Рішення № 7042491, 05.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/38805.10.09 За позовом Приватного підприємства «Видавничий дім «Відомості» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАХ Україна»

про стягнення 231170, 66 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Саввіна Т.Ю.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 138222, 82 грн., заборгованість по комунальним платежам у розмірі 9662, 36 грн., 70065, 49 грн. – пені за затримку сплати орендних платежів, 1824, 69 грн. –пені за затримку сплати комунальних платежів, 9643, 31 грн. –інфляційних втрат та 1751, 99 грн. –3% річних від простроченої суми. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов’язання щодо сплати орендних та комунальних платежів за договором оренди № 17 від 01.11.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.07.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та необхідність витребування нових доказів у справі.

У процесі розгляду справи представник позивача подав письмові пояснення по справі, у яких зазначив, що рахунки на сплату орендних та комунальних платежів отримувались бухгалтером відповідача, про що свідчить підпис останнього на вказаних рахунках.

Крім того, через канцелярію Господарського суду міста Києва позивач подав копії актів здачі-приймання виконаних робіт (послуг).

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, вимог ухвали суду від 22.06.09 р. не виконав, відзив на позовну заяву в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвала про порушення провадження у справі № 51/388 надсилалась на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/3706 від 29.05.2008 р. (м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 89), однак конверт повернувся до Господарського суду міста Києва разом з довідкою Укрпошти про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МАХ Україна»за зазначеною адресою не знаходиться.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007 р. між Приватним підприємством «Видавничий дім «Відомості»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАХ Україна»укладено договір оренди № 17, за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення для розміщення офісу, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 6-б, к. 35-36, загальною площею 127, 3 кв.м. на 1-му поверсі.

Згідно п. 1.5. договору строк оренди починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі і закінчується в день припинення дії цього договору.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. договору відповідач виплачує позивачу орендну плату у розмірі 28929, 00 грн. Розмір плати за оренду за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за оренду за попередній місяць на індекс інфляції, опублікований у поточному місяці.

Договір, відповідно до п. 8.1., вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.10.2008 р. включно.

Факт виконання позивачем свого зобов’язання за договором оренди № 17 від 01.11.2007 р. щодо передачі приміщення підтверджується актом прийому-передачі від 01.11.2007 р. (копія у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить орендні та інші платежі, що призвело до виникнення заборгованості по орендній платі у розмірі 138222, 82 грн. та по іншим платежам, передбаченим договором, у розмірі 9662, 36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що оренда плата сплачується відповідачем щомісяця на поточний рахунок позивача не пізніше 15-го числа місяця, за який здійснюється такий платіж, за умови одержання рахунку до 10-го числа поточного місяця оренди. У випадку виставлення позивачем рахунку пізніше 10-го числа поточного місяця, строк сплати продовжується на кількість днів затримки виставленого рахунку.

У відповідності до положень п.п. 2.5. та 2.6. договору крім орендної плати, відповідач, на підставі відповідних рахунків, компенсує позивачу такі витрати: плату за спожиту електроенергію; оплату телекомунікаційних послуг (абонентська плата, місцеві, міжміські та міжнародні переговори); платежі та експлуатаційні витрати та комунальні послуги; платежі за технічне обслуговування автоматичної пожежної сигналізації, які відповідач має сплачувати протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання ним від позивача відповідних рахунків.

Як стверджує позивач, підтверджується матеріалами справи, та не спростовано відповідачем, він отримував рахунки на сплату за оренду приміщення та комунальні послуги, про що свідчать підписи на рахунках-фактурах, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи містяться акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг), підписані сторонами, з яких вбачається, що сторони дійшли згоди щодо розміру орендної плати, зазначеної у відповідних рахунках-фактурах та не мають взаємних претензій щодо терміну та якості виконання робіт (послуг).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди № 17 від 01.11.2007 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з’явився, заявлених позивачем вимог не спростував.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендним платежам у розмірі 138222, 82 грн. та по іншим платежам, передбаченим договором у розмірі 9662, 36 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення внесення орендної плати та плати за комунальні та експлуатаційні послуги у розмірі, а також 3 % від простроченої суми та інфляційні витрати за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України неустойка має дві форми: пеню і штраф.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що за порушення строків перерахування позивачу плати за суборенду або сплати платежів, передбачених п. 2.5. даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню, у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежів.

Додатковою угодою від 01.12.2008 р. № 2 до договору оренди № 17 від 01.11.2007 р. сторони внесли зміни до п. 6.2. зазначеного договору та встановили, що за порушення строків перерахування позивачу плати за суборенду або сплати платежів, передбачених п. 2.5. даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню, у розмірі 0,3 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежів.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір, встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума, обмежена законодавством; в свою чергу, умови договору, зокрема, в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Договором оренди № 17 від 01.11.2007 р. встановлено, що відповідач сплачує орендну плату не пізніше 15-го числа місяця, за який здійснюється такий платіж, за умови одержання рахунку до 10-го числа поточного місяця оренди. У випадку виставлення позивачем рахунку пізніше 10-го числа поточного місяця, строк сплати продовжується на кількість днів затримки виставленого рахунку. Інші витрати, передбачені цим договором, відповідач має сплачувати протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання ним від позивача відповідних рахунків.

Таким чином, заборгованість по орендним та іншим платежам виникає з наступного дня за днем, коли відповідач мав внести відповідний платіж.

При перевірці правильності нарахування позивачем пені, 3 % річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що за вказаний позивачем період останнім неправильно визначено їх розмір.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована судом за обліковою ставкою 12 % (встановлена Постановою НБУ від 21.04.2008 р. № 107 та листом НБУ від 16.02.2009 р. № 14-011/778-2395) і складає 12364, 11 грн.

Розмір трьох процентів річних за вказаний позивачем період становить 1348, 50 грн., інфляційні нарахування –5481, 96 грн.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Видавничий дім «Відомості»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАХ Україна»(03157, м. Київ, пр.-т. 40-річчя Жовтня, 89, код ЄДРПОУ 32911198), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Приватного підприємства «Видавничий дім «Відомості»(01133, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, код ЄДРПОУ 21568227) заборгованості по орендній платі у розмірі 138222, 82 (сто тридцять вісім тисяч двісті двадцять дві грн. 82 коп.) грн., 9662, 36 (дев’ять тисяч шістсот шістдесят дві грн. 36 коп.) грн. –компенсації за комунальні послуги та експлуатаційні витрати, 12364, 11 (дванадцять тисяч триста шістдесят чотири грн. 11 коп.) грн. –пені, 5481, 96 (п’ять тисяч чотириста вісімдесят одна грн. 96 коп.) грн. –інфляційних нарахувань, 1348, 50 (одна тисяча триста сорок вісім грн. 50 коп.) грн. –3 % річних, 1670, 08 (одна тисяча шістсот сімдесят грн. 08 коп.) грн. –державного мита та 225, 86 (двісті двадцять п’ять грн. 86 коп.) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.