Ухвала суду № 70414664, 16.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2017 рокусправа № П/811/430/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 позивач звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про: визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новогригорівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області;зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.09.2016 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новогригорівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 р. адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 20 вересня 2016 року він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Новогригорівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Заява зареєстрована 31.01.2017 року .

До заяви додано: копії паспорта, ідентифікаційного номера, копія посвідчення, а також викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки .

Головне управління Держгеокадастру України у Кіровоградській області, листом від 20.02.2017 №Н-980/0-1675/0/6-17 повідомило позивача, що згідно ст.12 Земельного кодексу України, доручення віце-прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана та рішень колегії Держземагенства України, спрямованих на забезпечення прозорості земельних відносин та розширення повноважень місцевих рад, з 15 жовтня 2014 року обов'язковим стало врахування позиції органів місцевого самоврядування у питаннях розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

При цьому, відповідачем підставою для відмови у наданні такого дозволу зазначено отримання від органу місцевого самоврядування заперечення щодо надання дозволу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Наказом Держземагентства України від 15.10.2014 № 328 було введено в дію рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2014, зокрема рішення колегії Держземагентства України № 2/1 «Про обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності», яким запроваджено з 15.10.2014 обов'язкове врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення начальники головних управлінь Держземагентства в областях, м. Києві за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні, що надходитимуть з 15.10.2014, забезпечують обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою.

Під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності надсилати органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування.

У разі надходження у десятиденний строк від органу місцевого самоврядування мотивованих заперечень стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які безпосередньо передбачені законом, зокрема ч.7 ст. 118 та ч.3 ст. 123 Земельного кодексу України відмовляти заявникові у задоволенні відповідного клопотання.

Разом з тим, статтею 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова норма міститься й у ст. 123 ЗК України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що вищевказані положення рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2014 № 2/1 суперечать нормам Земельного кодексу України, а тому не можуть бути застосовані в силу приписів ч. 4 ст. 9 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач неправомірно відмовив позивачеві в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність з підстав, не передбачених Земельним кодексом України.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Разом з тим, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 704,00 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 р. - без змін.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області-на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 704,00 грн. здійснивши зарахування за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві (м.Київ) (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; Код банку отримувача (МФО): 820019; Рахунок отримувача: 31215256700001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту згідно ст.ст. 211-212 КАС України.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.М. Лукманова