Ухвала суду № 7042168, 01.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01.12.09№ 05-5- 39 / 32674 Суддя , розглянувши

позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна"

до АСТ "Вексель"

про стягнення 6 385,14 грн. у порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 5878 від 29.10.2009 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.

Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Згідно із ст. 57 Господарського кодексу України, яка визначає зміст установчих документів, в установчих документах повинно бути, зокрема, зазначено найменування суб"єкта господарювання.

У частині 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо змісту позовної заяви, з урахуванням яких позовна заява повинна містити, найменування (для юридичних осіб).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АБ № 400991 повним найменуванням юридичної особи відповідача є Акціонерне товариство Акціонерне страхове товариство "Вексель", тоді фактично у позовній заяві у найменуванні відповідача застосовані скорочення, а саме" АСТ "Вексель", а відтак, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України позовна заява і додані до неї документи повертаються позивачу без розгляду.

Не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України):

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов"язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються, зокрема, докази надіслання її копії та доданих до неї документів відповідачам у справі.

У тексті позовної заяви у якості юридичної адреси відповідача позивачем зазначена наступна адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, а в якості фактичної адреси відповідача - 03035, м. Київ, вул. Василя Липківського (Урицького), 1.

Згідно фіскального чеку № 5464 від 16.11.2009 р. з описом вкладення у цінний лист позивач направив позовну заяву і додані до неї документи відповідачу тільки за фактичною адресою відповідача.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Місцезнаходження юри дичної особи визначається засновниками в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструючому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 квітня 2007 р. № 54).

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

З огляду на наведене, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 5464 від 16.11.2009 р. з описом вкладення у цінний лист (направлення позовної заяви і доданих до неї документів за фактичною адресою відповідача) в якості виконання вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Отже, зазначені вище обставини є підставами для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з позовною заявою слід звернути увагу на наступне:

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.04.2004 р. № 22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, не менше ніж у двох примірниках.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік –цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Натомність, у приєднаних до позовної заяви платіжних дорученнях позивача № 19152 та № 19162 від 03.11.2009 р. відсутня печатка юридичної особи платника та підписи відповідальних осіб платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Суд також звертає увагу, що в платіжному дорученні № 16152 від 03.11.2009 р. не вказано бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Так, відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито сплачується за місцем розгляду і зараховується до державного бюджету. Відповідно до цього, Головне управління Державного казначейства України листом № 61-08/1189 від 09.02.07р. повідомило, що відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з 12.02.2007р. за позовами які подаються до Господарського суду міста Києва державне мито сплачується у ВДК у Шевченківському районі м. Києва, рахунок 31110095700011 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код ЗКПО 26077968, код платежу за бюджетною класифікацією - 22090200, символ звітності - 095.

          Керуючись п.п. 2, 6 ч 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

          Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           Гумега О.В.