Рішення № 7041026, 08.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2009Справа №2-24/5817-2009

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" ( 01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766)

в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 3 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Назукіна, З, ідентифікаційний код 22236588)

до відповідача Війскової частини А 2272( 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Насипна, буд. З, ідентифікаційний код 22993757)

про стягнення 1 542,15 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Мандзюк М.О. - представник, довіреність № б/н від 01.04.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 3 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Війскової частини А 2272 про стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 3 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" суми заборгованості за послуги зв’язку у розмірі 1454,16 грн., пені у розмірі 6,74 грн., індексу інфляції у розмірі 78,14 грн., трьох відсотків річних у розмірі 3,11 грн., загальною сумою – 1542,15 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору № 723 від 21.07.2005 р., відповідачем не виконувались зобов’язання щодо своєчасної сплати вартості наданих послуг телекомунікаційного зв’язку, на підставі чого у Війскової частини А 2272 за період з 01.11.2008 року до 01.06.2009 року сформувалась заборгованість у розмірі 1454,16 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачеві було направлено претензію № 232 від 24.06.2009р., проте відповідач на залишив її без задоволення, суму заборгованості не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду АР Крим про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Крім того, порушення відповідачем умов договору та норм чинного законодавства, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідача штрафних санкцій: пені у розмірі 6,74 грн., а також трьох відсотків річних у розмірі 3,11 грн. та індексу інфляції у розмірі 78,14 грн.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором про надання послуг зв’язку № 723 від 21.07.2005 р.

Позивач позовні вимоги у судовому засіданні підтримав у повному обсязі за мотивами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач явку представника до судового засідання 08 грудня 2009 року не забезпечив.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач погодився з заявленими позивачем вимогами про стягнення 1 542,15 грн., про що свідчить заява Війскової частини А 2272 від 18 листопада, долучена до матеріалів справи (а.с.55).

Крім того, 30 листопада 2009 року від Війскової частини А 2272 до Господарського суду АР Крим надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просить розглянути справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 3 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до відповідача Війскової частини А 2272 про стягнення 1 542,15 грн. за відсутності представника відповідача.

Клопотання відповідача підлягає задоволенню, з огляду на те, що з нього вбачається правова позиція Війскової частини А 2272, відповідно до якої відповідач проти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 3 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" не заперечує.

Так, відповідно до зазначеного клопотання відповідач пояснює, що визнає позов Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення заборгованості 1 542,15 грн.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського пресувального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

25 липня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 3 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та Війсковою частиною А 2272 (Споживач) був укладений Договір № 723 про надання послуг електрозв’язку (а.с.7-14). Зазначений договір набирає чинності з дня його підписання відповідно до пункту 6.1. Договору № 723.

Відповідно до пункту 1.1. Договору його предметом є надання послуг електрозв’язку, що перераховані у Додатку № 1 до договору, та безкоштовних послуг, що перелічені у Додатку № 1 (а.с.13-14).

Позивач приступив до виконання умов договору умов Договору та почав надавати відповідачеві послуги зв’язку.

У розділі другому Договору визначено коло прав та обов’язків підприємства зв’язку - Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем умов договору № 723, а саме: факт добросовісного користування наданими правами та виконання зобов’язань.

Порушень умов Договору, що зокрема передбачені у пунктах 2.1. – 2.1.22, з боку позивача не відбувалось.

На підставі умов Договору № 723 від 25 липня 2005 року у Війскової частини А 2272 виникло зобов’язання щодо сплати вартості наданих позивачем за період з 01.11.2008р. до 01.06.2009р. послуг.

Так, відповідно до пункту 4.1. Договору послуги, що надаються підприємством зв’язку, сплачуються по тарифах, затвердженим відповідно до чинного законодавства (а.с.10).

У пункті 4.2. Договору визначено порядок розрахунків між сторонами по договору. Так, відповідно до 4.2. Договору № 723 від 25 липня 2005 року споживач сплачує послуги електрозв’язку відповідно до сумісно узгодженої авансової та кредитної системи з представленням рахунків системної оплати

Судом встановлено, що порядок оплати послуг зв’язку за авансовою системою передбачено у пункті 4.6 Договору. Так, відповідно до зазначеного пункту визначено, що у випадку застосування авансової системи оплати споживач для отримання послуг зв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця передплату їх вартості у розмірі, не меншому суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим їх перерахунком (до 10 числа місяця, що натупає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Пунктом 4.5. Договору передбачено порядок оплати послуг відповідно до кредитної системи. Так, пунктом 4.5. передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць виконуються споживачем протягом 10 днів з дня отримання рахунку, проте не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Також зазначеним пунктом передбачено, що за отриманні у кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку стягується додаткова плата у розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

У пункті 4.9. Договору № 723 від 25 липня 2005 року, зокрема, зазначено, що нарахування оплати за користування телефоном та іншими абонентськими приладами здійснюється з доби їх включення.

Відповідно до пункту 4.3. Договору передбачено обов’язок споживача, у даному випадку Війскової частини А 2272, своєчасно сплачувати надані послуги, а також визначено порядок розрахунку абонентської плати. У пункті 4.3. Договору зазначено, що розрахунок абонентської плати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється по постійній (без почасової оплати) чи по зміненій (з почасовою оплатою) величіні, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Господарський суд АР Крим зазначає, що відповідач по справі не заявляв про бажання розірвати господарські відносини з позивачем за Договором № 723 від 25 липня 2005 року, на підставі чого договір на момент розгляду справи є діючим відповідно до умов пункту 8.1 Договору.

Так, позивач надавав позивачеві послуги електрозв’язку відповідно до переліку послуг електрозв’язку, визначеного у додатку № 2 до Договору.

Перелічені послуги відповідно до пункту 4.2. Договору Споживач сплачує по сумісно узгодженій системі оплати.

Таким чином при проведенні розрахунків між сторонами по справі застосовується сумісно узгоджена авансова та кредитна системи оплати.

Пунктом 5.8. Договору передбачено відповідальність споживача за прострочення виконання зобов’язань щодо оплати наданих послуг. Так, у відповідності до пункту 5.8. Договору у випадку несплати за надані послуги електрозв’язку вище встановленого строку ( з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду ) Споживач сплачує пеню, що нараховується від вартості неоплачених послуг у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від суми затриманих платежів за кожну добу прострочення відповідно до діючого законодавства.

Пунктом 5.6. Договору зокрема передбачено, що підприємство зв’язку має право стягувати суму заборгованості у судовому порядку.

Споживач претензій щодо якості надання послуг Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" не заявляв.

Відповідачем по справі також не було доведено жодного порушення умов договору з боку Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", у зв’язку з чим, суд, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів та оцінюючи їх за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про добросовісне виконання позивачем по справі своїх зобов’язань за Договором № 723 від 25 липня 2005 року.

Зазначений договір є діючим на момент розгляду справи, оскільки сторони не представили суду доказів розірвання зазначеного договору або зміни його умов.

За спожиті послуги позивачем було виставлено відповідачеві рахунки для сплати (а.с.23-34).

Позивачем, зокрема, було надано суду розшифровки по міжміським переговорам у підтвердження існування заборгованості відповідача за Договором № 723 від 25 липня 2005 року у розмірі 1454,16 грн. (а.с.36-40).

Оскільки вартість послуг міжміського, міжнародного зв’язку визначається кількістю та тривалістю телефонних розмов по тарифах Укртелекому, позивачем у виконання умов Договору були виставлені відповідачеві рахунки на оплату телекомунікаційних послуг за період з 01.11.2008 року до 01.06.2009 року з та розшифровка за міжміськими переговорами.

Факт виставлення рахунків підтверджено позивачем долученим до матеріалів справи витягом з журналу видачі рахунків на сплату (а.с. 35).

Виставлені рахунки відповідачем оплачені не були, що було зокрема підтверджено відповідачем по справі відповідно до заяви Війскової частини А 2272 , що надійшла 18 листопада 2009 року до Господарського суду АР Крим та була долучена судом до матеріалів справи.

24.06.2009р. позивач по справі звернувся до відповідача з претензією № 323 про сплату суми у розмірі 1 534,82 грн. (а.с.16). Матеріалами справи підтверджено факт направлення позивачем на адресу Війскової частини А 2272 зазначеної претензії.

Відповідно до претензії Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" зазначено, що сума основної заборгованості з абонентської плати та за міжміські переговори Війскової частини А 2272 за період з 01.11.2008р. по 01.06.2009р. складає 1454,16 грн. Також позивач відповідно до претензії повідомляє відповідача про необхідність погашення ним суми пені у розмірі 8,50 грн., трьох відсотків річних у розмірі 3,11 грн., а також індексу інфляції у розмірі 69,05 грн. Таким чином, позивач у прядку досудового врегулювання господарського спору позивач вимагає від Війскової частини А 2272 виконати сплату 1 534,82 грн.

Зазначена претензія була отримана відповідачем відповідно до наданого позивачем реєстру рекомендованих листів (а.с.17). Суд дійшов висновку, що відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, оскільки наявними матеріалами справи не підтверджується зворотнього.

Також сума заборгованості відповідача за період з 01.11.2008 року до 01.06.2009 року у розмірі 1454,16 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за телекомунікаційні послуги між сторонами за Договором № 723 від 25 липня 2005 року (а.с. 56).

Згідно умов договору № 723 від 25 липня 2005 року, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість, що стало підставою для звернення з позовом до суду й нарахуванню штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За такими обставинами, матеріалами справи, зокрема розрахунком (а.с.18), підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті заборгованості за телекомунікаційні послуги у розмірі 1454,16 грн. за договором № 723 від 25 липня 2005 року, через що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача зазначеного розміру основної заборгованості у розмірі підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 6,74 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У відповідності до пункту 5.8. Договору у випадку несплати за надані послуги електрозв’язку вище встановленого строку ( з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, що нараховується від вартості неоплачених послуг у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від суми затриманих платежів за кожну добу прострочення відповідно до діючого законодавства.

Так, відповідно до умов зазначеного договору відповідач повинен сплатити Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" пеню у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від суми затриманих платежів. Аналогічна позиція висловлена у статті 36 Закону України «Про телекомунікації».

Розглянувши розрахунок пені позивача за договором № 723 від 25 липня 2005 року, суд визнає його цілком обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, умовам договорів, нормам діючого законодавства (а.с.18).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача сума пені у розмірі 6,74 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором № 723 від 25 липня 2005 року у розмірі 78,14 грн. та 3% річних у розмірі 3,11 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Війскової частини А 2272 інфляційних витрат у розмірі 78,14 грн. за період з грудня 2008 р. по червень 2009 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (а.с.18).

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з Війскової частини А 2272 3% річних у розмірі 3,11 грн. з грудня 2008 р. по травень 2009 року підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача (а.с.18).

Господарський суд АР Крим наголошує, що відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача на користь Цеху телекомунікаційних послуг № 3 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Оскільки матеріалами справи підтверджують факт укладення Договорів між відповідачем та Цехом телекомунікаційних послуг № 3 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком, а також підтверджені повноваження філії представляти інтереси Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", то стягувана сума підлягає стягненню на користь Цеху телекомунікаційних послуг № 3 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 10.12.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Війскової частини А 2272( 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Насипна, буд. З, ідентифікаційний код 22993757) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18) в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 3 Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Назукіна, З, ідентифікаційний код 22236588, р/р 2600316582 у КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021) заборгованості за послуги зв’язку у розмірі 1454,16 грн., пені у розмірі 6,74 грн., індексу інфляції у розмірі 78,14 грн., трьох відсотків річних у розмірі 3,11 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.