Постанова № 7039931, 25.11.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

25.11.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 5747/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом: відкритого акціонерного товариства ”Миколаївський комбінат хлібопродуктів”, м. Миколаїв

до відповідача: державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

представники:

Від позивача: Торлопова В.О.

Від відповідача: Васильєва К.С.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування рішення.

Відкрите акціонерне товариство ”Миколаївський комбінат хлібопродуктів” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі рішення від 07.10.09 р. № 121 прийнятого державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області про вилучення в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 27645 грн. та стягнення штрафу у розмірі 55290 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 09.09.09 р. по 30.09.09 р. відповідач по справі, відповідно до статті 13 Закону України ”Про ціни і ціноутворення” від 13.12.00 р. № 1819 (надалі - Закон № 1819), Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами та пункту 3.1.1 Плану роботи держінспекції цін на III квартал 2009 р., провів планову перевірку підприємства позивача з питань дотримання державної дисципліни цін з питання декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно та склав Акт від 30.08.09 р. № 177 (надалі - Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив, що в порушення Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою КМУ від 17.10.07 р. № 1222 та розпоряджень Миколаївської облдержадміністрації від 19.11.07 р. № 365-р ”Про введення регулювання оптово-відпускних цін на борошно” позивач застосовував оптово-відпускні ціни при реалізації борошна з порушенням запровадженого порядку обов’язкового декларування, а саме, здійснював декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно вищого сорту, першого сорту та другого сорту фасованого в мішках 50 кг, 25 кг, 10 кг, 1 кг у разі, коли такі ціни протягом місяця зросли більш як на один відсоток.

Відповідач зазначив, що за рахунок застосування оптово-відпускних цін при реалізації борошна, ціни на які сформовані з порушенням запровадженого порядку обов’язкового декларування їх зміни, сума необґрунтовано отриманої виручки за період вересня 2008 р. по червень 2009 р. склала 27192,48 грн.

На думку відповідача, необґрунтовано отримана виручка була отримана внаслідок порушення позивачем державної дисципліни цін, шляхом недотримання вказаних вище нормативно-правових актів, а саме, недекларування оптово-відпускних цін на борошно різних марок різних сортів борошна.

Відповідач зазначає, що при проведенні розрахунків суми необґрунтовано отриманої виручки від реалізації борошна брались до уваги лише накладні на оптову реалізацію борошна саме підприємством позивача, де роздрібна торгівля неможлива, та не приймався до уваги збут товару через його власні точки торгівельної мережі.

За наслідками проведеної перевірки та складеного Акту перевірки відповідач склав припис від 07.10.09 р. № 10/15-2796 про виконання законних вимог щодо негайного усунення порушень державної дисципліни цін та прийняв рішення від 07.10.09 р. № 121 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін із вилученням в дохід держави 27645 грн. та стягнення штрафу у розмірі 55290 грн.

Заслухавши представників сторін, дослідивши усі надані сторонами документи, докази та заперечення, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 7 Закону № 1819 вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до статті 8 Закону № 1819 державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Згідно статті 4 Закону № 1819 Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.96 р. ”Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” обласні державні адміністрації встановлюють оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.

Розпорядженнями Миколаївської обласної державної адміністрації від 29.10.07 р. № 338-р та від 19.11.07 р. № 365-р введено регулювання оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту (продовольчі товари) та встановлено, що декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари проводиться відповідно до Порядку декларування зміни оптово відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.07 р. № 1222.

Під час розгляду спору судом з’ясовано, що 24.03.08 р. позивач по справі здійснив декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого та другого ґатунку шляхом подання до Головного управління економіки Миколаївської облдержадміністрації декларації оптово-відпускних цін на борошно пшеничне за встановленою формою і надав такі документи:

- пояснювальну записку щодо обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін разом з економічним аналізом фактичних витрат;

- калькуляцію собівартості борошна пшеничного із зазначенням обсягу матеріальних та трудових витрат;

- довідку про фактичну та декларовану рентабельність від реалізації борошна пшеничного, передбачену пунктом 3 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 17.10.07 р. № 1222.

06.08.08 р. від головного управління економіки Миколаївської облдержадміністрації на адресу позивача надійшов лист за № 392/14-8/03, який засвідчував здійснення декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне в І кварталі 2008 р. в таких розмірах:

- борошно вищого сорту - 2200 грн./т з ПДВ;

- борошно першого сорту - 2100 грн./т з ПДВ;

- борошно другого сорту 1750 грн./т з ПДВ.

Даним листом також було поінформовано, що Миколаївська облдержадміністрація проінформувала відповідача про збільшення позивачем оптово-відпускних цін на борошно пшеничне у І кварталі 2008 р.

Таким чином, суд вважає неправомірними дії відповідача в частині урахування в якості базових оптово-відпускних цін станом на 22.12.07 р. без урахування того, що позивач у березні 2008 р. здійснив декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне.

Під час вирішення спору судом з’ясовано, що при проведенні розрахунку суми необґрунтовано отриманої виручки від реалізації борошна відповідачем бралися до уваги переважно роздрібні ціни, за якими товар реалізовувався громадянам, співробітникам позивача, іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання (лікарні, інститути), а також за якими товар реалізувався на власних точках торгівельної мережі позивача, що не регулюється Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, та не підпадає під дію розпорядженнями Миколаївської облдержадміністрації від 29.10.07 р. № 338-р та від 19.11.07 р. № 365-р і якими не передбачено декларування лише оптово-відпускних цін.

Судом встановлено, що перелік оптових покупців та оптово-відпускні ціни на продукцію, яка відпускається, затверджується службовими розпорядженнями позивача на відповідний період. Такими у перевіреному відповідачем періоді є службові розпорядження від 01.09.08 р. та від 01.10.08 р.

Із дослідження розрахунку необґрунтовано отриманої виручки та службових розпоряджень позивача про затвердження оптово-відпускних цін вбачається, що фактично із наведеного переліку оптовими покупцями позивача є лише: ВАТ ”Одеський коровай” (накладна від 15.10.08 р. № СГП 000019545, накладна від 09.09.08 р. № СГП 000019316), СМПВКФ ”Джерела” (накладна від 30.10.08 р. № СГП 000019628) та ЗАТ ”Кам’янець–Подільський ”Хлібокомбінат” (накладна від 18.09.08 р. № СГП 000019380, накладна від 19.09.08 р. № СГП 000019393).

Проте, відповідач в розрахунку суми необґрунтовано отриманої виручки від реалізації борошна зазначеним вище оптовим покупцям наводить неправдиві відомості, зокрема:

- накладна від 15.10.08 р. № СГП 000019545. В розрахунку відповідача вказано, що за даною накладною позивач поставив ВАТ ”Одеський коровай” борошно вищого сорту в кількості 6 т за оптово-відпускною ціною 2430 грн./т., з ПДВ. Але, за даною накладною позивач поставив ВАТ ”Одеський коровай” борошно пшеничне другого cорту в кількості 6 т. за ціною 1680 грн./т., з ПДВ, при діючій в березні 2008 р. оптово-відпускна ціна на борошно другого сорту була задекларована в розмірі 1750 грн./т., з ПДВ);

- накладна від 30.10.08 р. № СГП 000019628. В розрахунку відповідача вказано, що за даною накладною позивач поставив СМПВКФ ”Джерела” борошно вищого сорту в кількості 56 т (фасоване в мішках по 50 кг) за оптово-відпускною ціною 2430 грн./т, з ПДВ та борошно вищого сорту в кількості 2 т (фасоване в мішках по 25 кг) за оптово-відпускною ціною 2450,40 грн./т, з ПДВ. Але, з матеріалів справи вбачається, що за даною накладною позивач поставив СМПВКФ ”Джерела” борошно вищого сорту в кількості 56 т (фасоване в мішках по 50 кг) за ціною 2110 грн./т, з ПДВ та борошно вищого сорту в кількості 2 т (фасоване в мішках по 25 кг) за ціною 2130 грн./т., з ПДВ, в той час як в березні 2008 р. оптово-відпускна ціна на борошно вищого сорту була задекларована в сумі 2200 грн./т, з ПДВ);

- накладні від 18.09.08 р. № СГП 000019380, від 19.09.08 р. № СГП 000019393. В розрахунку відповідача вказано, що за даними накладними позивач поставив ЗАТ ”Кам’янець-Подільський ”Хлібокомбінат” борошно другого cорту в кількості 67 т та 63 т відповідно за оптово-відпускною ціною 1710 грн./т, з ПДВ. Але, з матеріалів справи вбачається, що позивач поставив ЗАТ ”Кам’янець-Подільський ”Хлібокомбінат” борошно другого сорту за ціною 1700 грн./т, з ПДВ, в той час як в березні 2008 р. оптово-відпускна ціна на борошно другого сорту була задекларована в розмірі 1750 грн./т, з ПДВ.

З наведеного вбачається, що позивач не підвищив рівень оптово-відпускних цін у порівнянні з задекларованими у березні 2008 р., а розрахунок відповідача містить дані, які не відповідають фактичним обставинам.

Інші покупці борошна пшеничного, наведені в акті перевірки та розрахунку відповідача, є роздрібними покупцями позивача, в той час як діючим законодавством не передбачено декларування роздрібних цін для цієї категорії споживачів.

Судом встановлено, що акт перевірки, як первинний документ, на підставі якого приймається рішення про порушення державної дисципліни цін, містить велику кількість помилок та неточностей. Так, наприклад, акт перевірки датований 30.08.09 р., в той час, як перевірка проводилась у період з 09.09.09 р. по 30.09.09 р., економічно обґрунтована ціна, зазначена в акті перевірки, не співпадає з ціною, наведеною в розрахунку до самого акту перевірки. За таких обставин, не можна перевірити правильність застосування відповідачем методики розрахунку суми необґрунтовано отриманої виручки.

Враховуючи викладене, не можна вважати розрахунок суми необґрунтовано отриманої виручки - доведеним та таким, що відповідає вимогам законодавства.

Крім того, згідно приписів абзацу 3 - 5 пункту 1 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.09 р. № 502 ”Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” передбачено органам державного нагляду (контролю) до 31.12.10 р.:

- видавати суб’єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом;

- приймати рішення про застосування до суб’єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути);

- не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вказаних вимог, відповідач супровідним листом від 07.10.09 р. № 10/15-2797 надіслав на адресу позивача для виконання припис від 07.10.09 р. № 10/15-2796 про усунення порушень державної дисципліни цін разом з рішенням від 07.10.09 р. № 121 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та стягнення 27645 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 55290 грн. штрафних санкцій.

За таких обставин, на підставі вищевикладеного, відповідно до статей 4, 7, 8 Закону України ”Про ціни і ціноутворення”, постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.09 р. № 502 ”Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року”, Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.07 р. № 1222, розпоряджень Миколаївської обласної державної адміністрації від 29.10.07 р. № 338-р ”Про введення регулювання оптово-відпускних цін на борошно” та від 19.11.07 р. № 365-р ”Про введення регулювання оптово-відпускних цін на продовольчі товари”, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства ”Миколаївський комбінат хлібопродуктів” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення від 07.10.09 р. № 121 прийнятого державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області про вилучення у відкритого акціонерного товариства ”Миколаївський комбінат хлібопродуктів” в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 27645 грн. та стягнення штрафу у розмірі 55290 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства ”Миколаївський комбінат хлібопродуктів” (54002, м. Миколаїв, вул. перша Слобідська, 122, код ЄДРПОУ 00952114, р/р 260080543 в АБ ”Кліринговий дім”, м. Київ, МФО 300647) судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

07.12.2009 р.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

”25” листопада 2009 р. Справа № 2а-5747/09/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом: відкритого акціонерного товариства ”Миколаївський комбінат хлібопродуктів”, м. Миколаїв

до відповідача: державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

представники:

Від позивача: Торлопова В.О.

Від відповідача: Васильєва К.С.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування рішення.

Відкрите акціонерне товариство ”Миколаївський комбінат хлібопродуктів” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі рішення від 07.10.09 р. № 121 прийнятого державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області про вилучення в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 27645 грн. та стягнення штрафу у розмірі 55290 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов відкритого акціонерного товариства ”Миколаївський комбінат хлібопродуктів” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення від 07.10.09 р. № 121 прийнятого державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області про вилучення у відкритого акціонерного товариства ”Миколаївський комбінат хлібопродуктів” в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 27645 грн. та стягнення штрафу у розмірі 55290 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства ”Миколаївський комбінат хлібопродуктів” (54002, м. Миколаїв, вул. перша Слобідська, 122, код ЄДРПОУ 00952114, р/р 260080543 в АБ ”Кліринговий дім”, м. Київ, МФО 300647) судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

Головуючий суддя                                                                       О. Ф. Середа