Постанова № 7040733, 30.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

К О П І Я

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30.11.2009 р.                                                                                           № 2а-40873/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Вертій О.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Матофій Л.Я.,

відповідача - Мягченко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості

до Закритого акціонерного товариства "Харківліфт-2"

простягнення заборгованості , -

встановив:

Фонд загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості звернувся до адміністративного суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Харківліфт-2" з вимогою стягнути заборгованість у розмірі 44390,24 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває на обліку як платник страхових внесків до Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Харківському міському центрі зайнятості, не погасив прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків та пені у загальній сумі 44390,24 грн.

          Також, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Харківському міському центрі зайнятості та зобов'язаний відповідно до п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Позивачем було здійснено перевірку Закритого акціонерного товариства "Харківліфт-2" з питань правильності нарахування, своєчасності та повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.01.2003 року по 31.03.2009 року. За результатами перевірки встановлено порушення п.3 ст.17, п.1 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено акт № 1755 від 25.05.2009 року. За матеріалами перевірки заступником директора міськрайонного центру зайнятості прийнято рішення № 1 від 22.06.2009 року про стягнення з відповідача простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 26716,76 грн. та донарахування пені у розмірі 17673,48 грн. На момент звернення до суду ЗАТ "Харківліфт-2" сума заборгованості не погашена.

          Позивач надав також до суду заперечення, в яких не погодився із запереченнями відповідача та зазначив, що підстав для відмови позивачеві у задоволенні позову не вбачається.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

          Відповідач надав до суду заперечення та письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 26716,76 грн. та пені у розмірі 17673,48 грн. Вказав, що недоїмка виникла у зв'язку із погашенням (виплатою) кредиторської заборгованості по заробітній платі, що сформувалася станом на 31 грудня 2001 року, та відповідно до п.18.3 ст. 18 Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон України № 2181) підлягає списанню. Також зазначив, що на адресу позивача було направлено лист № 3/269 від 30.09.2003 року з проханням списати заборгованість на підставі вказаного Закону України № 2181, однак відповіді на цей лист не надійшло і заборгованість відображалася в подальших звітах, так як самостійно відповідачем заборгованість списана бути не могла. Звернув увагу суду на те, що у п.15.1 Закону України № 2181, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

          В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях відповідача та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідач –ЗАТ "Харківліфт-2" зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Харківському міському центрі зайнятості.

          Як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-IІІ від 02.03.2000 року (далі - Закон № 1533-IІІ) та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 339 від 18.12.2000 року та зареєстрованої в Мін'юсті за № 30/5221 від 16.01.2001 року, із змінами та доповненнями (далі - Інструкція).

Відповідач зобов'язаний сплачувати страхові внески один раз на місяць в день одержання в установах банку коштів на оплату праці. У разі нестачі у платника коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі, нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду проводиться у пропорційних сумах (п. 3 ст. 17 Закону № 1533-IІІ). У разі видачі платником коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції, платник зобов'язаний не пізніше наступного дня після здійснення виплат перерахувати страхові внески до Фонду (п. 5.8 вищезгаданої Інструкції).

Статтею 38 Закону № 1533-IІІ передбачена відповідальність платників за несвоєчасну сплату страхових внесків та зазначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків платник зобов'язаний сплатити суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Виявлені під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховано та не сплачено страхові внески, такі страхові внески донараховуються та вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та накладанням штрафу (фінансових санкцій) (п. 7.4 Інструкції).

Пунктом 4 ст. 38 вищезгаданого Закону № 1533-IІІ та п. 9.6 Інструкції передбачено, що право накладати фінансові санкції від імені Фонду має директор обласного центру зайнятості та його заступники.

Відповідно до п. 7.4 Інструкції рішення про стягнення донарахованих сум страхових внесків та застосування фінансових санкцій приймається директорами обласного центру зайнятості або його заступниками (відповідно до розподілу обов'язків) на підставі акта перевірки. Дане рішення протягом п'яти робочих днів направляється роботодавцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Роботодавець протягом десяти робочих днів, наступних за днем одержання рішення, зобов'язаний сплатити суми недоїмки та фінансових санкцій або оскаржити рішення у встановленому порядку.

Статтею 39 Закону № 1533-IІІ передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

          Згідно п. 9.7 та 9.11 Інструкції не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства, подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Харківським міськрайонним центром зайнятості у відповідності з п. 5 ст. 12 вищезгаданого Закону № 1533-IІІ у період з 18.05.2009 року по 25.05.2009 року була проведена перевірка правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування та надходження страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ЗАТ "Харківліфт-2", за період з 01.01.2003 р. по 31.03.2009 р.

За результатами перевірки складено акт № 1755 від 29 травня 2009 року у висновку якого було відображено виявлення недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 26716,76 грн. та нарахована пеня у сумі 17673,48 грн. Вказаний акт був підписаний керівником підприємства відповідача та головним бухгалтером із запереченнями, викладеними у листі ЗАТ "Харківліфт-2" від 27.05.2009 року № 49.

Для прийняття рішення щодо стягнення простроченої заборгованості (недоїмки) у т.ч. донарахованих сум страхових внесків та фінансових санкцій за результатами перевірки до відповідача позивачем направлено заступнику директора Харківського міськрайонного центру зайнятості звернення від 19.06.2009 року. За матеріалами перевірки заступником директора Харківського міськрайонного центру зайнятості було прийнято рішення № 1 від 22 червня 2009 р. про стягнення з ЗАТ "Харківліфт-2" простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 26716,76 грн. та донарахування пені в сумі 17673,48 грн., яке підлягало виконанню у добровільному порядку в десятиденний строк з дня одержання відповідачем цього рішення.

23.06.2009 року листом № 09/1621 вказане рішення було направлено відповідачу, 01.07.2009 року рішення було отримане відповідачем, про що свідчить копія повідомлення про вручення № 239449.

Стосовно тверджень відповідача про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку із тим, що недоїмка виникла у зв'язку із погашенням (виплатою) кредиторської заборгованості по заробітній платі, що сформувалася станом на 31 грудня 2001 року, та відповідно до п.18.3 ст. 18 Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон України № 2181) підлягає списанню, а також у зв'язку із тим, що у п.15.1 Закону України № 2181, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання, а якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку, суд зазначає наступне.

          Аналіз положень Закону України № 2181, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. N 1533 та Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. N 1251-XII не дає підстав для віднесення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до податків і зборів (обов'язкових платежів).

          За змістом ст. 67 Конституції України розмір податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється законом. Таким загальним законом є Закон України "Про систему оподаткування".

          Стаття 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлює, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

          Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений у статтях 14, 15 даного Закону, є вичерпним. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", сплаті не підлягають.

          Згідно з преамбулою Закону України N 2181, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування.

          Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України N 1533 (набрав чинності з 01.01.2001 р.), законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

          Тобто відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством.

          У силу п. 2 розділу 8 Закону України N 1533, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

          Отже, з моменту набрання чинності Законом України N 1533 (з 01.01.2001 р.) норми Закону України "Про систему оподаткування" у частині, що йому суперечили, не застосовуються. Хоча зміни у Закон України "Про систему оподаткування", якими виключено п. 16 ч. 1 ст. 14 Закону, що відносив до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) і збір на обов'язкове соціальне страхування, були внесені тільки Законом N 429-IV від 16.01.2003 р.

          Окрім того, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.97 р. було встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування.

          Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України N 2181, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. У свою чергу, п. 1.2 ст. 1 Закону визначає податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

          Страхові внески, зокрема на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування". Закон України N 2181 не може розширювати перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) або поширювати порядок погашення зобов'язань платників податків па платежі, які не включені у систему оподаткування.

          Стаття 8 Закону України N 1533 встановлює, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, і кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України (пункти 2, 5 ст. 8 Закону).

          Згідно з частинами 2, 3 ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування", державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.

          З наведеного вбачається, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є державним цільовим фондом, а є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

          Таким чином, не можна вважати зобов'язання по страхових внесках податковим боргом, на який поширюється дія Закону України N 2181, згідно з його преамбулою.

          Включення Законом України N 2181 органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у перелік контролюючих органів не змінює статусу внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з чим вони не можуть вважатися податком чи збором у розумінні законів України про оподаткування і не можуть стягуватись в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України N 1533.

          На підставі викладеного, суд доходить висновку, що посилання відповідача на наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку із тим, що недоїмка виникла у зв'язку із погашенням (виплатою) кредиторської заборгованості по заробітній платі, що сформувалася станом на 31 грудня 2001 року, та відповідно до п.18.3 ст. 18 Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон України № 2181) підлягає списанню, а також у зв'язку із тим, що у п.15.1 Закону України № 2181, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання, а якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку, є необгрунтованими.

          Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

          Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 26716,76 грн. та сплати суми пені у розмірі 17673,48 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

          Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 122, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до Закритого акціонерного товариства "Харківліфт-2" про стягнення заборгованості – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Харківліфт-2" (61023, м. Харків, бульвар Нетеченський, 36, код 05433005, р/р 2600601313157 у АКБ "Базис", МФО 351760) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137 А, код 36224721) на р/р 37177300802007 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, суму заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 26716,76 грн. та нараховану пеню в розмірі 17673,48 грн., всього суму в розмірі 44390,24 грн. (сорок чотири тисячі триста дев'яносто грн. 24 коп.)

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі постанова виготовлена 07 грудня 2009 року.

Суддя                                         (підпис)                                                  Кучма Ю.В.

З оригіналом згідно. Оригінал зберігається в матеріалах справи.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя Кучма Ю.В.