Рішення № 7042453, 07.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/60907.12.09 За позовом Дочірнього підприємства «Управління спеціальних машин № 2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»

до Дочірнього підприємства «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче управління № 1»Акціонерного товариства закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація»

про стягнення 165370,25 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Рачинський В. А. –представник за довіреністю

від відповідача: Бичек В. А. - представник за довіреністю від 20.06.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Дочірнього підприємства «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче управління № 1»Акціонерного товариства закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація»заборгованості за Договором на виконання робіт від 02.01.2008р. в розмірі 165370,25 грн. основного боргу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений між позивачем та відповідачем договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу навантажувально-розвантажувальні послуги на будівельному майданчику, за які відповідач не розрахувався, в зв’язку за відповідачем утворився борг, який позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2009р. порушено провадження по справі № 53/609, розгляд справи призначено на 16.11.2009р.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 07.12.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2009р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання 07.12.2009р. з’явився та надав відзив на позовні вимог, в якому звертає на увагу на те, що акт приймання виконаних послуг № 14616 від 23.10.2008р. не підписаний з боку відповідача; відповідач по справі не виконував п. 3.2 Договору у зв’язку з чим позивач мав право припинити надання послуг відповідачу на виконання Договору.

Також відповідач у відзиві на позовну заяву просить відстрочити виконання рішення на шість місяців, оскільки, як зазначає відповідач, роботи по спірному Договору фінансуються з державного бюджету.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.12.2009р. за згодою представника позивача та відповідача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

02.01.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на виконання робіт (надання послуг), відповідно до умов якого Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) приймає на себе зобов’язання по виконанню своїми механізмами, автомобільною і будівельною технікою будівельно-монтажних, навантажувально-розвантажувальних та інших робіт і послуг на будівельному майданчику, що наданий Замовником (п. 1.1. Договору).

Між сторонами у справі також було укладено Додатки 1 та Додатки 2 до Договору, в яких позивач та відповідач погодили ціна щодо надання послуг по Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Факт надання послуг відповідачу позивачем на суму 165370,25 грн. підтверджується актами приймання виконаних робіт: № 14226 від 09.09.2008р., № 14294 від 17.09.2008р., № 14305 від 17.09.2008р., № 14324 від 25.09.2008р., № 14444 від 30.09.208р., № 14494 від 09.10.2008р., № 14495 від 09.10.2008р., № 14531 від 16.10.2008р., № 14543 від 16.10.2008р., № 14575 від 16.10.2008р., № 14582 від 16.10.2008р., № 14616 від 23.10.2008р., № 14619 від 23.10.2008р., № 14626 від 23.10.2008р., № 14648 від 29.10.2008р., № 14663 від 29.10.2008р., № 14738 від 31.10.2008р., № 14757 від 31.10.2008р., № 14799 від 11.11.208р., № 14839 від 18.11.2008р., № 14852 від 18.11.2008р., № 14882 від 25.11.2008р., № 14921 від 28.11.2008р., № 15003 від 28.11.2008р., № 1507 від 09.12.2008р., № 15090 від 15.12.2008р., № 15117 від 22.12.2008р., № 15184 від 31.12.2008р., № 15197 від 31.12.2008р., № 15229 від 31.12.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засідання).

Щодо акту приймання виконаних послуг № 14616 від 23.10.2008р. на якому відсутній підпис відповідача по справі, але є відбиток печатки підприємства відповідача необхідно зазначити наступне.

Відповідач зазначає що послуги, які зазначені в акті приймання виконаних послуг № 14616 від 23.10.2008р. позивачем йому не надавалися, оскільки цей акт не підписаний зі сторони відповідача, відповідно зазначений акт є неналежним доказом по справі.

Судом взяті до уваги твердження відповідача, однак в силу положень ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. На сторін процесуальним законом покладено саме обов’язок довести обставини на які вони посилаються належними засобами доказування, а не надавати оцінку доказам іншої сторони.

Так, при вирішенні спору, суд визнає доданий до матеріалів справи акт приймання виконаних послуг № 14616 від 23.10.2008р., що є належним доказом надання послуг відповідачу виходячи з наступного.

Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У пункті 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу п. 6.2. договору Виконавець щомісячно направляє Замовнику довідки про вартість виконаних підрядних робіт або акти приймання передачі виконаних робіт.

Враховуючи наведені умови договору, посилання відповідача на відсутність підпису на акті приймання виконаних послуг № 14616 від 23.10.2008р., судом не приймаються, оскільки підставою для відпуску такого акту є надання послуг, що безпосередньо обумовлено в договорі.

Судом також взято до уваги, що на акті приймання виконаних послуг № 14616 від 23.10.2008р. присутній відбиток печатки відповідача на якому вказані існуючі реквізити відповідача.

Зазначені обставини, не свідчать про відсутність підстав для розрахунку за надані послуги, оскільки в даному випадку має місце неналежне оформлення документів на виконання договору сторонами.

Також необхідно зазначити, що як встановлено п. 6.3 Договору якщо протягом трьох робочих діб з моменту отримання акту приймання передачі виконаних робіт Замовник не поверне підписаний екземпляр акту приймання передачі виконаних робіт, або не направить Виконавцю письмово мотивовані причини не підписання акту приймання передачі робіт, то Замовник погоджується, що приймає виконані Виконавцем роботи на умовах, що вказані в акті та роботи Виконавцем виконані якісно, в належний термін, повністю відповідають вимогам Замовника і підлягають оплаті за ціною, яка вказана в Акті приймання передачі виконаних робіт.

Відповідач по справі не надав суду докази направлення заперечень на акт приймання виконаних послуг № 14616 від 23.10.2008р.

Також судом встановлено, що всі інші акти залучені до матеріалів справи належним чином оформлені та підписані сторонами у справі з відтисками печаток на них.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав суду належні докази, які підтверджують виконання зобов’язання позивача по Договору на всю суму заявлених позовних вимог.

Відповідач зазначає, що позивач не скористався своїм правом припинити виконувати зобов’язання по Договору, адже відповідач не перераховував позивачу авансові платежі, як того зобов’язують умови Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору Замовник щомісячно авансує Виконавця в розмірі не менше 50% від запланованого об’єму робіт в наступному місяці. Виконавець приступає до виконання робіт не пізніше 2-х робочих дію після отримання на рахунок Виконавця від Замовника авансового платежу.

При дослідження матеріалів справи судом встановлено, що в Договорі, залученого до матеріалів справи, не встановлено обов’язку позивача припиняти виконання зобов’язання по Договору у разі не сплати відповідачем авансу в розмірі не менше 50% від запланованого об’єму робіт в наступному місяці.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи відповідача в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

П. 3.1 Договору передбачено, що оплата за виконані Виконавцем роботи здійснюється Замовником щомісячно 15 числа поточного місяця за попередній на підставі довідок про вартість виконаних підрядних робіт або актів приймання передачі виконаних робіт, які оформлені Виконавцем та підписані Замовником або одним із структурних підрозділів.

Відповідач не розрахувався за надані позивачем послуги по Договору в сумі 165370,25 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника повідомив, що ним належним чином виконані договірні зобов’язання щодо надання послуг, тоді як відповідач зобов’язання щодо оплати за надані послуги не виконав , у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 165370,25 грн.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати за надані послуги (п. 3.1. договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за надані послуги не розрахувався.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Дочірнього підприємства «Управління спеціальних машин № 2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»щодо стягнення з Дочірнього підприємства «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче управління № 1»Акціонерного товариства закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація»основного боргу за договором у розмірі 165370,25 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

В судовому засіданні відповідач порушив перед судом клопотання про відстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєї ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 2 Роз’яснення Вищого арбітражного суду від 12.09.1996р. № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, матеріальні інтереси сторін, скрутне фінансове становище, а також те, що оплата за надані роботи фінансується з державного бюджету суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду на шість місяців до 07.06.2010р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 627, 628, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче управління № 1»Акціонерного товариства закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація»(04070, м. Київ, площа Контрактова, 4; ідентифікаційний код 31244146 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємства «Управління спеціальних машин № 2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(01013, м. Київ, провулок Деревообробний, 3; ідентифікаційний код 05503256) 165370 (сто шістдесят п’ять тисяч триста сімдесят) грн. 25 коп. основного боргу, 1 654 (одна тисяча шістсот п’ятдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відстрочити виконання рішення суду до 07.06.2010р.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                     Грєхова О.А.