодо належного виконання ним умов кредитного договору №014/08-11/8856 від 30.03.2007 року зі сплати заборгованості за кредитом та відсотками.

З огляду на вищевказане, враховуючи встановлений сторонами в договорі порядок нарахування відсотків за користування кредитом, суд прийшов до висновку про правомірність нарахування позивачем 96531,16 доларів США за період з 09.12.2014р. по 03.08.2017р.

Згідно з ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, сторони в п. 4.1.1 Договору передбачили, що за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього Договору.

Позивач за несвоєчасне виконання відповідачем 1 умов кредитного договору заявив до стягнення 4937704,09 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та 1862903,61 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, період нарахування пені вказаний з 09.12.2014р. по 03.08.2017р. без врахування шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України. При цьому, позивач нарахував пеню поза межами вказаного строку в тому числі і на суму заборгованості по тілу кредиту та відсотках, на які вже здійснювалось нарахування пені при розгляді справи №924/1666/14.

Тому з врахуванням вищевказаних обставин суд вважає за необхідне провести власний розрахунок пені в межах заявлених позивачем вимог (розміру заборгованості, на який нараховувалась пеня, та періоду прострочки).

Згідно поданого розрахунку позивач заявив до стягнення 1232,41 дол. США пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, яка нарахована на суму заборгованості 73024,19 дол. США за період з 09.12.2014р. по 31.12.2014р. (22 дні). Суд враховує, що вказана сума заборгованості по тілу кредиту включає заборгованість, на яку нараховувалась пеня та була стягнута судом при розгляді справи № 924/1666/14. Так, згідно додатку № 3 до висновку судово-економічної експертизи у господарській справі № 924/1666/14 (розрахунок пені) на 33 674,73 дол. США заборгованості по тілу кредиту нараховано та в подальшому стягнуто за рішенням суду пеню за період з 09.06.2014р. по 08.12.2014р., тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст.232 ГК України. Отже, нарахування позивачем пені на вказану суму (33 674,73 дол. США) поза межами даного строку (з 09.12.2014р.) є безпідставним. Також при розгляді справи № 924/1666/14 було стягнуто пеню за несвоєчасне повернення тіла кредиту, нараховану на інші щомісячні платежі, які включені позивачем до суми 73024,19 дол. США, про що свідчить додаток № 3 до висновку експертизи, зокрема: на суму 8224,91 дол. США (41899,64 - 33674,73) за період з 01.07.2014р. по 08.12.2014р., на суму 8224,91 дол. США (48124,55 - 39899,64) за період з 01.08.2014р. по 08.12.2014р., на суму 8224,91 дол. США (49349,46 - 41124,55) за період з 01.09.2014р. по 08.12.2014р., на суму 8224,91 дол. США (56574,37 - 48349,46) за період з 01.10.2014р. по 08.12.2014р., на суму 8224,91 дол. США (64799,28 - 56574,37) за період з 01.11.2014р. по 08.12.2014р., на суму 8224,91 дол. США (73024,19 - 64799,28) за період з 01.12.2014р. по 08.12.2014р.

Також позивач заявив до стягнення пеню за несвоєчасну сплату відсотків, яка частково нарахована на суму заборгованості по відсотках, на яку нараховувалась пеня та була стягнута судом при розгляді справи № 924/1666/14. Згідно додатку № 3 до висновку судово-економічної експертизи у господарській справі № 924/1666/14 (розрахунок пені) на 12594,04 дол. США заборгованості по відсотках, яка включена позивачем до суми 27993,23 дол. США станом на 31.12.2014р., нараховано та в подальшому стягнуто за рішенням суду пеню за період з 09.06.2014р. по 08.12.2014р., тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст.232 ГК України. Отже, нарахування позивачем пені на вказану суму (12594,04 дол. США) поза межами даного строку (з 09.12.2014р.) є безпідставним. Також при розгляді справи №924/1666/14 було стягнуто пеню за несвоєчасну сплату відсотків, нараховану на інші щомісячні платежі, які включені позивачем до суми 27993,23 дол. США, про що свідчить додаток № 3 до висновку експертизи, зокрема: на суму 2888,22 дол. США (15482,26 - 12594,04) за період з 01.07.2014р. по 08.12.2014р., на суму 3485,58 дол. США (18967,84 - 15482,26) за період з 01.08.2014р. по 08.12.2014р., на суму 2937,31 дол. США (18909,32 - 15972,01) за період з 01.09.2014р. по 08.12.2014р., на суму 3200,32 дол. США (22109,64 - 18909,32) за період з 01.10.2014р. по 08.12.2014р., на суму 3091,39 дол. США (25201,03 - 22109,64) за період з 01.11.2014р. по 08.12.2014р., на суму 2792,22 дол. США (27993,25 - 25201,03) за період з 01.12.2014р. по 08.12.2014р.

Отже, правомірно заявлено до стягнення позивачем пеню, нараховану лише на суми заборгованості по тілу кредиту та відсотках, по яких не здійснювалось за відповідний період нарахування пені при розгляді справи №924/1666/14 та в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст.232 ГК України.

Зважаючи на щомісячне збільшення заборгованостей по тілу кредиту та відсотках, які визначені позивачем базою для нарахування пені, та з метою врахування положень ч. 2 ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне провести власний розрахунок пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та відсотків із зазначенням окремо періоду нарахування пені (в межах шести місяців) по кожному щомісячному платежу (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, обґрунтованою є заборгованість відповідача 1 перед позивачем по сплаті пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту в сумі 1302690,63грн., а по сплаті відсотків - 491129,85грн.

В той же час відповідно до ч. 1 ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в ст. 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Порядок обчислення позовної давності в силу вимог ч. 2 ст. 260 ЦК України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, відповідач 2 звернувся до суду із заявою, у відповідності до якої просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача у даній справі.

Суд враховує, що позивач заявив до стягнення пеню за несвоєчасне повернення тіла кредиту та сплату відсотків за період з 09.12.2014р. по 04.08.2017р.

Позовна заява про стягнення 96 531,16 доларів США заборгованості по відсотках, 4937704,09 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 1862903,61 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту подана до суду 12.09.2017р.

Отже, з врахуванням положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 09.12.2014р. по 11.09.2017р. заявлені після спливу однорічного строку позовної давності.

У відповідності до частин 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При проведенні розрахунку пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та сплаті відсотків з врахуванням строку позовної давності, суд встановив, що позивачем правомірно заявлено до стягнення лише 285864,38грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та 116074,56грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягають 96531,16 доларів США заборгованості по відсотках, 285864,38грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та 116074,56грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту.

У стягненні 4651839,71 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та 1746829,05грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту слід відмовити, в зв'язку з їх необґрунтованістю та спливом позовної давності.

З приводу доводів відповідача 1 щодо наявності виняткових обставин для зменшення розміру пені судом враховується наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі ст.233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п. 3.17.4. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Судом приймається до уваги, що відповідачем 1 не подано в матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження наявності виняткових обставин для зменшення пені. Самі лише доводи відповідача 1 щодо надмірно великого розміру пені в порівнянні із збитками позивача та те, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.09.2015р. стягнуто з відповідачів штрафні санкції не можуть бути підставою для зменшення штрафних санкцій.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, наведені відповідачем 1 обставини не можуть бути підставою для зменшення пені.

Позивач у позовних вимогах просить стягнути усі вищевказані суми солідарно з відповідачів.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи 09.07.2010 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд» (відповідач 2) було укладено Договір поруки №12/02-02/011-283 у відповідності до п. 2.2 якого сторони передбачили, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед Банком відповідати по борговим зобовязанням Боржника, що зазначені в п. 1.3 даного Договору, які виникають з умов Кредитного договору , вказаного в п. 1.2 даного Договору, а саме: повернути кредит в розмірі визначеному в п. 1.3 даного Договору, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, сторони Договору визначають, що у випадку невиконання Боржником всіх або окремих взятих на себе зобовязань за Кредитним договором, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком за виконання боргових зобовязань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Таким чином, позивач вправі вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором №014/08-11/8856 від 30.03.2007р. в тому числі додатковими угодами до нього, від відповідачів солідарно.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати із сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1,12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" Львівська обласна дирекція, м. Львів до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс" м.Нетішин, Хмельницької області та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" м. Нетішин, Хмельницької області про стягнення 96 531,16 доларів США заборгованості по відсотках, 4937704,09 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 1862903,61 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс" ( АДРЕСА_1, код 34256710) на користь публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" Львівська обласна дирекція (м. Львів, вул. Я. Матейка, 8, код 20846070) 96 531,16 доларів США (дев'яносто шість тисяч п'ятсот тридцять один долар 16 центів) заборгованості по відсотках, 285864,38грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 38 коп.) пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 116074,56грн. (сто шістнадцять тисяч сімдесят чотири гривні 56 коп.) пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту. Солідарний боржник - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" (АДРЕСА_2, код 32987115)

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" (АДРЕСА_2, код 32987115) на користь публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" Львівська обласна дирекція (м. Львів, вул. Я. Матейка, 8, код 20846070) 96 531,16 доларів США (дев'яносто шість тисяч п'ятсот тридцять один долар 16 центів) заборгованості по відсотках, 285864,38грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 38 коп.) пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 116074,56грн. (сто шістнадцять тисяч сімдесят чотири гривні 56 коп.) пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту. Солідарний боржник - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс" ( АДРЕСА_1, код 34256710).

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс" ( АДРЕСА_1, код 34256710) на користь публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" (м.Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код 14305909) 21755,40грн. (двадцять одну тисячу сімсот п'ятдесят п'ять гривень 40 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" (АДРЕСА_2, код 32987115) на користь публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" (м.Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код 14305909) 21755,40грн. (двадцять одну тисячу сімсот п'ятдесят п'ять гривень 40 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

У стягненні солідарно з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр - Універсалсервіс" та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" на користь публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" Львівська обласна дирекція м. Львів 4651839,71 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та 1746829,05грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту відмовити.

Повне рішення складено 22.11.2017р.

СуддяС.В. Гладій

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,(м. Львів, вул. Я. Матейка,8)

3 - відповідачу 1 (АДРЕСА_3) надіслати простим

4 - відповідачу 2 (АДРЕСА_4) надіслати простим