Рішення № 7041741, 09.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.12.09 р.                     Справа № 15/281пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Страхова Компанія “Грант-Капітал” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32942598)

до відповідача відкритого акціонерного товариства комерційного банку з іноземним капіталом “Промекономбанк” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 20058668)

про зобов’язання повернути суму вкладу (депозиту) у розмірі 50000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мнускіна О.О. за довіреністю № 5 від 12.05.2009 р.

від відповідача: Боровик В.М. за довіреністю № 1309 від 08.02.2008 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “Страхова Компанія “Грант-Капітал” м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства комерційного банку з іноземним капіталом “Промекономбанк” м. Донецьк про зобов’язання повернути суму вкладу (депозиту) у розмірі 50000,00 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/281пд, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою суду від 23.11.2009 р. строк вирішення спору було продовжено до 22.12.2009 р.

Позивач надав до суду клопотання № 1209/01 від 09.12.2009 р. про зупинення провадження у справі у зв’язку з направленням ним до суду позовної заяви про зобов’язання відповідача подати письмове повідомлення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про припинення обтяження та виключення запису з реєстру. Факт направлення ним вказаної позовної заяви та отримання її 30.11.2009 р. судом позивач підтверджує повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, завірена копія якого додана до клопотання. На підставі цього, керуючись ст. 79 ГПК України, позивач просить суд зупинити провадження у справі № 15/281пд. Вказане клопотання суд відхилив з наступних підстав:

Статтею 79 ГПК України передбачений обов’язок суду зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Позивач не надав до суду будь–які докази того, що суд прийняв до розгляду вказану позовну заяву та ухвалою порушив провадження у справі. Таким чином, позивач не довів належними доказами наявність підстави для зупинення провадження у справі згідно ст. 79 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2006 р. сторони уклали договір № 2111/1 про депозитний рахунок, згідно якого клієнт (позивач) зобов’язався перерахувати банку (відповідачу) вільні грошові кошти (депозит) в сумі 50000,00 грн. на депозитний рахунок на умовах, передбачених даним договором, а банк зобов’язався за користування депозитом сплачувати клієнту дохід із розрахунку 14% річних.

Пунктом 2.1.1 договору передбачено, що клієнт зобов’язаний перерахувати вільні грошві кошти в сумі 50000,00 грн. на свій депозитний рахунок № 26519980070 в ВАТ КБ „Промекономбанк”, МФО 334992 протягом трьох банківських днів з моменту підписання даного договору.

Згідно п.п. 2.2.2, 2.2.3 договору клієнт має право вимагати від банку повернення депозиту, починаючи з наступного дня після закінчення строку розміщення грошових коштів; збільшувати (зменшувати) суму депозиту, попередньо повідомивши про це банк. Зміна суми по договору оформлюється додатковою угодою, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.3.4 договору банк зобов’язаний повернути клієнту депозит не пізніш трьох банківських днів після закінчення строку його розміщення.

Пунктом 3.1 договору (з урахуванням положень додаткової угоди № 16 від 22.08.2008 р.) передбачено, що строк розміщення грошових коштів на депозитному рахунку встановлюється з моменту надходження грошових коштів на рахунок, вказаний в п. 2.1.1 договору, по 20.08.2009 р. включно.

Згідно п. 3.2 договору грошові кошти, розміщені клієнтом на депозитному рахунку, поступають виключно з його поточного рахунку.

Відповідно до п. 3.3 договору перерахування депозиту з депозитного рахунку клієнта та виплата нарахованих процентів здійснюється виключно на його поточний рахунок.

Пунктом 3.12 договору передбачено, якщо день виконання банком зобов’язань припадає на неробочий день, виплата здійснюється в перший наступний за ним банківський день.

Згідно п. 4.3 договору вся переписка між банком та клієнтом, в тому числі по зміні та розірванню договору, може здійснюватися поштою або факсом з наступною передачею оригіналів поштою (кур’єром) протягом трьох днів. При цьому датою отримання іншою стороною переданого факсом листа є дата отримання та реєстрації його факсокопії.

Відповідно до п.п. 4.5, 4.6 договору всі зміни та доповнення до договору можуть мати місце тільки за взаємною згодою, що оформлюється в письмовій формі та є невід’ємною частиною даного договору. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесення змін не допускається.

Пунктом 4.11 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту надходження коштів на рахунок, вказаний в п. 2.1.1 договору, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

До спірного договору були підписані додаткові угоди: № 1 від 28.12.2006 р., № 2 від 04.01.2007 р., № 3 від 22.06.2007 р., № 4 від 27.06.2007 р., № 5 від 06.07.2007 р., № 6 від 17.07.2007 р., № 7 від 27.09.2007 р., № 8 від 01.11.2007 р., № 9 від 24.12.2007 р., № 10 від 24.01.2008 р., № 11 від 04.02.2008 р., № 12 від 20.02.2008 р., № 13 від 28.05.2008 р., № 14 від 29.07.2008 р., № 15 від 01.08.2008 р., № 16 від 22.08.2008 р., якими сторони змінювали (збільшували або зменшували) розмір депозиту, строк розміщення грошових коштів на депозитному рахунку. Завірені копії договору та додаткових угод містяться в матеріалах справи; оригінали договору та додаткових угод оглянуті судом в судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання від 20.10.2009 р.

На виконання умов договору № 2111/1 про депозитний рахунок від 21.11.2006 р. позивач перерахував банку вільні грошові кошти (депозит) в сумі 50000,00 грн. на депозитний рахунок за платіжним дорученням № 1004 від 22.11.2006 р. з відміткою банку про проведення платежу, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Висновок стосовного того, що 50000,00 грн. були перераховані позивачем на свій депозитний рахунок № 26519980070 в ВАТ КБ „Промекономбанк”, МФО 334992, на виконання договору № 2111/1 від 21.11.2006 р. суд робить виходячи з того, що призначенням платежу на платіжному дорученні вказано перерахування коштів саме згідно депозитного договору № 2111/1 від 21.11.2006 р.

Відповідач зобов’язаний був повернути суму депозиту на поточний рахунок позивача протягом трьох банківських днів від 20.08.2009 р., тобто в період з 21.08.2009 р. до 26.08.2009 р. включно (з урахуванням вихідних та святкових днів). Банк депозит в сумі 50000,00 грн. не повернув.

Позивач направив відповідачу претензію № 0827/02 від 27.08.2009 р. з вимогою повернути депозит в сумі 50000,00 грн., завірена копія якої додана до позову. У вказаній претензії позивач повідомив відповідачу повні дані про поточний рахунок для повернення суми депозиту. Факт направлення позивачем претензії та отримання її відповідачем підтверджується відбитком штампу ВАТ КБ “Промекономбанк” із зазначенням вхідного № 138708/1010 від 27.08.2009 р., що засвідчений підписом представника відповідача, який отримав претензію.

В позовній заяві позивач вказує на той факт, що в телефонному режимі банк повідомив про відмову в поверненні депозиту на підставі невиконання позивачем зобов’язань перед відповідачем по Генеральному договору страхування фінансових ризиків.

Позивач направив до Управління Національного Банку України скаргу № 0831/02 від 31.08.2009 р. на неправомірні дії банку. Факт направлення позивачем скарги підтверджується поштовою квитанцією № 4764714 від 02.09.2009 р. Завірені копії скарги та квитанції додані до позову.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (не повернув суму депозиту в установлений строк), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу (депозиту), яка виникла згідно договору № 2111/1 від 21.11.2006 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором про депозитний рахунок.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі передбачили конкретний строк повернення суми депозиту протягом трьох банківських днів від 20.08.2009 р., тобто в період з 21.08.2009 р. до 26.08.2009 р. включно (з урахуванням вихідних та святкових днів).

Відповідач надав до суду заперечення (вх. № 02–41/55715 від 23.11.2009 р.) на позовну заяву, в яких проти позовних вимог заперечує наступним:

Позивач не виконував зобов’язання перед відповідачем за Генеральним договором страхування кредитного портфелю Банку (по програмі „Споживче кредитування”) № 06/ф/07 від 07.03.2007 р. в частині виплати страхових відшкодувань на загальну суму 248375,21 грн. Відповідач в порядку ст. 594 ЦК України та ст. 21 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” притримав грошові кошти, що належать позивачу та містяться на депозитному рахунку № 26519980070 у ВАТ КБ „Промекономбанк” (МФО 334992) на загальну суму вкладу 50000,00 грн.

Згідно ст. 11 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження вищевказаного майна, що притримується, зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідач вказує на те, що притримання вказаного майна буде діяти до повного виконання позивачем зобов’язань за Генеральним договором страхування кредитного портфелю Банку (по програмі „Споживче кредитування”) № 06/ф/07 від 07.03.2007 р. в частині виплати страхових відшкодувань.

В обґрунтування вказаних обставин відповідач надав до суду оригінал повідомлення в порядку ст. 595 ЦК України та завірену копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Позивач на заперечення відповідача надав до суду письмові пояснення № 1209/02 від 09.12.2009 р., в яких вказує, що у нього відсутні будь–які зобов’язання перед відповідачем, які були б забезпечені спірними грошовими коштами. Між сторонами відсутні будь–які договірні відносини стосовно передачі права володіння на вказані кошти. Крім того, позивач за договором депозиту всі свої зобов’язання виконав, а відповідач грошові кошти не повернув та в силу закону неправомірно заволодів ними. До того ж за договором депозиту кредитором є позивач, а боржником – відповідач.

Крім того, позивач надав до суду письмові пояснення № 1102/01 від 02.11.2009 р. щодо поточного рахунку, на який повинен бути перерахований депозитний вклад, а саме:

Згідно п. 1.8 Інструкції Національного банку України, затвердженої Постановою від 11.10.1994 р. № 169/3 „Про порядок відкриття розрахункових, поточних та бюджетних рахунків в установах банків” кожне підприємство може мати тільки один розрахунковий або поточний рахунок. Якщо підприємство має в установах банків депозитні рахунки, то кошти на такі рахунки перераховуються з розрахункового, поточного рахунку цього підприємства і після закінчення строку зберігання повертаються на цей же розрахунковий, поточний рахунок.

Заперечення відповідача ґрунтуються на статті 594 ЦК України, якою передбачено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Притримання є видом (способом) забезпечення виконання зобов’язання. Сутність його полягає в можливості кредитора притримувати річ, що належить боржнику, до тих пір, доки останній не виконає свої зобов’язання, або задовольнити з неї свій інтерес.

За загальним правилом притриманням речі, що підлягає передачі боржникові або особі, яка ним вказана, можуть бути забезпечені вимоги кредитора про оплату цієї речі або відшкодування пов’язаних з нею витрат або інших збитків. Притримання забезпечує основні та похідні зобов’язання, безпосередньо пов’язані з річчю, що притримується.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором.

Згідно ст. 21 цього ж Закону до забезпечувальних обтяжень належить право притримання рухомого майна згідно з параграфом 7 глави 49 Цивільного кодексу України.

Таким чином, підставою для виникнення забезпечувального зобов’язання є закон, що повністю відповідає загальним правилам, передбаченим ст. 548 ЦК України.

Відповідно до ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Ухвалою від 23.11.2009 р. суд зобов’язав відповідача надати завірені копії Генерального договору страхування кредитного портфелю Банку (по програмі „Споживче кредитування”) № 06/ф/07 від 07.03.2007 р.; договору в забезпечення зобов’язань по Генеральному договору; розрахунку боргу за цим договором; доказів отримання коштів в забезпечення зобов’язань по Генеральному договору.

Відповідач витребувані ухвалою документи до суду не надав.

Крім того, з правового аналізу ст. 594 ЦК України вбачається, що право кредитора на притримання речі, яка належить боржнику, закон пов’язує з безумовним настанням наступних обставин: 1) невиконання боржником у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або 2) відшкодування кредиторові пов’язаних з нею витрат та інших збитків. З цього витікає, що боржник повинен мати зобов’язання по оплаті речі, строк оплати якої вже наступив та почалося прострочення, або повинні мати місце для кредитора доведені факти витрат та інших збитків, які пов’язані з цією річчю (в даному випадку – сумою депозиту).

Наявність обставин, передбачених ст. 594 ЦК України, для застосування права на притримання коштів позивача, відповідач належними доказами не довів.

Повідомлення про притримання депозиту № 112311/20юи від 23.11.2009 р. та реєстрація в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 23.11.2009 р. на підставі вказаного повідомлення як заходи забезпечення виконання позивачем зобов’язань за Генеральним договором страхування були застосовані відповідачем набагато пізніше, ніж настав строк повернення депозиту та позивач звернувся з позовом до суду у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язання за договором про депозитний рахунок. Тобто на день звернення з позовом до суду право позивача було порушено відповідачем, законних підстав не повертати депозит на той час не існувало, тому порушене право підлягає захисту.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач не обґрунтував належними доказами свої заперечення, чим порушив статті 33, 34 ГПК України, тому заперечення відповідача не приймаються судом до уваги.

Враховуючи викладене вимоги позивача про зобов’язання повернути суму вкладу (депозиту) у розмірі 50000,00 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов’язати відкрите акціонерне товариство комерційний банк з іноземним капіталом “Промекономбанк” (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, пр. Ленінський, 4; код ЄДРПОУ 20058668) повернути закритому акціонерному товариству “Страхова Компанія “Грант-Капітал” (юридична адреса: 83003, м. Донецьк, пр. Дзержинського, 69–Б, офіс 32; код ЄДРПОУ 32942598) суму вкладу (депозиту) у розмірі 50000,00 грн. на виконання договору № 2111/1 про депозитний рахунок від 21.11.2006 р.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку з іноземним капіталом “Промекономбанк” (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, пр. Ленінський, 4; код ЄДРПОУ 20058668; к/р 32008172501 в Управлінні НБУ в Донецькій області, МФО 334992) на користь закритого акціонерного товариства “Страхова Компанія “Грант-Капітал” (юридична адреса: 83003, м. Донецьк, пр. Дзержинського, 69–Б, офіс 32; код ЄДРПОУ 32942598; рахунок 26501175898002 в ВАТ „АКБ „Капітал” м. Донецьк, МФО 334828) витрати по сплаті державного мита у розмірі 500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

В судовому засіданні 09.12.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя