Постанова № 70413233, 15.11.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року м.Житомир справа № 806/2672/17

категорія 12.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В., суддів Капинос О.В., Липи В.А.,

секретар судового засідання Матвєєва В.К.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії №9 Національної поліції України щодо невідповідності її займаній посаді та переведення на нижчу посаду. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що у відповідача були відсутні правові підстави проводити її атестування, оскільки таке атестування проведене раніше року з дня коли вона була призначена на відповідну посаду. Також вказала, що за результатами атестації у 2016 атестаційні показники були нижчими ніж у 2017 року, проте висновки про невідповідність займаній посаді були зроблені саме на підставі останньої атестації. Факт низького рівня знань спростовується результатами тестування її знань. Отже, прийняте щодо неї рішення Центральної атестаційної комісії № 9 є незаконним, безпідставним та таким, що не ґрунтується на перевірених та встановлених фактах, а тому підлягає скасуванню.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача - Національної поліції України заперечив стосовно задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Зазначив, що висновки атестаційної комісії мають для керівника лише рекомендаційний характер, тому рішення (висновок) атестаційної комісії не є обов'язковим до виконання, а відтак безпосередньо не впливає на права поліцейського щодо якого проводилась атестація. На думку представника, дії Центральної атестаційної комісії Національної поліції України №9 щодо проведення атестування позивача та прийняте рішення не порушують права ОСОБА_1, тому у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення просив відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Встановлено, що з 1994 року ОСОБА_1 працювала в органах міністерства внутрішніх справ та з 07.11.2015 у Національній поліції України.

На виконання вимог наказу Національної поліції України від 21.08.2017 року №886 про створення центральної атестаційної комісії №9, з метою оцінки професійних та особистісних якостей поліцейських Державної установи "Житомирський навчальний центр поліцейських", ефективності виконання ними службових обов'язків, а також визначення перспектив подальшого проходження служби в поліції на відповідних посадах, 4-5 вересня 2017 року було проведено атестацію поліцейських де позивач працювала на посаді заступника начальника центру - начальник відділення організації навчання Державної установи "Житомирський навчальний центр підготовки поліцейських" (а.с. 36-37).

Згідно наказу Національної поліції №919 від 31.08.2017 було затверджено список поліцейських Державної установи "Житомирський навчальний центр підготовки поліцейських", які підлягають атестуванню у тому числі і ОСОБА_1 (а.с. 56-58).

Матеріалами справи підтверджено, що 5 вересня 2017 року проведено атестацію відносно ОСОБА_1.

За результатами атестації був складений атестаційний лист, в якому зазначені результати атестування: загальні здібності та навички - 35; знання законодавчої бази - 49 та складений висновок "Займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність" (а.с.19).

Як свідчить витяг з протоколу № 4 від 05.09.2017 року засідання центральної атестаційної комісії №9 Національної поліції України, останньою за результатами проведеної атестації та з урахуванням матеріалів, поданих кадровим підрозділом, ухвалили, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність (а.с. 61 - 62).

Не погоджуючись з обов'язком проходити атестацію та, відповідно, рішенням атестаційної комісії, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02 липня 2015 року.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02 липня 2015 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків (ч. 1 ст. 58 Закону).

У відповідності до частини 1 статті 57 Закону, з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри проводиться атестування поліцейських.

Згідно зі ч. 2 вказаної статті Закону, атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні підстави для проведення атестування поліцейських наведені у пункті 3 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року N 1465 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за N 1445/27890, надалі - Інструкція.

При цьому слід відмітити, що закріплений у частині другій статті 57 Закону перелік підстав атестування поліцейських є вичерпним.

У розумінні приписів статті 1 Закону України "Про професійний розвиток працівників", атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про професійний розвиток працівників", атестації не підлягають: працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року; вагітні жінки; особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства; одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; неповнолітні; особи, які працюють за сумісництвом. Законом чи колективним договором можуть установлюватися інші категорії працівників, які не підлягають атестації.

Частиною четвертою статті 57 Закону визначено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України (ч. 5 ст. 57 Закону).

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу IV Інструкції, організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 11 "Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації" вказано, що положення частини четвертої статті 57 Закону про те, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами, у взаємозв'язку з положенням частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що у відповідному наказі керівника органу поліції щодо заходів із підготовки та проведення атестування повинно бути зазначено: ім'я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестуванню; необхідність та підстава атестування щодо кожного поліцейського, який включений до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

У контексті наведеного необхідно відмітити, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. При цьому такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

В свою чергу, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

До суду надано копію наказу яким затверджено список поліцейських Державної установи "Житомирський навчальний центр підготовки поліцейських" які підлягають атестуванню відповідно до наказу МВС України від 17.11.2015 № 1465, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за № 1445/27890, в якому під порядковим номером 2 значиться підполковник поліції ОСОБА_1, яка обіймає посаду заступника начальнику центру - начальник відділення організації навчання .

Водночас представником Національної поліції України в ході судового розгляду справи доказів на підтвердження існування обставин, передбачених ч. 2 ст. 57 Закону як підстав для проведення атестування позивача та включення її до списку поліцейських, які підлягають атестації надано не було.

Суд звертає увагу на те, що атестацію позивача проведено на підставі наказу відповідача від 21.08.2017 № 886 о/с "Про створення центральної атестаційної комісії №9", з метою оцінки професійних особистих якостей поліцейських "Житомирський навчальний центр підготовки поліцейських", ефективності виконання ними службових обов'язків, а також визначення перспектив подальшого проходження служби в поліції на відповідних посадах.

Проте наведена вище підстава не утворює самостійну підставу для проведення атестування і не перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону та не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною другою статті 57 зазначеного Закону.

На думку суду, відповідач помилково наведену у частині першій статті 57 Закону мету атестування (оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар’єри) розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких була і позивач, оскільки конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування саме у такому контексті судом не встановлено, відповідних доказів підтверджуючих дану обставину суду не надано.

Також необхідно зазначити, що 07.06.2016 року вже проводилась атестація підполковника поліції ОСОБА_1, яка займала посаду заступника начальника Тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Житомирській області перед призначенням у червні 2016 року на посаду заступника начальника державної установи "Житомирський навчальний центр підготовки поліцейських".

За змістом атестаційного листа складеного уповноваженими особами: результати тестування зальних навичок -25; професійне тестування -37, за результатами чого було складено висновок як прямого керівника так і атестаційною комісією : "займаній посаді відповідає" (а.с. 18).

Таким чином, питання про відповідність позивача вимогам визначених законодавством було вирішено перед призначенням на вищу посаду у червні 2016 року.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у Національної поліції України були відсутні правові підстави для призначення та проведення атестації позивача.

Разом з цим, суд відмічає, що згідно зі п. 15 розділу IV Інструкції, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до п. 16 розд. IV Інструкції, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; наявність заохочень; наявність дисциплінарних стягнень; результати тестування; результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення (п. 20 розд. IV Інструкції).

Отже, положеннями Інструкції передбачено, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи невідповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Підсумовуючи викладене можна дійти висновку, що при атестуванні поліцейського повинні повно і всебічно враховуватись усі його ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційний рівні, а також можливість перебування поліцейського на службі в поліції.

Натомість зі змісту витягу з протоколу №4 засідання Центральної атестаційної комісії №9, наданого представником відповідача не зазначено, які документи досліджувались та брались атестаційною комісією до уваги при складенні висновку.

У протоколі також відсутні відомості про те, яким саме вимогам, що пред'являються до особи, яка перебуває на посаді, що обіймає позивач, вона не відповідає та в чому саме проявляється така невідповідність.

Протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність займаній посаді позивача.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача та її представника, що результати тестування попередньої атестації були набагато гіршими, ніж ті, які зазначені в атестаційному листі 2017 року, проте висновки атестаційної комісії не є співмірними отриманим результатам.

З матеріалів даної справи не є можливим встановити, яким саме критеріям не відповідав позивач та, які обставини в сукупності призвели до прийняття оскаржуваного рішення про невідповідність займаній посаді та необхідністю переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність.

З огляду на зазначене, а також ураховуючи відсутність підстав, визначених Законом, для призначення та проведення атестації позивача, заборону проведення такої для осіб, які відпрацювали на посаді менше 1 року, а ОСОБА_1 є такою особою, адже призначена на посаду заступника начальника центру - начальника відділення організації навчання Державної установи "Житомирський навчальний центр підготовки поліцейських" з 01.01.2017 (згідно довідки про проходження служби (а.с.16)), суд дійшов до висновку, що у Центральної атестаційної комісії №9 Національної поліції України були відсутні правові підстави для формування результатів відповідного атестування.

Отже, рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії №9 Національної поліції України, оформлене протоколом №4 від 05.09.2017 щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність необхідно скасувати як протиправне.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, стосовно того, що висновки атестаційної комісії мають для керівника поліції лише рекомендаційний характер, оскільки дане рішення не є обов'язковим до виконання керівником органу поліції, а тому не впливає на матеріальні права поліцейського щодо якого проводилась атестація, та зазначає наступне.

Оскаржуваний висновок атестаційної комісії про те, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність, є безумовною підставою для здійснення такого переміщення, тобто впливає на права позивача.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Саме по собі судове рішення про визнання дій щодо проведення атестації ОСОБА_1 неправомірними, не відновлює порушеного права позивача.

Варто вказати, що Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 року по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд не тільки може розглянути і задовольнити вимогу особи щодо скасування рішення (висновку) атестаційної комісії, а зобов'язаний це зробити для повного захисту прав особи.

Беручи до уваги все викладене вище, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, стягненню на користь позивача підлягає 640 грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції №1008-4985-1489- 5623 від 05.10.2017 року.

Керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії №9 Національної поліції України, оформлене протоколом №4 від 05.09.2017, щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та такої, що підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 640 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Головуючий суддя С.В. Черноліхов

Судді: О.В. Капинос

ОСОБА_4

Повний текст постанови виготовлено: 22 листопада 2017 р.