Постанова № 7040167, 24.11.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-47430/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Бойка С.С.,

при секретарі –Я.А.Мокляк,

за участю:

представника позивача - Семенко І.А.

представника відповідача - Олейнікова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноком" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкових повідомлень-рішень №0000492302/0/2364 від 24.07.2009 року та №0000492302/1/3254 від 15.10.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він правомірно сформував свій податковий кредит з ПДВ за періоди: жовтень, грудень 2008 року та лютий, квітень 2009 року. Позивач вказує, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих ТОВ "Тікко" яке має ознаки фіктивності. ТОВ "Техноком" вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти на ознаки фіктивності свого контрагента.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні та у письмових запереченнях проти позову просив суд відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" в зв'язку із безпідставно завищеним позивачем податкового кредиту.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноком" (далі-відповідач)17.09.1999 року зареєстровано як юридична особа (ідентифікаційний код 30566447).

З 28.09.1999 року позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є платником ПДВ.

Працівниками відповідача 14.07.2009 року було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноком" за період жовтень, грудень 2008 року та грудень, січень 2009 року.

За результатами перевірки 14.07.2009 року відповідачем складено акт №3073/23-309/30566447, в якому зафіксовано порушення Закону України "Про податок на додану вартість", а саме:

Сума ПДВ у розмірі 7237,29 грн. безпідставно віднесена ТОВ "Техноком" до складу податкового кредиту у податковій декларації по ПДВ за:

жовтень 2008 року на суму ПДВ - 606,25 грн.

грудень 2008 року на суму ПДВ - 4116,50 грн.

січень 2009 року на суму ПДВ - 906,54 грн.

лютий 2009 року на суму ПДВ - 1608,00 грн.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем 24.07.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000492302/0/2364.

В зв'язку із незгодою позивача із податковим зобов'язанням, в сумі 10856 грн, яке було визначено йому податковим повідомленням-рішенням №0000492302/0/2364 від 24.07.2009 року, останній оскаржив його і 15.10.2009 року податковим органом було прийнято повідомлення-рішення №0000492302/1/3254 яким залишено без змін вищенаведене податкове-рішення від 24.07.2009 року.

З вимогою про визнання протиправними та скасування вищенаведених повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області№0000492302/0/2364 від 24.07.2009 року та №0000492302/1/3254 від 15.10.2009 року, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі – Закон України «Про ПДВ») сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 7.4.1. Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до матеріалів справи, позивач, дійсно сформував податковий кредит у жовтні 2008 року на суму ПДВ - 606,25 грн., грудні 2008 року на суму ПДВ - 4116,50 грн., січні 2009 року на суму ПДВ - 906,54 грн., лютому 2009 року на суму ПДВ - 1608,00 грн. на підставі податкових накладних виданих товариством з обмеженою відповідальністю "Тікко" (ідентифікаційний код 31574417).

Згідно із п.п. 7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону України «Про ПДВ» визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Таким чином, ТОВ "Тікко" зареєстровано як платник податку на додану вартість (ідентифікаційний код 31574417).

Відповідно до п.п. «Г» п.9.8 ст. 9 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Податковий орган не надав суду доказів в підтвердження анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Тікко".

Виходячи з вищевикладеного, оскільки свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Тікко" анульовано не було, відповідно останньє товариство мало право на видачу податкових накладних №23/10 від 23.10.2008 року, №337 від 01.12.2008 р., №194 від 16.01.2009 р., №89 від 28.01.2009 р. (в матеріалах справи), а відповідно ТОВ "Техноком" правомірно сформувало свій податковий кредит за жовтень 2008 року на суму ПДВ - 606,25 грн., грудень 2008 року на суму ПДВ - 4116,50 грн., січень 2009 року на суму ПДВ - 906,54 грн., лютий 2009 року на суму ПДВ - 1608,00 грн. на підставі вищенаведених податкових накладних.

Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються твердження податкового органу, щодо фіктивності договорів між позивачем та ТОВ "Тікко".

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 185 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішенння Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області №0000492302/0/2364 від 24.07.2009 року та №0000492302/1/3254 від 15.10.2009 року

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 30.11.2009 року.

          Суддя                                                                                С.С. Бойко