Рішення № 7040994, 05.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

05.11.2009Справа №2-1/4995-2009 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кубанська, 14),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ера 21», (97600, АР Крим, м. Білогірськ, вул. Чобан-Заде, 8А),

про стягнення 24828,84 грн.

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача Федотова Г.С. - представник, дов. від 14.10.2009р.,

від відповідача не з’явився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз» звернулось до господарського суду АР Крим та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ера 21» заборгованість в сумі 17856,34грн., та пеню в сумі 5185,80грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов’язання за договором поставки № 79 від 19.05.2009р. в частині своєчасної оплати поставленої продукції.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не представив, явку представника у судове засідання не забезпечив.

У судовому засіданні, що відбулось 05.11.2009р. позивач надав суду підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ера 21» (покупець) укладений договір поставки № 79, (а.с.11, далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, зазначеною у підписаних сторонами специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Позивач відповідно до умов договору поставив ТОВ «Ера 21» продукцію на загальну суму 23856,34 грн., що підтверджується накладними № 04245 від 29.05.2009р. на суму 280,38 грн., № 04398 від 02.06.2009р. на суму 10752,00 грн., № 04979 від 12.06.2009р. на суму 33,70 грн., № 05087 від 15.06.2009р. на суму 1369,88 грн., № 05085 від 15.06.2009р. на суму 1655,18 грн., № 05088 від 15.06.2009р. на суму 330,00 грн., № 05190 від 16.06.2009р. на суму 3168,48 грн., № 05192 від 16.06.2009р. на суму 1070,78 грн., № 05265 від 17.06.2009р. на суму 4409,87 грн., № 05349 від 18.06.2009р. на суму 786,07 грн. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується підписом довіреної особи відповідача (а.с.10) на вищезазначених накладних.

У пункті 3.1 договору сторони обумовили, що оплата кожної партії продукції здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з дати поставки.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов’язання за договором №79 від 19.05.2009р. в частині оплати вартості поставленого товару виконував частково, у зв’язку із чим, заборгованість товариства становить 17856,34 грн., що, зокрема, підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов’язань за договором поставки суду не надано.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 17856,34грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до пункту 5.2 договору за порушення строку сплати поставленої продукції покупець сплачує постачальнику пеню в сумі 0,3% від простроченої суми, за кожен день прострочки.

Позивачем заявлена до відшкодування сума пені у розмірі 5185,80 грн., яка обчислена правомірно, через що підлягає задоволенню.

Понесені позивачем витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності зі ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ера 21», (97600, АР Крим, м. Білогірськ, вул. Чобан-Заде, 8А, банківські реквізити: рахунок 26007060494369 у філії КРУ Приватбанк, м. Сімферополь, МФО 384436, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 30771927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз», (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кубанська, 14, банківські реквізити: рахунок 26001001314600 в ЗАТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 24869333) заборгованість в сумі 17856,34грн, пеню в сумі 5185,80грн., державне мито в розмірі 248,29грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.