Рішення № 7041035, 03.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

03.12.2009Справа №2-23/5551-2009 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Системи», м.Сімферополь

До відповідача Приватного підприємця Лісовицького Сергія Анатолійовича, м.Керч

Про стягнення 8640,00грн.          

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Гончаренко В.С., представ. за довір. б/н від 25.03.2008 р.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 8640,00грн. заборгованості за договором.

02.11.2009р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій обґрунтовує заборгованість відповідача у сумі 8640,00грн.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання 05.11.2009р., 19.11.2009р. та 03.12.2009р. не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до абз.3,4,6 п.3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення його представника відповідача за викликом господарського суду суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

20 грудня 2006р. між ТОВ ВКФ „Системи" та ЧП Лісовіцький С.А. (абонент) був укладений договір №573 про надання послуг транкінгового зв'язку, згідно якому ТОВ ВКФ «Системи» зобов'язалось надавати, а ЧП Лісовіцький С.А. отримувати послуги транкінгового радіозв'язку у містах та населених пунктах АР Крим, де розташовані базові станції ТОВ ВКФ «Системи», у радіусі 25-30 км від місця їх встановлення у межах радіовидимості.

Відповідно до п.2.2.3 Абонент зобов'язався щомісячно до 25 числа поточного місяця вносити у касу чи на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ „Системи" абонплату за кожну радіостанцію у розмірі 30,00 грн.

Згідно договору № 573 від 20.12.2006р. ТОВ ВКФ „Системи" надавала відповідачу послуги по п'яти радіостанціям (№ 521-525).

20 грудня 2006р. між ТОВ ВКФ „Системи" та відповідачем був укладений Договір №573/1 про надання послуг транкінгового зв'язку ще по чотирнадцяти радіостанціям (№ 561-574), згідно п.2.2.3 якого ЧП Лісовіцький С.А. також зобов'язався щомісячно до 25 числа поточного місяця вносити у касу чи на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ „Системи" абонплату за кожну радіостанцію у розмірі 30,00 грн.

Також ЧП Лісовіцькому С.А. було надіслано два примірника Договору №573/2 від 27 лютого 2007р. про надання послуг транкінгового зв'язку по восьми радіостанціям (№ 575-582) на аналогічних умовах. ЧП Лісовіцький С.А. не повернув оформлений належним чином екземпляр договору у адресу ТОВ ВКФ „Системи", однак послуги по цьому договору надавалися ТОВ ВКФ „Системи" та сплачувались ЧП Лісовіцьким С.А., тобто відповідач власними діями підтвердив своє бажання укласти договір.

Таким чином, ЧП Лісовіцький С.А. згідно умов договорів №№573 від 20.12.2006р., 573/1 від 25.01.2007р., 573/2 від 27.02.2007р. зобов'язався сплачувати абонентську плату за 27 радіостанцій, тобто щомісячна плата складала 810,00 грн.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2. ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, що отримала пропозицію укласти договір, у межах терміну для відповіді здійснило дії згідно зазначеним у пропозиції умовам договору, що засвідчує його бажання укласти договір, ці дії є прийняттям пропозиції, якщо інше не зазначене в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Однак з вересня 2008 року по травень 2009 року ЧП Лісовіцький С.А. в порушення умов зазначених договорів не сплатив виставлені рахунки по абонентській платі за 27 (№ 521-525, 561-582) радіостанцій транкінгового зв'язку на загальну суму 7290,00 грн.

Крім того, ЧП Лісовіцьким С.А. не було сплачено рахунок №29/2 від 04.02.2009р. на суму 1350,00 грн. за оформлення дозволів на використання радіостанцій.

06 травня 2009 року ТОВ ВКФ „Системи" надсилало на адресу ЧП Лісовіцького С.А. лист (вих. № 61) з вимогою сплатити виставлені рахунки, однак до теперішнього часу рахунки не сплачені, відповідь на лист не отримана.

Таким чином за відповідачем числиться заборгованість у сумі 8640,00грн., а позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.49 ГПК України.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 03.12.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 08.12.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємця Лісовицького Сергія Анатолійовича (98300, м.Керч, вул.Козлова, 6, каб.88, МФО 384577, ід.код 20929956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Системи» (95043, м.Сімферополь, вул.Київська, 114, р/р 26007000132217 у філії АКБ «ЧБРР», м.Сімферополь, МФО 384577, ЄДРПОУ 20726176) 8640,00грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.