Рішення № 7041647, 08.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.09 р.                     Справа № 32/156пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Фесечко Ю.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Добригін І.П. довіреність від 25.11.09р.

від відповідача: Снєгірьов О.М. довіреність від 12.12.08р.

від третьої особи: Ковальова Н.С. довіреність від 02.01.09р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Донецької єпархії Української Православної Церкви м. Донецьк

до відповідача: Донецької міської ради м. Донецьк

за участю третьої особи: Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” м. Донецьк

про визнання права власності.

Позивач, Донецька єпархія Української Православної Церкви м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Донецької міської ради м. Донецьк про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на необхідність визнання за ним права власності на самочинно збудовані об’єкти нерухомості, які розташовані за адресою: м. Донецьк, пл. Соборна,1, а саме на:

будівлю Свято – Преображенського собору загальною площею 3908,9кв.м.

адміністративно-побутову будівлю загальною площею 230,2кв.м.

будівлю сторожки загальною площею 46,1кв.м.

Відповідач у відзиві зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог за умови додержання всіх приписів цивільного законодавства України.

Ухвалою від 30.11.09р. господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька”, представник якого у поясненнях вказував про відсутність заперечень проти задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

12.02.1992р. Донецькою міською радою народних депутатів було прийнято рішення № 12/27 „Про відвід Донецько–Слов’янській єпархії Української Православної Церкви земельної ділянки площею 1,6га для проектування та будівництва кафедрального собору в сквері Горького у Ворошиловському районі”.

Також, позивачу був виданий Державний акт на право користування землею площею 1,6га для проектування та будівництва кафедрального собору в сквері Горького у Ворошиловському районі м. Донецька.

В подальшому, позивачем був отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт № 97/25 від 11.04.1997р., строк дії якого спливав 30.04.1997р.

Однак, лише 26.06.1997р. позивач уклав підрядний контракт № 42 з Комунальним підприємством „Трест Донецькметалургбуд”, предметом якого було будівництво Свято – Преображенського кафедрального собору в сквері Горького у Ворошиловському районі м. Донецька.

На підставі вищевказаної угоди були збудовані будівля Свято – Преображенського собору загальною площею 3908,9кв.м., адміністративно-побутова будівля загальною площею 230,2кв.м., будівля сторожки загальною площею 46,1кв.м.

У технічному висновку, наданому Дочірнім підприємством Науково – дослідного і проектного інституту „Донецький ПромбудНДІпроект” Будівельної компанії „Укрбуд”, зазначено, що всі несучі конструкції збудованих об’єктів знаходяться у нормальному стані та забезпечують подальшу безпечну експлуатацію.

Спірне майно було проінвентарізоване БТІ, про що свідчать технічні паспорти, які містяться в матеріалах справи.

Позивач звертався до відповідача з вимогою зареєструвати право власності, однак останнім було відмовлено у зв’язку з тим, що будівництво спірних об’єктів здійснювалось без отримання відповідних дозволів.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом не встановлено осіб, права яких могли б бути порушені внаслідок визнання права власності на самочинні забудови позивача.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У ч. 3 ст. 376 ЦК України зазначено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

З урахуванням приписів ст. ст. 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 328, 376, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Донецької єпархії Української Православної Церкви м. Донецьк до Донецької міської ради м. Донецьк, за участю третьої особи: Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” м. Донецьк про визнання права власності.

Визнати право власності за Донецькою єпархією Української Православної Церкви (83062, м. Донецьк, вул. Тушинська, 7; ЄДРПОУ 19380488) на самочинно збудовані об’єкти нерухомості, які розташовані за адресою: м. Донецьк, пл. Соборна,1, а саме на:

будівлю Свято – Преображенського собору загальною площею 3908,9кв.м.

адміністративно-побутову будівлю загальною площею 230,2кв.м.

будівлю сторожки загальною площею 46,1кв.м.

Рішення набирає законної сили 21.12.09р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя