Постанова № 70411467, 15.11.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/5715/17 Головуючий у 1 інстанції: Кравс С.В.

Провадження № 33/783/1260/17 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року суддя Апеляційного суду Львівської області Романюк М. Ф., з участю прокурора Петреченка В.М., захисника ОСОБА_1 - адвоката Торопчина О.Д., ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 26 вересня 2017 року, -

встановив:

даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 320 гривень судового збору.

За постановою суду ОСОБА_1, працюючи на посаді заступника директора з безпеки Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод», та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП, в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», невчасно повідомив про суттєві зміни у майновому стані, а саме придбавши 01.07.2017р. транспорний засіб, вартістю 117 657 грн. 79 коп., повідомив про суттєві зміни в майновому стані лише 11.08.2017р., тобто з пропуком 10 денного строку, визначеного ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити в порядку ст..ст.247, 284 КУпАП. Також просить, якщо суд таки прийде до висновку про формальну наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити за малозначністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що він не вчиняв жодних умисних дій щодо ухилення від внесення відомостей до НАЗК щодо суттєвих змін у майновому стані, не був достатньо обізнаний про використання е-ключа та забезпечення, який був пошкоджений та вважав, що відомості до НАЗК подаються саме за робочим місцем декларанта де і був розміщений службовий комп'ютер на який (відповідно періодам до - після строку необхідного для подачі змін до декларації) здійснювались вірусні «ДОС-атаки» внаслідок яких ПК та жорсткий диск до нього був виведений з ладу. Також зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги відомості надані захисником щодо посадової особи ДП «ЛБТЗ», яка неправомочна видавати наказ про е-декларування на підприємстві, а також про відсутність на підприємстві відомостей про ознайомлення правопорушника з вимогами антикорупційного законодавства. Крім того звертає увагу, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення виготовлений не поліграфічним способом, а за допомогою копіювальної техніки, опис та реквізити протоколу не відповідають встановленій формі документу( відсутня серія протоколу, бланк не містить ознак захищеного друку).

Розглянувши матеріали справи № 464/5715/17, дослідивши доводи апеляційної скарги заслухавши думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Торопчина О.Д. на підтримку апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст.172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі.

Згідно ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 згідно наказу директора ДП «Львівський бронетанковий завод» № 341 К (в) з 12 вересня 2016 року переведений на посаду заступника директора з безпеки ДП «Львівський бронетанковий завод», а відтак, згідно підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до суб'єктів відповідальності, на яких поширюється дія цього Закону, оскільки є заступником керівника державного підприємства.

Як вбачається із заяви № 121209915 від 01.07.2017 року «Про первинну реєстрацію легкових ТЗ, які ввезено з-за кордону» ОСОБА_1 01.07.2017 року придбав та зареєстрував автомобіль НОМЕР_1, вартістю 117 657 грн. 79 коп.

Однак, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, зокрема про придбання ним 01.07.2017 року транспортного засобу 11.08.2017 року, тобто несвоєчасно, із пропуском 10-денного строку.

Покликання апелянта про наявність поважних причин пропуску строку подачі даних про суттєві зміни у майновому стані є безпідставними, оскільки наявність вірусних атак та кіберзагроза на ДП «Львівський бронетанковий завод» не позбавляли ОСОБА_1 можливості повідомити НАЗК про суттєві зміну у майновому стані із будь-якого іншого пристрою.

Також не заслуговують на увагу покликання апелянта про те, що він не був достатньо обізнаний про використання е-ключа та забезпечення, який був пошкоджений та вважав, що відомості до НАЗК подаються саме за робочим місцем декларанта.

Щодо доводів апелянта про не ознайомлення його із наказом про необхідність декларування, то апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що ст.68 Конституції України закріплено положення про те, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, крім того, посадовою інструкцією заступника директора з безпеки передбачено, що останній повинен знати чинне законодавство України.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано застосував стягнення, передбачене санкцією ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Аргументи апеляційної скарги про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю являються непереконливими, з огляду на те, що адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1, що передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП не може бути визнано малозначним, оскільки таке є корупційним правопорушенням, тяжкість якого обумовлена ступенем недовіри суспільства до посадових осіб державних органів.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність вимогам закону складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення вважаю безпідставними, оскільки цей протокол складений уповноваженою особою, а за формою і за змістом він відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Таким чином, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі апелянтом, апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

постановив:

постанову Сихівського районного суду м. Львова від 26 вересня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк