Ухвала суду № 70415358, 20.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Большакової О.О.,

Ільчишин Н.В.,

секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року про відмову в заміні сторони виконавчого провадження у справі №807/783/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4180,30грн, -

В С Т А Н О В И В:

28.08.2017 Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - Управління) звернулось в суд з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, просило замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №807/783/13-а, виданого 23.05.2013 Закарпатським окружним адміністративним судом у справі за позовом до ОСОБА_2 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 4180,30 грн., з Управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області на Головне управління ДФС у Закарпатській області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 у задоволені заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 та замінити стягувача з Управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області на Головне управління ДФС у Закарпатській області. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що станом на теперішній час функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування належать Державній фіскальній службі України та її територіальним органам, як правонаступникам реорганізованого шляхом перетворення Міністерства доходів і зборів та його територіальних органів. Відтак, вважає, що в спірних правовідносинах належним стягувачем повинно бути Головне управління ДФС у Закарпатській області.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст.264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 21.03.2013 Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області звернулось в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, просило стягнути з відповідача заборгованість із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4180,30 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 позов задоволено в повному обсязі.

Вказана постанова сторонами в апеляційному порядку не оскаржена і набрала законної сили.

23.05.2013 Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №807/783/13-а (а.с.112).

16.03.2016 старшим державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Котубей С.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50499048 про примусове виконання виконавчого листа №807/783/13-а (а.с.113).

Відмовляючи в задоволені заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заінтересованою особою, в розумінні ст.264 КАС України, у даному випадку, є Головне управління ДФС у Закарпатській області, а відтак, останнє наділене повноваженнями щодо звернення до суду із відповідною заявою щодо зміни сторони виконавчого провадження. Таким чином, заява Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про заміну сторони виконавчого провадження є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.

Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) (чинний на час вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

Згідно з ч.5 ст.15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічні положення закріплено ст.264 КАС України відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Вказаною нормою процесуального права визначено підстави, за наявності яких судом може бути замінено сторону виконавчого провадження, а саме: наявність відкритого виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення та вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

Постановою Кабінету Міністрів України №1055 від 16.12.2015 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 1 (пункт 1); перейменовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 3 (пункт 3).

Згідно з Переліком територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом злиття (додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України №1055 від 16.12.2015) Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді реорганізовано шляхом злиття з Управлінням Пенсійного фонду України в Ужгородському районі та створено Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області

В свою чергу, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) частиною 4 статті 8 якого встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону №2464-VI завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Зазначені вище положення Закону №2464-VI викладено в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 №406-VII (далі - Закон №406-VII), який прийнято з метою узгодження положень законодавчих актів України зі змінами, що відбулися в системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, утворенням Міністерства доходів і зборів України, визначення законодавчих умов належного функціонування загальної системи адміністрування податків, зборів та єдиного соціального внеску, усунення можливих правових колізій щодо зазначених питань.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Закону №406-VII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» (набрав чинності 11.08.2013).

Згідно з п.3 Прикінцевих положень Закону №406-VII процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом. Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи».

Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

За таких умов органи Пенсійного фонду закінчують усі наявні на день набрання чинності Законом №406-VII процедури (перевірки, узгодження їх результатів та вимог про сплату боргу, оскарження рішень про застосування пені та фінансових санкцій, стягнення недоїмки). При цьому не передбачено правонаступництва державними податковими інспекціями в частині обов'язків управлінь Пенсійного фонду України щодо контролю за виконаннями рішень судів зі сплати єдиного внеску.

До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що п.5 Прикінцевих положень Закону №406-VII визначено механізм перерахування сплачених сум єдиного внеску до органів доходів і зборів, а саме встановлено, що суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, правонаступником якого є Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області як з огляду на положення Закону №406-VII, так і на статтю 15 Закону №1404-VIII не втратило статусу стягувача у виконавчому провадженні ВП №50499048, оскільки у нього зберігаються повноваження із адміністрування єдиного внеску в частині завершення розпочатих процедур.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області є діючим органом, а Головне управління ДФС у Закарпатській області не є правонаступником заявника. До того ж виконавчий лист №807/783/13-а видано до дня набрання чинності Законом №406-VII.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для заміни сторони виконавчого провадження є вірним, проте з інших правових підстав.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає частково обґрунтованими та такими, що дають можливість ухвалу суду першої інстанції змінити в частині мотивів.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 199, 201, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області задовольнити частково.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року про відмову в заміні сторони виконавчого провадження у справі №807/783/13-а - змінити в частині мотивів.

В іншій частині ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року про відмову в заміні сторони виконавчого провадження у справі №807/783/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст Ухвали складено 21.11.2017