Постанова № 70413954, 16.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 р. № 820/3480/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа - Міністерство соціальної політики України, про визнання незаконною бездіяльності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 03 серпня 2017 року у проведенні його професійної орієнтації, що полягає у комплексі взаємопов’язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу його професійного самовизначення та реалізацію його здатності до праці, виявлення його здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності;

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 03 серпня 2017 року у здійсненні професійного інформування, що повинне було полягати у наданні йому відомостей про трудову діяльність та її роль у його професійному самовизначенні, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар’єрного зростання, що мало сприяти йому у формуванні професійних інтересів, намірів та мотивації щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи;

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 03 серпня 2017 року у проведенні професійного консультування, яке повинно було спрямуватися на оптимізацію його професійного самовизначення на основі виявлення його індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров’я та з урахуванням потреби ринку праці;

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під чає прийому 03 серпня 2017 року у не в проведенні з ним професійного відбору, що полягає у встановленні його відповідності вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана бездіяльність та дії відповідача є незаконними та такими що порушують його права, свободи та законні інтереси.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких зазначив, що прийом ОСОБА_1 у Харківському міському центрі зайнятості 03.08.2017 здійснювався у відповідності до Закону України "Про зайнятість населення". Таким чином позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи - Міністерства соціальної політики України, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 має диплом спеціаліста ХНУ ім. В.Н. Каразіна зі спеціальності "Соціологія" та здобув кваліфікацію соціолога, викладача соціологічних дисциплін, а також диплом бакалавра ХНУВС за напрямом підготовки "Право".

27 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як такий що шукає роботу з відкриттям персональної картки № 203916092700052.

Згідно даних з бази ЕІАС.NЕТ останнім місцем роботи ОСОБА_1 є "Фахівець з питань зайнятості (хедхантер)" у Харківському міському центрі зайнятості.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено статус безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доході готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Згідно ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітті зобов'язані самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів з дотриманням письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення.

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про зайнятись населення" підходящою робота для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.

Так, судом встановлено, що наказом директора Харківського міського центру зайнятості від 27.09.2016 № НТ160927 ОСОБА_1 наданий статус безробітного з 27.09.2016 та відповідно до п.п. 2,4 ст. 22, п.2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.п.2.7., 2.9. "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" призначена виплата допомоги по безробіттю з 04.10.2016 по 28.09.2017, у розмірі встановленому законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ознайомлений з витягом із статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" про права та обов'язки зареєстрованих безробітних та витягом із статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" про права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, що підтверджується підписом ОСОБА_1 в додатку 1 до персональної картки - відвідування особою територіального органу та отримані послуги.

Судом встановлено, що 03.08.2017 ОСОБА_1 перебував на прийомі у Харківського міського центру зайнятості.

Як зазначив позивач у адміністративному позову, відповідачем під час прийому 03.08.2017 переглянуто відсутні вакансії та опрацьовано непідходящі для нього місця роботи, а також у порушення статей 32 та 33 Закону України "Про зайнятість населення" не здійснено професійного інформування, професійного консультування та професійної орієнтації позивача.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, під час прийому позивача 03.08.2017, провідним фахівцем з працевлаштуванню Харківського міського центру зайнятості ОСОБА_2, переглянуті наступі вакансії: соціолог, викладач із соціальної педагогіки, діловод, архівіст. Проте, зазначені вакансії були відсутні. Також, бібліотекар ЦПТО - вакансія зайнята, архіваріус Головного територіального управління юстиції Харківської області - вакансія відсутня, спеціаліст-юрисконсульт Шевченківське об'єднане УПФУ м. Харкова - документи на конкурс приймаються до 04.08.2017, без сертифіката з Державної мови до конкурсу не допускаються, також були переглянуті вакансії не кваліфікованої роботи.

Крім того, позивач самостійно підібрав вакансії - завідувач бібліотеки - Харківського торгівельно-економічного інституту, заступник начальника відділу - КП "Харківські теплові мережі", дані вакансії не підходять ОСОБА_1 за освітою та за досвідом роботи, завідувач виробництвом - Регіональна філія "Південної залізниці ОСОБА_3", завідувач господарства "ТОВ "Рікамаре" - вакансії не підходять позивачу за статусом (спеціальне робоче місце для інвалідів) за освітою та за досвідом роботи.

Також, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 запропоновано відвідати ярмарок-вакансій по професії укладальник-пакувальник ДП "ЮСІ-М" 09.08.2017 о 10-00 год., проте позивач відмовився ставити особистий підпис у додатку № 1 до персональної картки №203916092700052.

Представник відповідача зазначив, що під час прийому ОСОБА_1 не запропоновано відвідати спеціаліста з профорієнтації, оскільки під час попереднього прийому 03.07.2017 у провідного фахівця йому було надано професійну консультацію.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про зайнятість населення" професійна орієнтація населення - комплекс взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізацію здатності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється шляхом: професійного інформування, що полягає у наданні відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні особи, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар'єрного зростання, що сприятиме формуванню професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи; професійного консультування, спрямованого на оптимізацію професійного самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці; проведення професійного відбору, що полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.

Згідно частини 1 статті 34 Закону України "Про зайнятість населення" професійне навчання - набуття та удосконалення професійних знать, умінь та навичок особою відповідно до її покликання і здібностей що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації для професійної діяльності та конкурентоспроможності на ринку праці.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не одноразово пропонувалось відвідати спеціаліста з профорієнтації, що підтверджується персональною карткою позивача.

Крім того, позивач не одноразово був на індивідуальній профконсультації, та отримує комплекс профконсультаційних послуг, відвідував профконсультаційні семінари "Із загальних питань зайнятості населення та стану ринку праці", "Техніка пошуку роботи. Підготовка резюме", "Техніка пошуку роботи. Співбесіда з роботодавцем", "Оволодій новою професією".

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про зайнятість населення" реалізація права на вибір місця, виду діяльності та роду занять здійснюється шляхом самостійного забезпечення особою своєї зайнятості чи звернення з метою працевлаштування до роботодавця або за сприяння центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, чи суб'єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні.

Для осіб, які не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважається така, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує шість місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи або робота з проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Згідно до пункту 18 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198, для осіб, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) більш як 12 місяців, підходящою є робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) може бути підходящою за умови підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості з урахуванням потреби ринку праці.

Пунктом 19 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, передбачено, що у разі коли протягом шести місяців з дня реєстрації безробітному неможливо підібрати роботу за професією, підходящою є робота, що потребує зміни професії з урахуванням його здібностей, стану здоров’я, професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці.

Відповідно до пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу для безробітних, які не мають професії або працювали на роботах, що не потребують спеціальної підготовки, та зареєстровані у центрі зайнятості більш як шість місяців, підходящою роботою також є участь у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру, тривалість яких перевищує один місяць (далі - громадські та інші роботи тимчасового характеру). Для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більш як 12 місяців) перерви (крім осіб, яким до досягнення встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку залишилося два і менше роки), підходящою роботою також є участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, які відповідають їх освіті, професії (спеціальності), професійному досвіду, зокрема за спорідненими професіями.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем вчинені визначені законом дії щодо сприяння у працевлаштуванні позивача, а тому, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа - Міністерство соціальної політики України, про визнання незаконною бездіяльності - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С. Мороко