Рішення № 7042237, 26.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/42326.11.09 За позовом           Казенного підприємства Шосткинського казенного заводу "Зірка"

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Део Воленте"

про                     стягнення 94 960,55 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача не з`явились

Від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 60000,00 грн. авансу перерахованого позивачем згідно з договором № 17/01 на виконання робіт від 10.01.2007р. та 31153,43 грн. збитків від інфляції та 3807,12 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2009р. порушено провадження у справі № 8/423, розгляд справи призначений на 24.09.2009р.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.09.2009р. представник позивача подав копії довідки з ЄДРПОУ позивача, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивача, статуту позивача; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між цими ж сторонами про цей же предмет і з цих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача; копію наказу Міністерства промислової політики України № 154-Д від 06.08.2009р. «Про звільнення Козлова І.К. та покладання обов’язків директора на Овчаренка В.М.»та клопотання про продовження строку розгляду даної справи, яке задоволено судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2009р. розгляд справи відкладений на 26.11.2009р., у зв’язку з нез’явленням представника відповідача, неподанням сторонами усіх витребуваних доказів; продовжено строк розгляду даної справи; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 26.11.2009р. представники сторін не з‘явилися, витребувані судом документи не надали, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Через канцелярію суду 26.11.2009р. від представника позивача надійшли довідка з обслуговуючого банку про те, що сума не була перерахована відповідачем в добровільному порядку та письмові пояснення щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції та трьох відсотків річних.

Від відповідача через канцелярію суду клопотань та заяв не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

10.01.2007р. між Казенним підприємством Шосткинським казенним заводом «Зірка» –«замовник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Део Воленте»- «виконавець»був укладений договір на виконання робіт № 17/01 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого «виконавець»зобов’язався в період дії даного договору виконати комплекс робіт з підготовки законопроекту, яким буде поновлено дію: п.17 ст. 12 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-ІІІ від 03.07.1992р., пп.2 п.6 ст. 12 Закону України від 21.09.2000р. № 1991-ІІІ або введено в дію інші нормативні акти, на підставі яких «замовник»буде звільнений від сплати земельного податку, а в свою чергу «замовник»зобов’язався прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених даним договору.

Сума даного договору становить 160000,00 грн. (п.3.1 договору).

Згідно з п.2.4 договору «виконавець»зобов’язався здійснити оплату робіт в розмірах, встановлених в даному договорі в наступному порядку: аванс в розмірі 60000,00 грн. –протягом 10 днів з моменту підписання договору; повний розрахунок –протягом 3-х банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт «виконавцем».

На виконання прийнятих на себе зобов’язань позивач перерахував на рахунок відповідача 60000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 554 від 19.03.2007р. на суму 20000,00 грн., № 556 від 20.03.2007р. на суму 40000,00 грн.

Умовами договору сторони погодили, що виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт; акт оформлюється після виконання робіт та підлягає підписанню уповноваженими представниками сторін протягом 5-ти днів з дня повідомлення «виконавцем»«замовника»про закінчення робіт; підписаний акт є підтвердженням відсутності претензій сторін по виконаним роботам та слугує підставою для остаточного розрахунку за виконані роботи (п.2.2 договору).

Пунктом 2.5 договору передбачено, що «виконавець»у випадку невиконання до 01.06.2007р. предмету договору, передбаченого п.1.1 даного договору, зобов’язується всі отримані ним від «замовника»по даному договору грошові кошти повернути до 05.06.2007р.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем власних зобов’язань за договором № 17/01 на виконання робіт від 10.01.2007р., зокрема, акту виконаних робіт підписаного уповноваженими представниками сторін протягом 5-ти днів з дня повідомлення «виконавцем»«замовника»про закінчення робіт. Відповідачем таких доказів суду не надано, як і доказів повернення позивачу сплаченого останнім авансу в розмірі 60000,00 грн. у строк до 05.06.2007р. на виконання п.2.5 договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що у випадку невиконання «виконавцем»зобов’язань, вказаних п.1.1 даного договору, оплата, передбачена п.2.4 даного договору та, яка надійшла «виконавцю»по даному договору, підлягає поверненню «замовнику»в повному обсязі.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Станом на день розгляду справи відповідач аванс в розмірі 60000,00 грн. позивачу не перерахував, відповідачем не доведено протилежне.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач у встановлений договором строк – до 01.06.2007р. не виконав власні зобов’язання за договором № 17/01 на виконання робіт від 10.01.2007р. та не повернув позивачу сплачений останнім аванс в строк –до 05.06.2007р., тому вимога позивача про стягнення 60000,00 грн. авансу правомірна та підлягає задоволенню.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 31153,43 грн. збитків від інфляції та 3807,12 грн. трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача повернути аванс виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 17/01 на виконання робіт від 10.01.2007р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не повернув сплачений позивачем аванс в розмірі 60000,00 грн. в строк до 05.06.2007р., відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 3807,12 грн. за період з 06.06.2007р. по 16.07.2009р. та збитків від інфляції в розмірі 31153,43 грн. за період з червня 2007р. по липень 2009р., зазначених позивачем в розрахунку, та перевіриши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 3807,12 грн. правомірна та підлягає задоволенню у повному обсязі, вимога ж позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню частково в розмірі 31080,00 грн., в іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 60000,00 грн. авансу, 31080,00 грн. збитків від інфляції, 3807,12 грн. трьох відсотків річних, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Део Воленте" (03150, м.Київ, Голосіївський р-н, вул. Горького, буд. 95; код 34716173) на користь Казенного підприємства Шосткинського казенного заводу "Зірка" (41100, Сумська обл., м. Шостка, вул. Леніна, буд. 36; код 14315351) 60 000 (шістдесят тисяч) грн. авансу, 31080 (тридцять одну тисячу вісімдесят) грн. збитків від інфляції, 3807 (три тисячі вісімсот сім) грн. 12 коп. трьох відсотків річних, 948 (дев’ятсот сорок вісім) грн. 87 коп. державного мита, 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 07.12.2009р.