Рішення № 70398376, 16.11.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5003/17

Номер справи місцевого суду: 520/6062/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді – Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря – Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя», ОСОБА_5 про визнання договору удаваним та застосування правил іншого договору, визнання права власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа – приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя», про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2017 року,

встановила:

У травні 2016 р. ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним уточненим у червні та листопаді місяці позовом, в якому остаточно просила: 1) визнати договір добровільного страхування життя № 80-1528-0009 від 08.09.2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ «Українська компанія «Українська страхова група «Життя», з врахуванням додаткових угод до зазначеного договору від 01.10.2010 року про зменшення страхової суми та суми щорічного платежу, та встановлення строку договору до 08.04.2030 року,

про зобов’язання передати квартиру АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_4 – удаваним правочином, вчиненим з метою приховання договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу квартири АДРЕСА_2; 2) визнати за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_3; 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № 23 будинку № 2 корпус А по вул. Космонавта Комарова у м. Одесі, укладений 15.04.2016 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія» Українська страхова група «Життя» та ОСОБА_5, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 14248756 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6.

ОСОБА_4 свої вимоги обґрунтовувала тим, що 08.09.2009 року вона (далі – Страхувальник) уклала з ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя» (далі – Страховик) попередній договір добровільного страхування життя за програмою «Ваш дім». За вказаним договором Страховик зобов’язався за умови надходження страхових платежів в розмірі на 10% більше страхової суми придбати для подальшої передачі страхувальнику квартири, пошук якої здійснюється самим страхувальником, вартість якої не перевищує страхової суми. Після внесення всіх страхових платежів та закінчення строку дії договору страхування вона мала отримати в якості страхової виплати право власності на квартиру за договором купівлі-продажу.

08.09.2009 р. між нею та страховиком був також укладений договір добровільного страхування життя № 80-1528-0009 (далі – Договір добровільного страхування життя). Страхова сума за договором становила – 400 000,00 грн., термін дії договору – до 07.09.2032 р.. Щорічний платіж становив – 15 040,0 грн.. Додатковою угодою від 01.10.2010 р. до вищевказаного договору добровільного страхування життя зменшено розмір страхової суми до – 394 305,00 грн., а щорічний платіж до – 14 825,87 грн., строк дії договору встановлено до – 08.04.2030 р.. Згідно п. 2.2 вказаної додаткової угоди страховик зобов’язався передати їй у власність квартиру АДРЕСА_1 (далі – Квартира).

24.11.2010 р. між страховиком та нею був укладений договір оренди квартири, строком до – 31.12.2010 р., з автоматичною пролонгацією на один календарний рік, якщо за 10 днів до його закінчення сторони не заявлять про його припинення. За актом прийому-передачі квартира була передана їй в користування. Вона сплатила орендну плату в розмірі – 800,00 грн.. Власником переданої в оренду квартири був страховик згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 23.09.2010 р..

12.04.2016 р. страховик надіслав їй повідомлення про розірвання договору оренди квартири.

На час звернення до суду їй стало відомо, що квартиру продано ОСОБА_5. Вважає, що за умови здійснення нею оплати вартості квартири недійсним є договір купівлі-продажу квартири між страховиком та ОСОБА_5. Страховик ввів її в оману, пообіцявши передати квартиру у її власність, за умови підписання договору добровільного страхування, де об’єктом є майнові інтереси, пов’язані із життям, здоров’ям та працездатністю.

Обставини укладення договору добровільного страхування життя, де об’єктом є майнові інтереси, пов’язані із життям, здоров’ям та працездатністю, додаткових угод до цього договору, свідчать про те, що вказаний правочин є удаваним, таким що приховує договір купівлі-продажу з розстрочкою платежу. Тобто вона усвідомлювала, що передача грошових коштів не має характеру страхування, а насправді ці кошти є сплатою за договором купівлі-продажу з розстрочкою платежу за квартиру. До правовідносин сторін необхідно застосувати відповідні правила правочину, який сторони мали на увазі і який приховали. На підставі договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу до неї перейшло право власності на нерухоме майно – квартиру. Враховуючи, що ОСОБА_5 за недійсним договором купівлі-продажу є власником спірної квартири вона має право звернутися до суду з вимогами про поновлення порушених прав та вільного володіння, користування та розпорядження квартирою.

У вересні 2016 р., не визнавши первісний позов ОСОБА_4, до суду із вищезазначеним уточненим у листопаді місяці зустрічним позовом звернулася ОСОБА_5, в яком остаточно просила: 1) усунути їй перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження квартирою № 23 у будинку № 2 корпус А по вулиці Космонавта Комарова в м. Одесі шляхом виселення ОСОБА_4 з квартири № 23 у будинку № 2 корпус А по вулиці Космонавта Комарова в м. Одесі без надання іншого жилого приміщення.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 обґрунтовувала тим, що згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012 р., залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 р., умови страхування за програмою «Ваш дім» є незаконними.

Укладений з ОСОБА_4 договір оренди житла за своїм змістом та правовою природою є договором оренди житла з викупом. Оскільки договір оренди житла з викупом нотаріально не посвідчено, він є нікчемним.

Вона на підставі нотаріально посвідченого 15.04.2016 р. договору купівлі-продажу, укладеного із ПрАТ «Страхова компанія» Українська страхова група «Життя», є власником спірної квартири. Її право власності на квартиру зареєстровано в державному реєстрі. У вказаному договорі вказано, що відносно квартири з іншими особами не укладено будь-яких договорів користування нею, не встановлено сервітуту, прав третіх осіб щодо неї немає.

Оскільки ОСОБА_4 заволоділа належною їй квартирою на підставі нікчемного договору, вона має право вимагати усунення порушення належного їй права власності.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.04.2017 р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» Українська страхова група «Життя», ОСОБА_5 про визнання договору удаваним та застосування правил іншого договору, визнання права власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Визнано договір добровільного страхування життя № 80-1528-0009 від 08.09.2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ «Українська компанія «Українська страхова група «Життя», а також додаткових угод до зазначеного договору від 01.10.2010 року про зменшення страхової суми та суми щорічного платежу, та встановлення строку договору до 08.04.2030 року, а також зобов’язання передати квартиру у власність ОСОБА_4, удаваним правочином, вчиненим з метою приховання договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу квартири АДРЕСА_2.

Визнано за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_3.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3., укладений 15.04.2016 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя» та ОСОБА_5, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 14248756 та засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6.

Відмовлено ОСОБА_7 у задоволенні зустрічних позовних вимог до ОСОБА_4, третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя», про усунення перешкод у користуванні квартирою квартиру АДРЕСА_3, шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення.

Стягнуто на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати у розмірі -1 102,40 грн., в рівних частках з відповідачів - приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя» у розмірі - 551,20 грн., та ОСОБА_5 у розмірі - 551,20 грн..

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову ОСОБА_4 та задоволення її зустрічного позову. Посилається на те, що рішення ухвалено при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

ОСОБА_4 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала. ЇЇ представник у судовому засіданні вважала необхідним скаргу відхилити. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилалася на законність та обґрунтованість рішення.

У судове засідання, призначене на 16.11.2017 р., представник ОСОБА_4 не з’явилася. Надала клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з її відрядженням до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для у часті у розгляді іншої справи. Враховуючи, що сторони по справі у попередньому судовому засіданні надали пояснення, строки розгляду справи, баланс інтересів сторін по справі, можливість ОСОБА_4 прийняти особисту участь у розгляді справи, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності ОСОБА_4 та її представника.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, яки прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Зазначеним вимогам законодавства рішення суду першої інстанції не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову ОСОБА_4 та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що обставини укладення договору добровільного страхування життя, де об’єктом є майнові інтереси, пов’язані із життям, здоров’ям та працездатністю, правовідносини які виникли при цьому, свідчать про те, що вказаний правочин є удаваним, таким, що приховує інший, який дійсно мав місце, а саме - договіркупівлі-продажу з розстрочкою платежу, який можливо визнати дійсним. З моменту передачі майна ОСОБА_4 у неї виникло право власності на квартиру. За вказаних обставин укладений між страховою компанією та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу квартири є недійсним (а. с. 181 – 18 зворотня сторона).

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції. Вважає, що вищевказаних висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального (ст. ст. 319, 321, 391, 979 - 984, 988, 989, 990, 998, 999ЦК України ст. 1, ст. ст. 4, 5, 6, 9, 10, 16 Закону України « Про страхування») та процесуального (ст. ст. 10, 11, 45, 60, 61, 179 ЦПК України) права.

Встановлено, що 08.09.2009 р. між ОСОБА_4, згідно її заяви на страхування життя (а. с. 23) та ЗАТ «Українська компанія «Українська страхова група «Життя» укладено попередній договір добровільного страхування життя № 80-1528-0009 про виконання умов програми «Ваш дім» (а. с. 17 – 17 зворотня сторона).

Пунктом 1.1. вказаного попереднього договору передбачено, що за цим договором страховик приймає на себе зобов’язання, за умови належного виконання страхувальником умов програми «Ваш дім» (надходження на рахунок Страховика страхових платежів групового обсягу, що включає платіж страхувальника та платежі наступних двох рівнів, в обсязі, що перевищує обрану страхувальником страхову суму за договором добровільного страхування життя № 80-1528-0009 від 08.09.2009 р. на десять відсотків) придбати для подальшої передачі страхувальнику у користування нерухоме майно (житлове приміщення), пошук якого здійснюється самим страхувальником, і вартість якого не перевищує обрану страхувальником у відповідності до договору добровільного страхування життя № 80-1528-0009 від 08.09.2009 р. страхову суму, з урахуванням передбачених програмою вимог до такого майна (а. с. 17).

08.09.2009р. між ОСОБА_4 та ЗАТ «Українська компанія «Українська страхова група «Життя» укладено договір добровільного страхування життя № 80-1528-0009 (а. с. 19 – 19 зворотня сторона). Об'єктом страхування за цим договором є майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю (п. 2.1). Страхова сума за договором складає – 400 000,00 грн. (п. 4.1). Термін дії договору - до 07.09.2032 р. (п. 5.1).

За договором добровільного страхування життя вигодонабувачем у випадку дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору є – ОСОБА_4М (п. п. 1.3, 3.1), у випадку смерті застрахованої особи – ОСОБА_8 (п. п. 1.3, 3.2). ОСОБА_4 зобов'язалася сплачувати щорічно до закінчення періоду страхування - 15 040,00 грн. на користь ЗАТ «Українська компанія «Українська страхова група «Життя» (п. 4.3). Підставами укладення договору стали: Декларація про стан здоров'я застрахованої особи від 08.09.2009 р. та Заява ОСОБА_4 на страхування життя б/н від 08.09.2009 р. на страхування за Програмою страхування «Ваш дім».

ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя», яка є правонаступником ЗАТ «Українська компанія «Українська страхова група «Життя», за договором купівлі-продажу від 23.09.2010 р., засвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий № 1370, придбала квартиру за адресою - м. Одеса, вул. Космонавта Комарова б. 2, корп. «А», кв. 23. Придбання квартири здійснено за ціною - 394 305,00 грн..

Право власності ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя» 16.11.2010 р. було зареєстровано у державному реєстрі (а. с. 30).

01.10.2010 р. (а. с. 20) між ОСОБА_4 та ПрАТ «Українська компанія «Українська страхова група «Життя» укладена Додаткова угода до договору добровільного страхування життя № 80-1528-0009 від 08.09.2009 р. про зменшення страхової суми договору до – 394 305,00 грн. та суми щорічного платежу до – 14 825,87 грн.. Строк дії договору до - 08.04.2030 року (20 років).

За п. п. 2.2, 2.4 Додаткової угоди від 01.10.2010 р. ПрАТ «Українська компанія «Українська страхова група «Життя» зобов'язується передати страхувальнику право власності, на яке в якості належної страхової виплати за договором має страхувальник, на підставі договору купівлі-продажу, а страхувальник зобов’язується прийняти вказане приміщення та підписати договір купівлі-продажу цього приміщення.

Сторони визначають, що підписання договору купівлі-продажу приміщення між страховиком та страхувальником/Вигодонабувачем визнається належним виконанням зобов’язання щодо здійснення страхової виплати.

24.11.2010 р. (а. с. 24 – 26 зворотня сторона) між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя» (Орендодавець) та ОСОБА_4 (Орендар) укладений Договір оренди квартири.

За вказаним договором оренди квартири Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування для проживання квартиру - № 23 (надалі за текстом - Приміщення), що знаходиться за адресою - Одеська область, м. Одеса, вул. Комарова Космонавта, буд. № 2 ОСОБА_10 Загальна площа приміщення складає - 44,8 кв. м.. Вартість приміщення відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 23.09.2010р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, складає - 394 305,00 грн. (п. 1.1).

Особами, які за погодженням з Орендодавцем мають право проживати та зареєструватись у приміщенні, є - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (п. 1.2).

Приміщення належить Орендодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 23 вересня 2010 року за реєстровим № 1370, зареєстрованого комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» за реєстраційним № 31319190, що підтверджується витягом № 28016243 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який виданий 16.11.2010 року (п. 1.3).

Відповідно до п. 5 Договору оренди обчислення строку дії договору здійснюється з моменту його підписання та до - 31.12.2010 року, з автоматичною пролонгацією на наступний рік, якщо протягом 10 днів з моменту закінчення строку дії цього Договору жодна зі сторін не заявить про його припинення - договір автоматично продовжує свою дію на 1 календарний рік, але не довше строку, що визначений Договором добровільного страхування життя № 80-1528-0009 від 08.09.2009 р..

Договір припиняється у випадку: - закінчення строку, на який він був укладений та відмови від його продовження; - знищення приміщення; - дострокового припинення дії Договору добровільного страхування життя № 80-1528-0009 від 08 вересня 2009 р. з дати такого дострокового припинення та/або зменшення розміру страхової суми за Договором добровільного страхування життя № 80-1528-0009 від 08 вересня 2009 р. з дати такого зменшення; - за згодою Сторін (п. 5.2).

Договір може бути розірваний достроково в порядку, встановленому чинним законодавством та договором, у випадках: - порушення однією із Сторін своїх зобов'язань за цим Договором з письмовим попередженням іншої Сторони за 2 (два) тижні; - навмисного або необережного погіршення стану орендованого приміщення або іншого манна Орендодавця з вини Орендаря - з письмовим попередженням Орендаря за 2 (два) тижні; - настання форс-мажорних обставин: - стихійне лихо, військові дії, інші обставини, які не дозволяють виконати Договір і які не можна припинити волею однієї з Сторін - за письмовим погодженням Сторін; - в інших випадках, встановлених законодавством (п. 5.3).

При переході права власності на здане в оренду приміщення до нового власника, цей Договір оренди зберігає свою чинність для нового власника на попередніх умовах (п. 6.5).

24.11.2010 р. за ОСОБА_10 прийому-передачі об'єкта оренди за договором оренди від 24.11.2010 р. приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя» передало, а ОСОБА_4 прийняла квартиру, що знаходиться за адресою - Одеська область, м. Одеса, вул. Комарова Космонавта, буд. № 2 ОСОБА_10, загальною площею приміщення - 44,8 кв. м., житловою площею - 27,6 кв. м..

ОСОБА_4 сплатила на користь ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «ЖИТТЯ»/ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «ЖИТТЯ» страхові платежі за договором добровільного страхування життя та оренду квартири у загальному розмірі – 185 322,00 грн., з яких: - 184 522,00 грн. страхові платежі; - 800,00 грн. за оренду (а. с. 37 – 42).

12.04.2016 р. ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «ЖИТТЯ» надіслало ОСОБА_4 повідомлення про розірвання договору оренди, в якому вказало, що у ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «ЖИТТЯ» виникли обставини, які відповідно до ч. 3 ст. 825 Цивільного кодексу України є підставами для розірвання договору оренди квартири від 24 листопада 2010 р.. ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «ЖИТТЯ» розриває договір оренди від 24 листопада 2010 року квартири, розташованої за адресою - м. Одеса, вул. Комарова Космонавта, буд. 2. корпус «А», кв. 23, з 11.05.2016 року на підставі ч. 3 ст. 825 Цивільного кодексу України, оскільки квартира необхідна для проживання в ній працівників ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «ЖИТТЯ». ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «ЖИТТЯ» просить ОСОБА_4 звільнити квартиру, зняти орендаря та інших осіб, які зареєстровані в цій квартирі, з реєстрації місця проживання за цією адресою, передати квартиру ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя» за актом прийому-передачі (а. с. 34 – 36).

Згідно договору купівлі-продажу від 15 квітня 2016 року (а. с. 98 – 100) ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя» продала, а ОСОБА_5 купила квартиру за адресою - м. Одеса, вул. Космонавта Комарова б. 2, корп. «А», кв. 23, за ціною в розмірі – 344 305,00 грн.. У пункті 1.3.1 договору зазначено ствердження представника продавця про те, що відчужувана квартира не перебуває під арештом чи забороною, щодо неї не ведуться судові справи, не заставлена, у податковій заставі не перебуває, відносно неї не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, відносно неї не встановлені сервітути, прав щодо неї у третіх осіб немає. Внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб.

Відповідно до інформаційної довідки з Дрежавного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_5 на квартиру 15.04.2016 р. зареєстровано в реєстрі (а. с. 145- 145 зворотня сторона).

Між сторонами виникли правовідносини із страхування життя, оренди житла, відчуження квартири, захисту права власності.

За правилами, передбаченими ст. ст. 979 - 984, 988, 989, 990, 998, 999 ЦК України,за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:

1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Договір страхування укладається в письмовій формі.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

Страхувальником може бути фізична або юридична особа.

Страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;

3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхувальник зобов'язаний:

1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором;

2) при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику;

3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.

Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним;

4) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення;

5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом.

Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо:

1) його укладено після настання страхового випадку;

2) об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених цим Кодексом.

Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ст. ст. 4, 5, 6, 9, 10, 16 Закону України « Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані: - з життям, здоров’ям працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); - з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); - з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Страхування може бути добровільним або обов’язковим.

Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов’язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Видами добровільного страхування є, зокрема, страхування життя.

Страхування життя – це вид особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного віку. Умови договору страхування можуть також передбачати обов’язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов’язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов’язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

Страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії.

Страхова сума – грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вона насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вона насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторона насправді вчинили.

Виходячи з встановлених по справі обставин, предмета договору добровільного страхування життя, яким є – інтереси, пов’язані з життям, здоров’ям працездатністю фізичної особи, обов’язку страховика за договором добровільного страхування життя здійснити страхову виплату у грошовій формі згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного віку, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про те, що насправді між сторонами був укладений договір купівлі-продажу квартири з розстрочкою платежу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно із ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Згідно із ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п. п. 13, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов’язується з державною реєстрацією.

При розгляді таких справ суди повинні з’ясовувати, чи підлягає правочин обов’язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилялася від його нотаріального посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи не має інших підстав нікчемності правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який на справді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або при визнання його недійсним.

Матеріали справи не містять доказів ухилення страхової компанії від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири та втрати такої можливості.

Крім того, у випадку можливого визнання договору добровільного страхування життя удаваним, таким що насправді мав місце договір купівлі-продажу квартири з розстрочкою платежу, це не призведе до захисту прав ОСОБА_4, оскільки вказаний договір не породжує прав та обов’язків сторін, тому, що він є нікчемним і дійсним не може бути визнаний.

За встановлених обставин, первісні позовні вимоги ОСОБА_4 є безпідставними. В їх задоволенні необхідно відмовити.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 655, 656, 657 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Укладений між ОСОБА_5 та страховою компанією договір купівлі-продажу відповідає зазначеним вимогам діючого законодавства.

Щодо договору оренди, укладеного між страховою компанією і ОСОБА_4 колегія суддів зазначає наступне.

Встановлено, що 24.11.2010 р. (а. с. 24 – 26 зворотня сторона) між ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя» та ОСОБА_4 укладений Договір оренди квартири строком до 31.12.2010 р.. Вказаний договір оренди квартири автоматично пролонгується на наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить про його припинення. 12.04.2016 р. ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «ЖИТТЯ» надіслало ОСОБА_4 повідомлення про розірвання договору оренди з 11.05.2016 року. Таким чином, договір оренди не є пролонгованим на 2017 рік.

Колегія суддів приймає до уваги також наступне. Позивачка у позові посилається на те, що між сторонами замість договору добровільного страхування життя насправді був укладений договір купівлі-продажу квартири з відстрочкою платежу. У такому випадку договір оренди квартири повинен бути визнаний таким, що укладений з правом викупу, хоча таких вимог позивачка не заявляла. Разом з тим, відповідно до вимог ст. ст. 220, 811 ЦК України такий договір повинен бути посвідчений нотаріально. У випадку відсутності нотаріального посвідчення такого договору він є нікчемним. За цим договором права та обов’язки не виникають.

За правилами, передбаченими ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Статтями 319, 321, 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 є обґрунтованими, такими щодо підлягають задоволенню.

Доводи апелянта про те, що суд не прийняв до уваги, що волевиявлення сторін було направлено на укладення договору добровільного страхування життя, строк виплати страхової суми не настав, хибним є висновок суду про визнання за ОСОБА_4 права власності на квартиру, оскільки право власності набувається у порядку, встановленому законом, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування тощо, відсутні підстави для визнання недійсним укладеного нею договору купівлі-продажу квартири, є обґрунтованими.

Апеляційна скарга ОСОБА_5 є обґрунтованою. Її треба задовольнити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставою для скасування рішення суду є порушення судом норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки порушення судом першої інстанції вищевказаних норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_4 до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя», ОСОБА_5 про визнання договору удаваним та застосування правил іншого договору, визнання права власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа – ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя», про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_5 у здійсненні права володіння, користування та розпорядження квартирою № 23 у будинку № 2 корпус А по вулиці Космонавта Комарова в м. Одесі шляхом виселення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер картки фізичної особи – платника податків – НОМЕР_1, з квартири № 23 у будинку № 2 корпус А по вулиці Космонавта Комарова в м. Одесі без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у сумі – 2 286,48 грн. (а. с. 191, 210).

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2017 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя», ОСОБА_5 про визнання договору удаваним та застосування правил іншого договору, визнання права власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа – приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя», про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення – задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_5 у здійсненні права володіння, користування та розпорядження квартирою № 23 у будинку № 2 корпус А по вулиці Космонавта Комарова в м. Одесі шляхом виселення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер картки фізичної особи – платника податків – НОМЕР_1, з квартири № 23 у будинку № 2 корпус А по вулиці Космонавта Комарова в м. Одесі без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер картки фізичної особи – платника податків – НОМЕР_1, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, номер картки фізичної особи – платника податків – НОМЕР_2, судовий збір у сумі – 2 286 (дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 48 коп..

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

ОСОБА_3