Ухвала суду № 70398429, 21.11.2017, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2171/16-ц

Номер провадження 2/573/13/17

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Регіональний сервісний центр МВС в Сумській області про розподіл спільного майна подружжя та визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним і зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в :

В провадженні Білопільського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Регіональний сервісний центр МВС в Сумській області про розподіл спільного майна подружжя та визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним і зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя.

У судовому засіданні 21 листопада 2017 року представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договором про надання правової допомоги адвокат Дрозденко М. М. заявив клопотання про відвід головуючій судді у справі - Свиргуненко Ю. М., посилаючись на те, що остання упереджено та однобічно розглядає справу, про що свідчить відмова у задоволенні клопотань сторони відповідача та задоволення клопотань сторони позивача протягом всього судового розгляду справи.

Представники позивачки ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги адвокат Гаврилюк О. О. та за довіреністю ОСОБА_7 проти задоволення клопотання представника відповідачів про відвід судді заперечували, вважаючи його безпідставним.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися без повідомлення причин. Про час, день і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи - Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області у судове засідання не з'явився. В. о. директора центру надіслав листа про розгляд справи у відсутність їх представника.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з пунктами 1-5 частини 1 статті 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;

2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді;

5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Згідно з ч. 2 ст. 24 ЦП України заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

У відповідності зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що для відсторонення судді від справи потрібні докази фактичної наявності його упередженості. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь - яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У рішенні від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» ЄСПЛ зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» п. 42). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Однак, представник відповідачівне навів будь - яких доказів відносно того, що суддя Свиргуненко Ю. М. є упередженою та однобічною у розгляді справи, яка перебуває у її провадженні. Доводи адвоката Дрозденка М. М. зводяться лише до того, що суддя Свиргуненко Ю. М. протягом всього часу розгляду справи задовольняла клопотання сторони позивача, а заявлені ним клопотання залишила без задоволення. Дані факти є надуманими і не відповідають дійсності, оскільки відмова у задоволенні клопотань не вказує беззаперечно про упередженість та однобічність судді. До того ж розгляд будь-яких цивільних справ не закінчується у суді першої інстанції. Кожна особа має право оскаржити рішення суду в апеляційній та касаційній інстанціях. Під час розгляду даної цивільної справи суддя Свиргуненко Ю. М. не вчинила жодної дії, яка б суперечила вимогам закону та інтересам сторін.

Крім того суд вважає за необхідне відмітити, що із заявою про відвід судді адвокат Дрозденко М. М. звернувся після початку розгляду справи по суті, після дослідження всіх доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви адвоката Дрозденка М. М. про відвід судді Свиргуненко Ю. М., тобто всупереч ст. 23 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 20, 22-25, 209, 210 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви адвоката Дрозденка Миколи Миколайовича про відвід судді Свиргуненко Юлії Миколаївни відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: