Постанова № 7039827, 25.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-18674/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Христофорова А.Б.

при секретарі                                                  Аржанові А.С.

за участю

представника позивача - Кравченко Д.Л.,

представника відповідача -                               Антонова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової у м. Димитрові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 1116531640/0 28.10.09 року Державної податкової у м. Димитрові,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової у м. Димитрові про визнання протиправними відповідача Державної податкової у м. Димитрові, скасування податкового повідомлення-рішення № 1116531640/0 28.10.09 року Державної податкової у м. Димитрові.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що за результатами проведення документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за серпень 2009 року. За наслідками проведеної перевірки було складено акт № 350/212-11-1-30617606 27.10.09.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2009 року у сумі 54166,67 гривень.

На підставі акту перевірки було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 1116531640/0 28.10.09 року згідно якого було встановлено порушення ст.7 п.4 п.п.1 Закону України „Про податок на додану вартість» та визначено суму податкового зобов»язання 65000,40 у тому числі за основним платежем 54167,00 гривень та за штрафними фінансовими санкціями 10833,40 гривень.

Вважає рішення відповідача необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість» податковий кредит- сума , на яку платник податку право зменшити податкове зобов»язаня звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з :

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при імпорті) та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом спорудженням) основних фондів (основних

-засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість» податкова накладна звітним податковим документом одночасно розрахунковим документом.

При цьому нормами Закону „Про податок на додану вартість» визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі єдиною достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови відповідності вимогам законодавства.

Згідно податкової декларації позивача за серпень 2009 року останнім була включена податкова накладна за 07.02.08 року ЗАТ „Торговий ДЗАК» згідно якої останній продав позивачу автокран для його використання в господарській діяльності ТОВ Відповідно до пп.15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином діючим законодавством України не встановлено обмежень щодо відображення в податковому обліку податкових накладних, виписаних в іншому, у звітному, податковому періоді. Тому вважає правомірним включення до складу податкового кредиту в серпні 2009 року податок на додану вартість в сумі 54166,67 гривень згідно податкової накладної № 343 07.02.2008 року, виданої ЗАТ „Торговий ДЗАК» за придбання автокрану. Враховуючи правомірність віднесення ТОВ до складу валових витрат за придбаний ЗАТ „Торговий ДЗАК» автокран для його господарської діяльності та правомірність формування податкового кредиту, то у податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування ТОВ штрафних фінансових санкцій на підставі ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами».

З огляду на вищевикладене просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача надав суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 1116531640/0 28.10.09 року Державної податкової у м. Димитрові.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив задовольнити. Пояснив суду, що ТОВ не мало можливості включити податкову накладну № 343 07.02.2008 року, що видана ЗАТ „Торговий ДЗАК», з метою формування податкового кредиту у звітному відповідного звітного місяця, кварталу 2008 року, оскільки вказаної накладної ще не мав, вона була надана йому пізніше.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення відповідно до яких зазначив, що згідно з пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше на 20 відсотків звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при імпорті) та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тому вважає, що відповідно до цього позивач повинен був надати податкову накладну ще у звітному відповідного звітного місяця, кварталу 2008 року.

З огляду на вищенаведене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами Товариство з обмеженою відповідальністю (Далі за текстом - ТОВ юридичною особою, зареєстровано в Димитрівській раді, код ЄДРПОУ 30617606, взятий на облік в Державній податковій у м. Димитрові у якості платника податку.

ТОВ платником податку на додану вартість платника податку на додану вартість 306176005068.

27.10.2009 року головним державним податковим інспектором оподаткування юридичних осіб Державної податкової у м. Димитрові було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації ПДВ ТОВ за серпень 2009 року.

За наслідками проведеної перевірки 27.10.2009 року складено акт № 350/212-11-1-30617606 (а.с.7).

Згідно висновків вказаного акту встановлено порушення п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7, п. 17.2 ст. 17 Закону України „Про податок на додану вартість», а саме завищення ТОВ податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2009 року у сумі 54166,67 гривень.

28.10.09 року керівником Державної податкової у м. Димитрові на підставі акту № 350/212-11-1-30617606 27.10.2009 року за порушення пп.1 п.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість» прийнято податкове повідомлення-рішення № 1116531640/0 згідно якого ТОВ визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у 65000,40 гривень у тому числі за основним платежем 54167,00 гривень, за штрафними фінансовими санкціями 10833,40 гривень (а.с.6).

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення зазначено пп. 4.2.2 ст. 4, пп.4 п.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з матеріалів справи позивачем до Державної податкової у м. Димитрові було направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за 8 (восьмий) (серпень) місяць 2009 року разом розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в контрагентів (а.с.8-11).

Як вбачається розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в контрагентів, позивачем ТОВ відповідно до операції з придбання з ПДВ, надають право формування податкового кредиту (№ 353763613090), було включено суму податку на додану вартість у тому числі у 54166,67 гривень, при цьому періодом виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит зазначено 08.2009 (а.с.10).

Згідно податкової накладної 7 лютого 2008 року, порядковий номер № 343, ЗАТ Торговий продав ТОВ автокран КТА-18.01 за ціною 270833,33 гривень, з якої податку на додану вартість 54166,67 гривень (а.с.12).

Позивач, ТОВ направив на адресу Державної податкової у м. Димитрові лист № 49 22.10.2009 року, згідно якого повідомляє, що ним в декларації по податку на додану вартість за серпень 2009 року допущена помилка при формуванні податкового кредиту по ЗАТ Торговий податковою накладною № 343 07.02.08 року на суму 32500,00 у тому числі ПДВ 541 66,67 гривень. Вказує на те, що помилка в тому, що період виникнення податкового кредиту по вказаній накладній в додатку 5 декларації по ПДВ за 08.2009 вказаний „серпень 2009 року», а необхідно вказати лютий 2008 року (а.с.13).

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, вказаний лист отриманий відповідачем, про що також свідчить вхідний штамп Державної податкової у м. Димитрові 26.10.09 р.

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше на 20 відсотків звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при імпорті) та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, не об'єктом оподаткування згідно статтею 3 цього Закону або звільняються оподаткування згідно статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з пп. 4.2.2. ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання;

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), контролюючий орган.

Відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Податкова накладна звітним податковим одночасно розрахунковим документом повинна відповідати вимогам п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та кількість (обсяг, повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На момент перевірки позивач мав податкову накладну 07.02.08 року ЗАТ „Торговий що була включена до податкової декларації позивача за серпень 2009 року.

Відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи комплексного аналізу вищевказаних норм, суд приходить до висновку, що діючим законодавством не встановлено обмежень щодо включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних в іншому, у звітному податковому періоді.

Таким чином позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту в серпні 2009 року податок на додану вартість у сумі 54166,67 гривень, згідно податкової накладної № 343 07.02.08 року, виданої ЗАТ „Торговий за придбання автокрану.

До того ж час розгляду справи представником відповідача надано суду заяву відповідно до якої зазначив, що сума визначена податковим повідомленням-рішенням з 07.02.2008 року по теперішній час не подавалась позивачем для відшкодування з державного бюджету.

Таким чином суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення –рішення.

Таким чином підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової у м. Димитрові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 1116531640/0 28.10.09 року Державної податкової у м. Димитрові.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової у м. Димитрові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 1116531640/0 28.10.09 року Державної податкової у м. Димитрові, - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 1116531640/0 28.10.09 року Державної податкової у м. Димитрові.

Постанову ухвалено у нарадчій та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 25 листопада 2009 року в присутності позивача та представників відповідача.

Повний текст постанови складений 30 листопада 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.