Рішення № 7041654, 10.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.09 р. Справа № 32/82

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Сковородіної О.М.

суддів Ломовцевої Н.В.

Попкова Д.О.

при секретарі судового засідання: Фесечко Ю.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 02.08.06р.

від відповідача: 1. Кудяєва В.І. довіреність від 03.06.09р.

2. ОСОБА_4

у справі за позовом: ОСОБА_5 м. Донецьк

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Резон” м. Горлівка

2. ОСОБА_4 м. Горлівка

про визнання незаконним рішення загальних зборів, стягнення вартості майна в статутному капіталі товариства та стягнення моральної шкоди.

ОСОБА_5 м. Донецьк звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Резон” м. Горлівка, ОСОБА_4 м. Горлівка про стягнення моральної шкоди в сумі 50000,00грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач 1 ухиляється від сплати ОСОБА_5 частки у статутному фонді ТОВ „Резон” у звязку з її виходом зі складу учасників.

08.08.07р. господарським судом була отримана заява про зміну предмету позову, в якій позивач наполягає на стягненні вартості частки майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі, що складає 3,95% шляхом виділення частини майна в натурі, визнати незаконним рішення загальних зборів учасників ТОВ „Резон” від 21.05.01р., оформленого протоколом № 7, та відшкодуванні моральної шкоди в сумі 100000,00грн. Така заява була уточнена позивачем в частині визначення суми, на яку необхідно здійснити виділення майна.

В подальшому, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 вартість частки майна, що виділена та затверджена зборами засновників товариства 27.03.01р., в сумі 239259,70грн., нанесену матеріальну шкоду за рахунок інфляції в сумі 335289,00грн. та моральну шкоду в розмірі 150000,00грн.

Зазначені позивачем вимоги приймаються та розглядаються судом, як остаточні.

В ході судового розгляду справи заявляв клопотання про накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача 1.

Суд одразу зазначає, що таке клопотання не підлягає задоволенню у звязку з його необґрунтованістю.

Також, представник позивача просив суд зупинити провадження по справі № 32/82 до розгляду господарським судом Донецької області повязаної з даною справи № 2-360904-10/142пн.

Клопотання судом не задоволено з огляду на те, що відсутні підстави неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи.

02.09.09р. господарським судом отримана заява позивача, в якій зазначено, що претензії до відповідача 2 у ОСОБА_5 відсутні.

Така відмова від позовних вимог до ОСОБА_4 не суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки в частині вимог, заявлених до відповідача 2, спір взагалі є непідвідомчим господарському суду.

ТОВ „Резон” заперечувало проти задоволення вимог позивача, вказувало на те, що частка учасника визначається на момент подачі заяви про вихід зі складу товариства. Посилання позивача на 19.09.2000р., як на дату виходу останнього за складу учасників відповідача 1, безпідставні, оскільки: 1) у тексті заяви від цієї дати не йдеться про вимогу виключити ОСОБА_5 зі складу учасників; 2) така заява не була нотаріально засвідченою, що суперечить вимогам законодавства, діючого на момент її подання; 3) сама заява не була подана відповідному органу, який наділений компетенцією для розгляду таких звернень. Також, звертав увагу суду на те, що позивачем не надано доказів того, що саме 19.09.2000р. була подана заява про вихід зі складу учасників ТОВ „Резон”.

Щодо сплати частки ОСОБА_5 у статутному фонді відповідача 1, то її вартість визначена не була. Проведені експертизи визначали вартість майна ТОВ „Резон” станом на 01.01.01р. та 01.01.02р. також, позивачем не представлено доказів: з якого саме часу мало бути виконано відповідачем грошове зобовязання щодо сплати частки. Зазначав, що позивачем при нарахуванні штрафних санкцій (інфляції) була допущена помилка, а стягнення моральної шкоди взагалі не передбачено з розгляду корпоративних спорів. Наполягав на застосуванні строків позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Резон” засновано згідно рішення учасників від 17.06.1998р., протокол № 1, шляхом обєднання у цілісний майновий комплекс добровільних внесків учасників у вигляді майнових комплексів, будівель, споруд, обладнання, іншими основними засобами, грошовими коштами, які належать їм на правах приватної власності.

Статутом відповідача 1, редакція якого діяла на момент виходу зі складу часників позивача, визначені органи управління товариством: збори засновників товариства, Правління товариства та виконавчий директор.

До компетенції Правління товариства, окрім іншого, також, входило забезпечення обчислювання, достовірність обліку, своєчасна зміна та затвердження списку власників, прийняття рішення про приймання та вихід зі складу власників товариства, з отримання та виплаті їх частки у власності.

29.09.2000р. позивачем була оформлена заява (т. 4 арк. справи 132), адресована правлінню Товариства з обмеженою відповідальністю „Резон”, посвідчена держаним нотаріусом Першої Горлівської державної нотаріальної контори за реєстровим номером 3153, про виключення ОСОБА_5 зі складу засновників відповідача 1 та виплату частини майна, пропорційну її частці у статутному фонді.

Частка позивача на дату оформлення заяви за установчим договором складала 3,82%.

На вказане звернення позивача відповідачем була надана відповідь № 1/422 від 16.10.2000р. про розгляд заяви від 29.09.2000р. на загальних зборах Правління від 16.10.2000р. (протокол № 27) та відсутність заперечень щодо виходу ОСОБА_5 зі складу засновників ТОВ „Резон”.

Суд одразу зазначає, що посилання позивача на 19.09.2000р., як на дату виходу ОСОБА_5 зі складу засновників ТОВ „Резон”, є хибними, оскільки, зміст заяви від 19.09.2000р. (т. 4 арк. справи 127) не вказує про те, що позивач виходить зі складу засновників.

Як слід, у Правління (яке за статутом мало повноваження приймати рішення про вихід зі складу засновників) не було підстав для розгляду цієї заяви, як такої, що висловлює волю позивача про вихід (витяг з протоколу засідання Правління ТОВ „Резон” № 26 від 19.09.2000р., т. 4 арк. справи 128).

Оцінюючи доводи позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до п. 28 Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.08р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” (далі Пленум) при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Статтею 54 Закону України „Про господарські товариства” встановлено, що у разі виходу учасника виплата здійснюється після затвердження звіту за рік, в який він вийшов зі складу товариства, та в строк до 12 місяців з дня виходу.

Доказів, які б підтверджували дату отримання відповідачем 1 заяви від 29.09.2000р. саме 29.09.2000р., суду не надано. Але ж, самий факт її отримання підтверджується листом ТОВ „Резон” № 1/422 від 16.10.2000р. (т. 4 арк. справи 135).

Отже, з врахуванням поштового обігу (згідно з п.п. 4.1., 4.2. наказу Міністерства транспорту та звязку України № 1149 від 12.12.07р. „Про затвердження нормативів і нормативних строків переселення поштових відправлень та поштових переказів”) датою отримання заяви слід вважати 03.10.2000р.

Як вбачається з матеріалів справи (та не заперечується сторонами), вартість частки ОСОБА_5 на момент її виходу, 03.10.2000р.- визначена не була.

У ч. 2, 3 п. 30 Пленуму зазначено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Посилання позивача на те, що належна до виплати частка становить 377959,70грн., що визначено за документом „доля собственности учредителей ООО „Резон” (т.4 арк. справи 141) з позначкою „утверждено собранием учредителей 27.03.01г. и 21.05.01г.” не приймаються як обґрунтовані, оскільки: 1) за змістом рішень загальних зборів від 27.03.01р. та 21.05.01р. вартість частки кожного з учасників не затверджувалась; 2) рішення про визначення вартості майна, що пропорційна частці позивача, належної до виплати не приймалось; 3) вказаний документ не належить, також, до рішення Правління відповідача 1 (яке відповідно до статуту є уповноваженим органом з цих питань); та взагалі 4) вартість частки розрахована на дату 21.05.01р., тоді як має визначатись на дату виходу учасника зі складу товариства.

Аналогічна оцінка судом вартості частки позивача (щодо дати розрахунку) надається за рішенням загальних зборів від 14.05.02р. (т. 4 арк. справи 86).

З метою всебічного, повного та обєктивного розгляду даної справи судом була призначена незалежна судова експертиза, за результатами проведення якої Донецьким науково дослідним інститутом судових експертиз був наданий висновок № 44/24 від 18.03.09р., в якому зазначено, що чиста вартість активів ТОВ „Резон” станом на 31.12.2000р. складає 6325,0тис.грн., станом на 31.12.2001р. 7775,4тис.грн. У разі зменшення вартості активів на суму сумнівної, безнадійної заборгованості, чиста вартість активів станом на 31.12.2000р. складає 5108,1тис.грн., станом на 31.12.2001р. 6558,50тис.грн.

Щодо відповідності даних, визначених у балансах підприємства, даним, відображеним у регістрах бухгалтерського обліку за відповідний період її (відповідність) експерту не можливо було встановити у звязку з непредставленням головних книг ТОВ „Резон” за 2000 та 2001 роки. За результати дослідження наданих документів експертом встановлено, що ТОВ „Резон” за період з 01.01.01р. по 31.12.01р. списання сумнівної, безнадійної заборгованості не значиться. Для визначення змін кількісних та вартісних показників майна відповідача 1 необхідно проведення ревізії фінансово господарської діяльності підприємства, що не є компетенцією Донецького НДІСЕ.

В ході судового розгляду справи експертом були надані пояснення, що внаслідок збою компютерного програмного забезпечення була допущена описка щодо виводів по першому питанню. Він пояснив, що чиста вартість активів відповідача 1 станом на 31.12.2000р. складає 8121,00тис.грн., станом 31.12.2001р. 5979,40тис.грн. У разі зменшення вартості активів на суму сумнівної, безнадійної заборгованості в сумі 1216,90тис.грн., чиста вартість активів станом на 31.12.2000р. складає 6904,10тис.грн., станом на 31.12.2001р. 4762,50тис.грн.

Також, надав пояснення, в яких зазначив, що без надання балансів ТОВ „Резон” на 29.09.2000р. або на дату, приблизну до вказаної, визначити розмір частки позивача у майні товариства на момент подачі заяви про вихід зі складу відповідача 1 не можливо.

Таким чином, на момент виходу позивача зі складу засновників товариства виплаті ОСОБА_5 підлягала сума 310222,20грн. (8121,00тис.грн.* 3,82%), яка розрахована судом за даними експертизи щодо вартості чистих активів за даними балансу на 31.12.2000р., як найближчу дату до моменту виходу позивача зі складу учасників ТОВ „Резон”.

В судовому засіданні 10.12.09р. відповідач 1 наполягав на дослідженні даних балансу станом на 30.09.2000р. як таких, що відповідають даті виходу позивача зі складу товариства, вказуючи на те, що заява про вихід була отримане саме 29.09.2000р.

Проте, суд відхиляє таку позицію відповідача 1, оскільки: по-перше, протягом розгляду справи факт отримання заяви саме 29.09.2000р. заперечувався власне відповідачами; по-друге, як вказано вище, доказів отримання цієї заяви від позивача 29.09.2000р. не має; по-третє, вихід ОСОБА_5 відбувся 03.10.2000р. (як встановлено судом), а не 29.09.2000р. (за день до складання балансу за відповідний квартал).

Суд, також, не приймає, як обґрунтовану, позицію відповідача 1 щодо розрахунку вартості частки позивача з виключенням із суми чистих активів підприємства, сумнівної та безнадійної заборгованості, оскільки, основою для розрахунку є саме баланс товариства. Зміна даних балансу не входить до компетенції суду. За висновком призначеної експертизи відомості балансу не спростовані (ст. 6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”).

Суд окремо зазначає, що відсутність точних даних, як щодо дати отримання заяви ОСОБА_5 від 29.09.2000р. відповідачем 1 (як дати виходу зі складу засновників), так і даних балансу на цю дату, обумовлює застосування судом, при визначенні вартості частки позивача, дослідження експертного висновку в сукупності з іншими доказами по справі, як можливість належного, обєктивного та неупередженого розгляду даної справи.

За результатами розгляду справи в межах цивільного судочинства та на виконання ухвали апеляційного суду Донецької області відповідачем 1 позивачу було сплачено 138700грн. в рахунок вартості частки у майні товариства.

З урахуванням цього, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 вартості частки у майні ТОВ „Резон” підлягають задоволенню в сумі (310222,20 138700,00) 171522,20грн.

Що стосується нарахування інфляційних за несвоєчасне виконання відповідачем зобовязання щодо сплати вартості частки позивача в сумі 335289,00грн., то суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідач наполягає на застосуванні судом строків позовної давності щодо нарахування позивачем штрафних санкцій.

Суд вважає за доцільне застосування строків позовної давності з огляду на таке.

З зазначеною вимогою позивач звернувся до суду 23.06.09р. та нарахував штрафні санкції за період з 01.11.01р. по 31.05.09р.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За таких обставин, стягненню підлягають інфляційні за період з 23.06.06р. по 31.05.09р., нараховані на суму 171522,20грн. (як частково несплачену відповідачем 1) в сумі 113376,17грн.

Вимога про стягнення з відповідача 1 моральної шкоди в сумі 150000,00грн. не підлягає задоволенню, оскільки докази, які підтверджують факт заподіяння моральної шкоди позивачу відсутні.

Відносно вимоги позивача про відшкодування витрат на послуги адвоката, суд їх відхиляє як такі, що не підтверджені належними доказами.

Клопотання про їх витребування не задовольняється судом з огляду на те, що такі докази мали бути надані самим позивачем, а обставин неможливості їх надання не доведено.

Інші судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі № 32/82 за позовом ОСОБА_5 м. Донецьк до ОСОБА_4 м. Горлівка про стягнення з відповідача 1 вартості частки майна, що виділена та затверджена зборами засновників товариства 27.03.01р., в сумі 239259,70грн., нанесеної матеріальної шкоди за рахунок інфляції в сумі 335289,00грн. та моральної шкоди в розмірі 150000,00грн.

Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_5 м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Резон” м. Горлівка про стягнення з відповідача 1 вартості частки майна, що виділена та затверджена зборами засновників товариства 27.03.01р., в сумі 239259,70грн., нанесеної матеріальної шкоди за рахунок інфляції в сумі 335289,00грн. та моральної шкоди в розмірі 150000,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Резон” (84573, Донецька область, Артемівський район, с. Новолуганське, вул. Сергієчка, 61; ЄДРПОУ 30074459; рахунок 26007051804957 у Донецькому РУ „Приватбанк” м. Донецьк, код банку 335496) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) вартість частки майна ТОВ „Резон” в сумі 171522,20грн., нанесену матеріальну шкоду за рахунок інфляції в сумі 113376,17грн., державне мито в сумі 2848,98грн., 46,39грн. - витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Резон” (84573, Донецька область, Артемівський район, с. Новолуганське, вул. Сергієчка, 61; ЄДРПОУ 30074459; рахунок 26007051804957 у Донецькому РУ „Приватбанк” м. Донецьк, код банку 335496) на користь Донецького науково дослідного інституту судових експертиз (83102, м. Донецьк, вул. Ливенка, 4; ЄДРПОУ 02883147; рахунок 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області, код 834016) витрати за проведення судової експертизи в сумі 590,00грн.

Стягнути з ОСОБА_5 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 2637,00грн.

Стягнути з ОСОБА_5 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) на користь Донецького науково дослідного інституту судових експертиз (83102, м. Донецьк, вул. Ливенка, 4; ЄДРПОУ 02883147; рахунок 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області, код 834016) витрати за проведення судової експертизи в сумі 911,65грн.

Стягнути з ОСОБА_5 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) на користь державного бюджету (ЄДРПОУ 34686537, отримувач Державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район, п/р 31216259700004 у ГУ ДКУ Донецької області, код банку 834016) витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 10.12.09р.

Рішення набирає законної сили 21.12.09р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя

Судді Н.В. Ломовцева

Д.О. Попков