Постанова № 70389202, 15.11.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2017 року Справа № 904/12029/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

за участю представників сторін:

від відповідача: Потоцька С.С., довіреність №674/1001 від 14.12.2016 р., представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 10.08.2017 року у справі № 904/12029/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "СК "ПЗУ Україна", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м.Дніпро

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка", м.Київ

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, м.Дніпро

про відшкодування завданої майнової шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2017 року (суддя Петрова В.І.) позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" суму завданої майнової шкоди у розмірі 74 497,31грн. та 1 378,00грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано законністю вимог позивача, оскільки доведено наявність протиправної поведінки у діях водія ОСОБА_3, його вину, наявність шкоди та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою позивачу шкодою.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2017 року в частині стягнення 12 163, 95 грн. та прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення майнової шкоди в розмірі 12 163, 95 гр.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що:

- Позивач не довів одноосібної вини відповідача та розмір завданої шкоди;

- Витрати на суму 12 163, 95 грн. не є наслідками ДТП та не були необхідні для відновлення порушених прав.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, що наведені в апеляційній скарзі. Просив її задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що апеляційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Просить рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

27.10.2015р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свіп-Дніпро" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ №101067, згідно умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля SUBARU FORESTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

08.01.2016р. у м. Дніпропетровськ сталась дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого автомобіля під управлінням водія ОСОБА_4 та автомобіля ГАЗ 2705, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_2, що належить Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Дніпрообленерго".

У результаті ДТП автомобіль SUBARU FORESTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зазнав пошкоджень, що підтверджується протоколом та актом огляду, довідкою відділу ДАІ.

Згідно звіту про оцінку № 0132/16 - 164181, виконаного суб?єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5, вартість матеріального збитку завданого власнику легкового автомобіля SUBARU FORESTER державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 136 295, 32 грн. (т.1 а.с.23-28).

Відповідно до акту виконаних робіт ТОВ «Автоцентр-Україна Плюс» вартість відновлювального ремонту автомобіля SUBARU FORESTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 128 676,91 грн. (т.1 а.с.31 - 32).

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" встановлено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно п.10.4, пп.10.5.1, 10.5.3 договору страхування, страхове відшкодування виплачується при частковому пошкоджені транспортного засобу вигодо набувачу, якщо такого призначено, або за дорученням страхувальника - на СТО, погоджену зі страховиком. Розмір страхового відшкодування розраховується в межах ліміту відшкодування за вирахуванням франшизи. При частковому пошкоджені розмір страхового відшкодування складає суму вартості відновлювального ремонту застрахованого ТЗ.

Даний випадок ДТП визнано страховим і позивачем складені страхові акти від 11.02.2016р. та від 12.05.2016р. і відповідно до умов договору здійснено розрахунок страхового відшкодування, яке склало 124 497,31 грн.

Платіжними дорученнями № 39554 від 15.02.2016р. та № 42078 від 12.05.2016р. позивач перерахував ТОВ «Автоцентр-Україна Плюс» 124 497,31 грн. страхового відшкодування за ремонт автомобіля SUBARU FORESTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Самарського районного суду від 03.02.2016р., з урахуванням постанови про виправлення описки від 05.04.2016р., водія автомобіля ГАЗ 2705, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Пунктом 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Уніка», позивач 06.07.2017р. звернувся до останньої з вимогою в порядку суброгації про сплату 124 497,31 грн.

Так як ліміт цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2, згідно полісу, за шкоду майну був передбачений у сумі 50 000 грн., ПрАТ «СК «Уніка» сплатила позивачу 50 000 грн.

У зв?язку з неповним відшкодуванням витрат позивач звернувся до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», в трудових відносинах з яким під час здійснення ДТП перебував ОСОБА_2 про стягнення 74 497,31 грн.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч.1 ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Оскільки ОСОБА_2 є працівником відповідача і під час скоєння ДТП виконував свої трудові обов?язки то саме відповідач повинен відшкодувати різницю між фактичними витратами позивача - 124 497,31грн. і страховою виплатою - 50 000,00грн., яку в порядку досудового врегулювання спору сплатило ПрАТ "СК "УНІКА".

У зв?язку з цим господарський суд правильно стягнув з відповідача на користь позивача становить 74 497,31грн.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі не приймаються до уваги, оскільки вина його працівника ОСОБА_2 встановлена рішенням суду в адміністративній справі і відповідно до ст..35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування. Щодо суми відшкодування, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги у межах фактичних затрат.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наведених підстав. Рішення суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 10.08.2017 року у справі № 904/12029/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20.11.2017р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ І.О. Вечірко

___ Л.О. Чимбар