Ухвала суду № 70413795, 20.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5938/17

УХВАЛА

20 листопада 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідроенергомонтаж” до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідроенергомонтаж”, в якій позивач просить суд: визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0040691415 від 08.11.2017р. про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 1666623 (один мільйон шістсот шістдесят шість тисяч шістсот двадцять три) гривні; визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0040711415 від 08.11.2017р. про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 1789999 (один мільйон сімсот вісімдесят дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять) гривень; визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0040791406 від 08.11.2017р. про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у загальному розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень; визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0109991307 від 07.11.2017р. про стягнення суми штрафу в розмірі 10% несплачених або несвоєчасно сплачених сум (13174,59 грн.) у загальному розмірі 1317 (одна тисяча триста сімнадцять гривень) 46 (сорок шість) копійок; визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0109981307 від 07.11.2017р. про застосування сум штрафних санкцій у загальному розмірі 6587 (шість тисяч п’ятсот вісімдесят сім) гривень 30 (тридцять) копійок; визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0109881307 від 07.11.2017р. про збільшення грошового зобов’язання з військового збору у загальному розмірі 985 (дев’ятсот вісімдесят п’ять) гривень 18 копійок; визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0109831307 від 07.11.2017р. про збільшення грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 14088 (чотирнадцять тисяч вісімдесят вісім гривень) 50 (п’ятдесят) копійок. визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0110181307 від 07.11.2017р. про застосування сум штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у загальному розмірі 510 (п’ятисот десять) гривень; визнати неправомірною та скасувати в повному обсязі вимогу Головного управління ДФС в Одеській області №Ю-0109971307 від 07.11.2017р. про сплату суми боргу (недоїмки) у загальному розмірі 13174 (тринадцять тисяч сто сімдесят чотири) гривні 59 (п’ятдесят дев’ять) копійок.

Разом з позовом від позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору. В якому позивач зазначив, що станом на 17.11.2017 року відсутня можливість сплатити суму судового збору у повному обсязі (57639, 28 грн.)

Згідно п.3 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 106 КАС України – у позовній заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Частиною 3 ст.106 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Розглянувши матеріали справи та зазначене клопотання суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 3 Закону України “Про судовий збір”, в редакції Закону, що діє з 08.07.2017 року встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, в редакції Закону, що діє з 08.07.2017 року, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення: №0040691415 від 08.11.2017р. №0040711415 від 08.11.2017р., №0040791406 від 08.11.2017р., №0109991307 від 07.11.2017р., №0109981307 від 07.11.2017р., №0109881307 від 07.11.2017р., №0109831307 від 07.11.2017р., №0110181307 від 07.11.2017р., та податкову вимогу №Ю-0109971307 від 07.11.2017р. на загальну суму 3509285,06 грн.

Тобто, позивачем заявлено вимогу майнового характеру, сума судового збору за яку складає 52639,28 грн. (1,5 відсотка від ціни позову) відповідно до положень ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, в редакції Закону, що діє з 08.07.2017 року.

Також судом встановлено, що в обґрунтування доданого до адміністративного позову клопотання не надано жодного доказу про відсутність/недостатність коштів у позивача для сплати судового збору. Вказане клопотання обґрунтоване лише тим, що у позивача відсутня можливість сплатити суму судового збору у повному обсязі.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір” в редакції Закону, що діє з 08.07.2017 року.

Відповідно до ст. 8 Законом України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення Закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, суд вважає, що наведені позивачем обставини є необґрунтованими та недостатніми, відтак, підстави для відстрочення судового збору відсутні.

Оскільки судом встановлено відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, а позивач, в порушення ч.3 ст. 106 КАС України, не надав до суду платіжне доручення у встановленому приписами Закону України “Про судовий збір” порядку, суд приходить до висновку, що поданий адміністративний позов не відповідає приписам КАС України.

Згідно з ст.108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративну позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору.

При таких обставинах позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 106, ч.1 ст.108, п.1 ч.4 ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Адміністративну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідроенергомонтаж” до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі неусунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч.3 п.1 ст.108 КАС України.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали через суд першої інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян