Постанова № 70413239, 21.11.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року м.Житомир справа № 806/3051/17

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Нагірняк М.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про зобов"язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними дії щодо неналежного виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2017року в справі № 806/1111/17 та зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для надання в оренду цієї земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач 13.03.2017року звертався до Відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 55,0га на території Брусилівської об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області. Позивач зазначає, що відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2017року у справі №806/1111/17 Відповідач був зобов'язаний повторно розглянути його клопотання, але листом від 06.07.2017року повторно відмовив в наданні зазначеного дозволу.

Позивач вважає, що Відповідачем допущено протиправні дії щодо неналежного виконання зазначеного судового рішення і просить зобов'язати надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для надання в оренду вказаної земельної ділянки.

Позивач в судове засідання не прибув, направив до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник Відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в судове засідання також не прибув, направив до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження та письмові заперечення, в яких зазначив про відсутність підстав для надання Позивачу дозволу та виготовлення проекту землеустрою для надання в оренду вказаної земельної ділянки, так як вказана земельна ділянка відповідно до вимог Постанови КМ України №413 від 07.06.2017року не включена до переліку земельних ділянок, права на які можуть бути продані на земельних торгах, і у Позивача вже є земельна ділянка площею 50,0 га для ведення фермерського господарства. На думку представника Відповідача надання такого дозволу віднесено до виключних повноважень Відповідача.

Враховуючи відсутність представників сторін та потреби в допиті свідків чи експерта, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування на умовах оренди регулюються правовими нормами Земельного кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Судом встановлено та визнається сторонами, що 13.03.2017року Позивач звертався до Відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 55,0га на території Брусилівської об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.

Сторонами визнається, що відповідно до положень ст.122 цього Кодексу саме до повноважень Відповідача віднесено вирішення питання про передачу цієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність або у користування для сінокосіння.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області за результатами розгляду вказаного клопотання листом від 12.04.2017року відмовило Позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Як зазначено в постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2017року у справі № 806/1111/17, така відмова визнана протиправною та зобов'язано Відповідача повторно розглянути вказане звернення Позивача у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

На виконання вказаного судового рішення Відповідач повторно розглянув заяву Позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 55,0га на території Брусилівської об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області).

За результатами такого повторного розгляду Відповідач листом від 06.07.2017року повідомив Позивача про відмову в наданні такого дозволу, так як відповідно до вимог Постанови КМ України від 07.06.2017року №413 (надалі - Постанова №413) бажана земельна ділянка не включена до переліку земельних ділянок, права на які можуть бути продані на земельних торгах.

Таке рішення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Зазначена в оскаржуваному листі - рішенні підстава для відмови в наданні такого дозволу прямо протирічить вимогам ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, Відповідач, як відповідний орган виконавчої влади відповідно до наданих повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова норма закріплена в частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України.

Тобто, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Про виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прямо зазначено в Ухвалі Конституційного Суду України " Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України" від 29 вересня 2015 року N 44-у/2015 (Справа N 2-40/2015).

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 19.01.2016 року (справа №824/167/15-а/21-3690а15).

При дослідженні в судовому засіданні оскаржуваного листа Відповідача від 06.07.2017року встановлено, що в ньому відсутні посилання про невідповідність місця розташування земельної ділянки, зазначеної Позивачем в своєму клопотанні від 13.03.2017року:

- вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;

- вимогам генерального плану Брусилівського району;

- вимогам іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель цієї ж адміністративно-територіальної одиниці;

- вимогам проектів землеустрою щодо впорядкування території цих же населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд вважає безпідставними доводи Відповідача, викладені в листі від 06.07.2017року, щодо обґрунтування оскаржуваного рішення положеннями зазначеної Постанови №413.

По-перше, затверджена Постановою №413 "Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" - це алгоритм дій уряду в майбутньому у цій сфері, а тому вона не містить правових норм для врегулювання цих відносин. Більш того, в ній прямо зазначено, що "для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів".

По-друге, відповідно до вимог ст.92 Конституції України та ст.6 Земельного кодексу України виключно до повноважень Верховної ради України віднесено регулювання земельних відносин шляхом прийняття законів.

Інші доводи, викладені в письмових запереченнях представника Відповідача, про відсутність підстав для задоволення клопотання Позивача для надання дозволу на розробку проекту землеустрою судом не приймаються до уваги, так як вони не зазначені в оскаржуваній відмові.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога, викладена в листі Відповідача від 06.07.2017року, як результат виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2017року у справі №806/1111/17 щодо повторного розгляду клопотання Позивача від 13.03.2017року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 55,0га на території Брусилівської об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області винесений не на підставі чинного земельного законодавства, а тому є протиправним.

Обрання способу захисту прав у сфері публічно-правових відносин визначається судом з урахуванням змісту ч. 1 ст. 2 КАС України, принципів адміністративного судочинства та положень частини 2 статті 162 КАС.

Повноваження адміністративного суду в разі задоволення адміністративного позову визначені частиною 2 статті 162 КАС, відповідно до якої, суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Обрання способу захисту порушеного права повинно гарантувати дотримання і захист прав, свобод, інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено та підтверджується постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2017року у справі № 806/1111/17, що набрала законної сили, що Позивачем до свого звернення від 13.03.2017року долучено всі необхідні та передбачені чинним законодавством документи для надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Судом визнається, що в силу вимог Земельного кодексу України надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність віднесено до владних повноважень Відповідача.

Разом з тим, реалізація таких владних повноважень (межі, спосіб, підстави і вид) врегульована земельним законодавством і не дає можливості Відповідачу на власний розсуд визначити зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів рішень.

По цій причині такі владні повноваження Відповідача не можна ототожнювати із дискреційними повноваженнями.

У спірних відносинах має місце протиправна бездіяльність Відповідача щодо неприйняття такого дозволу за наявності достатніх, передбачених земельним законодавством, для цього підстав.

За таких підстав порушене право Позивача підлягає судовому захисту та може бути поновлено шляхом зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 55,0га на території Брусилівської об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області) у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат, відсутні.

Керуючись вимогами ст.ст.2,86,94,158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити, визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неналежного виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2017року в справі №806/1111/17 про повторний розгляд клопотання ОСОБА_1 від 13.03.2017року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 55,0га на території Брусилівської об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області) у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 55,0га на території Брусилівської об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області) у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.Ф. Нагірняк