Постанова № 70418728, 30.11.2016, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

30.11.2016 Єдиний унікальний номер 205/6693/16-а

Справа №2а/205/63/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

за участю секретаря Мікунової К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Маріуполі ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 08 вересня 2016 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з даним адміністративним позовом (а.с. 2).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 27 серпня 2016 року приблизно о 17-30 год., рухалась на автомобілі марки «Volkswagen Golf», по пр. Миру в м. Маріуполі Донецької області, крім неї в автомобілі знаходились чоловік – ОСОБА_3 та донька – ОСОБА_4. Біля Будинку зв'язку позивачку було зупинено нарядом поліції Маріупольського батальйону УПП у складі рядового поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_5

У зв'язку із порушенням п.8.10 ПДР України, відносно позивачки рядовим поліції ОСОБА_2 складено постанову про адміністративне правопорушення, за порушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Позивачка вважає вищезазначену постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, у зв’язку з чим, вимушена була звернутись до суду з даним позовом, в якому просить визнати такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам та скасувати постанову поліцейського роти №1 батальйону УПП в м. Маріуполі рядового поліцейського ОСОБА_2 серії АР №331684 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 27.08.2016 року.

Позивачка в особі свого представника за довіреністю – ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився. До суду представник надав письмову заяву, в якій просить позов задовольнити (а.с. 20).

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи без своєї участі не надсилав.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вважає за можливе, у відповідності до ст..128 КАС України, вирішити справу у відсутність осіб, що не з’явились у судове засідання. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України, державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Згідно п.1 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що постановою серії АР № 331684 від 27.08.2016 року, прийнятою поліцейським роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Маріуполі ОСОБА_2, на позивачку накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. (а.с.5).

Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 27.08.2016 року о 17-15 год. в м. Маріуполь на перехресті вул.. Соборна та пр.. Металургів водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», д/н НОМЕР_1, не зупинився перед розміткою 1.12 стоп-лінія на забороняючий сигнал світлофора (червоний), чим порушив п.п. 8.10. ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про Національну поліцію», національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

У відповідності до ст.. 2 Закону України «Про Національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п’ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1,статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Із матеріалів справи вбачається, що постанова серії АР №331684 від 27.08.2016 року відповідає вказаним вимогам ч. 2 ст. 33 КУпАП, оскільки санкція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає покарання у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 425,00 грн.

В той самий час, згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь – які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Однак позивачем не було надано доказів по справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії працівника патрульної поліції ОСОБА_2 щодо накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП на позивачку є правомірними та законними, а також суд наголошує, що доводи позивачки про те, що вищевказана постанова являється незаконною та протиправною, є взагалі недоведеними та необґрунтованими, оскільки доказів, які б спростовували вищевказану постанову по справі про адміністративне правопорушення, з боку позивачки не надано, підстав передбачених статтею 72 КАС України для звільнення від доказування не встановлено.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, засад розумності та справедливості, приходить до висновку, щодо безпідставності позовних вимог, а винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення є законною, обґрунтованою, і тому має бути залишена без змін, виходячи з цього провадження у справі про адміністративне правопорушення не підлягає закриттю.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, у відповідності до Закону України «Про судовий збір», позивачка не звільнена від сплати судового збору, в задоволенні її позовних вимог відмовлено, тому сплачений судовий збір в сумі 551,20 грн. відшкодуванню не підлягає.

Керуючись Законом України «Про Національну поліцію», Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, ст.ст. 9, 10, 11, ч.2 ст. 122 КУпАП, ст.ст. 7, 8, 11, 17, 69, 71, 86, 89, 94, 104, 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Маріуполі ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, – відмовити.

В силу ч.2 ст. 171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя: В.С. Шавула