Постанова № 7040120, 25.11.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-45853/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Бойка С.С.,

при секретарі –Я.А.Мокляк,

за участю:

представника позивача - Бражник Н.І.

представника відповідача - Столович В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Фірма "Полтавпиво"до Полтавського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі начальника Валенко Олександра Анатолійовичапро визнання рішення нечинним, -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство "Фірма "Полтавпиво" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі начальника Валенко Олександра Анатолійовичапро визнання рішення нечинним та скасування постанови №50-ПО та №49-ПО від 19.06.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно прийняв постанови №50-ПО та №49-ПО від 19.06.2009 року, оскільки вини ЗАТ "Фірма "Полтавпиво" у скоїних порушеннях немає. Позивач зазначає, що у випадку несвоєчасного розміщення та несвоєчасного опублікування інформації Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" не передбачено застосування фінансових санкцій.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні та у письмових запереченнях просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову за безпідставністю, оскільки фінансові санкції застосовані до позивача у зв'язку із порушенням останнім Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено що, Закрите акціонерне товариство "Фірма "Полтавпиво" зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 05518768 та є емітентом цінних паперів в розумінні ст.2 "Про цінні папери і фондову біржу".

28.04.2009 року відбулися чергові загальні збори акціонерів позивача, на якому було обрано до складу наглядової ради акціонера ТОВ "Емпоріум-П" та відкликано зі складу наглядової ради ТОВ "Емпоріум".

19.06.2009 року відповідачем прийнято постанови №50-ПО та №49-ПО про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 2500 грн. за правопорушення на ринку цінних паперів, а саме: не своєчасне розкриття інформації щодо змін у складі наглядової ради.

З вимогою про визнання недійсними вищезазначених постанов про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку постановам №50-ПО та №49-ПО від 19.06.2009 року про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів, суд приходить до наступних висновків.

Однією з форм державного регулювання ринку цінних паперів є створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів, що чітко передбачено ст. 3 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Державне регулювання ринку цінних паперів відповідно до ст. 2 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" здійснюється з метою: реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних; одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів; захисту прав учасників фондового ринку; дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства та інше.

Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про фінансово-господарський стан і результати діяльності у строки, встановлені законодавством та про будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери. Інформацією про будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів, згідно Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», є особлива інформація про емітента. До особливої інформації належать, зокрема, відомості про зміну складу посадових осіб емітента.

З метою одержання учасниками ринку цінних паперів достовірної інформації про результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів, гарантування прав власності на цінні папери та дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює вимоги, порядок та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів, що встановлено ст. 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Пунктом 1 глави 3 розділу II "Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів", затвердженого рішенням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006р. №1591 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2007р. №97/13364 (далі-Положення №1591), встановлено, що розкриття особливої інформації має здійснюватись шляхом оприлюднення у стрічці новин, опублікування в офіційному друкованому виданні та подання до Комісії. Також визначено, що емітент цінних паперів зобов'язаний розкрити особливу інформацію з дати вчинення будь-якої дії, що може вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів у наступні строки: у стрічці новин - протягом двох робочих днів з дати вчинення дії, але не пізніше 10.00 години третього робочого дня, після дня вчинення дії; в офіційному друкованому виданні - протягом п'яти робочих днів з дати вчинення дії; подання до Комісії - протягом десяти робочих днів з дати вчинення дії.

Позивач в засіданні та позовній заяві не заперечує, факт несвоєчасного розкриття ним особливої інформації у встановлені п.1 гл.3 розділу 2 Положення 1591 строки.

Пунктом 5, 6 ст. 11 "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" встановлено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за: неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правомірно прийнято постанови №50-ПО та №49-ПО від 19.06.2009 року про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів.

Твердження позивача щодо скоєння правопорушення на ринку цінних паперів з підстав неузгодження дій відповідальних осіб позивача та необхідністю їх персональної відповідальності, відхиляються судом, оскільки ЗАТ "Фірма "Полтавпиво" є юридичною особою та відповідальність за встановлене порушення визначено п.5, 6 ст. 11 Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні". Крім того, застосування до винних осіб шитрафної санкції в порядку 163-1 КпАП України не звільняють позивача від відповідальності встановленої п.5, 6 ст. 11 "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Посилання позивача на те, що Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" не встановлено відповідальність за несвоєчасне розкриття особливої інформації яке фактично мало місце, а тільки за не розкриття вказаної інформації взагалі відхиляються судом виходячи з наступного.

При не розкритті особливої інформації в термін, передбачений чинним законодавством, емітент цінних паперів порушує не тільки вимоги чинного законодавства, але й одне з основних прав акціонерів цінних паперів - право на своєчасне отримання інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів. Головною складовою даного порушення є саме несвоєчасне отримання інформації акціонерами цінних паперів, а тому суд приходить до висновку, що не розкриття вказаної інформації взагалі чи розкриття її із запізненням є безумовною підставою для застосування штрафних санкцій в порядку п.5, 6 ст. 11 Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних постанов покладено на податковий орган.

Відповідач довів суду правомірність прийнятих ним постанов про за правопорушення на ринку цінних паперів, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 185 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 30.11.2009 року

          Суддя                                                                                С.С. Бойко