Рішення № 70387923, 15.11.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2017 р. Справа № 911/3427/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компарекс Україна, м. Київ

до 1) Приватного акціонерного товариства „Фоззі-Рітейл, м. Вишневе, Київська область;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні Консалтингові Технології" м. Київ.

про стягнення 85 626, 71 грн

Суддя Мальована Л.Я.

Представники сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. № б/н від 15.11.2017 року);

відповідача 1 ОСОБА_2 (дов. № б/н від 11.04.2017 року);

відповідача 2 не зявився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованість за ліцензійним договором № 1249/02-14 від 01.02.2014 р. у розмірі 85 626 грн. 71 коп.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.02.2017 року позовні вимоги було задоволено повністю, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.17 року, проте 17.10.2017 року постановою Вищого господарського суду України вказане рішення та постанову було скасовано, оскільки з резолютивної частини рішення вбачається, що судом першої інстанції позов у даній справі було задоволено до обох відповідачів та зазначено про стягнення 85 626,71 грн. заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Фоззі Рітейл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні консалтингові технології", без визначення (розподілу) боргу кожного відповідача.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив.

Представник відповідача 2 в засідання суду не зявився, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений судом.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача 2, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 1, суд встановив:

01.02.2014 між позивачем та відповідачем-1 і іншими юридичними особами згідно з переліком, у тому числі, відповідачем-2 було укладено ліцензійний договір № 1249/02-14, згідно з умовами п. 2.1. якого субліцензіар зобовязується в рамках ліцензійної угоди надати клієнту та афілійованим особам ліцензії (тимчасові або постійні) на право користування програмними продуктами Microsoft, тимчасові ліцензії Software Assurance.

Згідно з п. 2.2. договору список базових програмних продуктів, на які надаються ліцензії, зазначено у „Формі вибору продуктів, повний перелік програмних продуктів вказується в додатку № 1 до даного договору.

ОСОБА_3 до п. 2.10. договору клієнт та афілійовані особи зобовязується прийняти право користування програмними продуктами, що зазначені в додатку № 1 й оплатити їх в строки й на умовах, установлених у розділі 3 даного договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що вартість даного договору складається з суми коштів, що сплачується як винагорода клієнтом та афілійованими особами субліцензіару за надання права користування програмними продуктами, зазначеними в додатку № 1. Порядок та строки виплати винагороди за ліцензії зазначені в додатку № 2 до цього договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що клієнт та афілійовані особи сплачують субліцензіару за передачу права користування програмними продуктами, які перераховані в додатку № 1 до даного договору, винагороду - РОЯЛТІ. ОСОБА_3 до абзацу другого підпункту 196.1.6. статті 196 Податкового кодексу України виплата роялті не є обєктом оподаткування податком на додану вартість.

Розмір винагороди визначається й встановлюється за домовленістю сторін, виходячи з кількості ліцензій, що надаються за даним договором і суми винагороди за кожну таку ліцензію. У випадку зміни кількості ліцензій або зміни кількості програмних продуктів розмір винагороди за даним договором змінюється в порядку, встановленому сторонами у відповідній додатковій угоді до даного договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що загальна сума винагороди за постійні та тимчасові ліцензії, що сплачується клієнтом та афілійованими особами по даному договору, на дату його укладення, виходячи з розміру винагороди за кожну ліцензію, що встановлений в додатку № 2, та кількості ліцензій для кожної зі сторін договору по кожному виду програмного продукту, зазначеного в додатку № 1 до даного договору, складає: 3 726 128, 00 грн, що є еквівалентом 466 173, 90 доларів США за офіційним курсом НБУ національної валюти України стосовно долара США відповідно до продажу доларів США на дату підписання даного договору що дорівнює 799, 30 грн за 100 доларів США.

Згідно з п. 3.4. договору винагорода за ліцензії сплачується клієнтом та кожною з афілійованих осіб у порядку та на умовах, передбачених у додатку № 2 до даного договору.

ОСОБА_3 до п. 3.5. договору датою платежу за даним договором вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок субліцензіара. Роялті сплачується клієнтом та афілійованими особами банківським переказом на поточний рахунок субліцензіара № НОМЕР_1 в AT „ОСОБА_4 Аваль МФО 300335 на підставі рахунку, виставленого субліцензіаром.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що у випадку зміни (збільшення/зменшення) курсу НБУ національної валюти України по відношенню до долару США на дату підписання даного договору більш ніж на 2% порівняно з курсом НБУ на дату платежу, сума несплаченого роялті підлягає перерахунку по наступній формулі:

С = В х (К2/К1), де

В - сума винагороди за одну тимчасову ліцензію в національній валюті України на дату підписання даного договору або відповідної додаткової угоди про продовження терміну дії даного договору, що підлягає сплаті;

С - сума винагороди за одну тимчасову ліцензію в національній валюті України, що має бути сплачена згідно з умовами даного договору після перерахунку;

К1 - вартість 1 (одного) долара США в національній валюті України згідно з офіційним курсом НБУ на дату підписання даного договору;

К2 - вартість 1 (одного) долара США в національній валюті України згідно з офіційним курсом НБУ на дату платежу або на дату укладання відповідного акту узгодження ліцензій згідно п. 3.6 договору.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що у випадку зміни суми винагороди за ліцензії в порядку, передбаченому п. 3.6 договору, субліцензіар зобовязаний направити клієнту акт узгодження ліцензій, а клієнт зобовязаний не пізніше 10 (десяти) календарних днів від дня одержання акту узгодження ліцензій здійснити таку оплату. ОСОБА_3 є невідємними частинами цього договору.

Пунктом 3.8. договору передбачено, що на суму сплаченого клієнтом та афілійованими особами роялті податкова накладна не виписується.

Пунктом 7.1. договору визначено строк його дії, згідно з яким даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2015, але у будь-якому випадку до повного виконання зобовязань сторонами.

Одночасно із укладенням договору між стронами було підписано додаток № 1 - Перелік програмних продуктів, додаток № 2 Порядок оплати винагороди за постійні ліцензії та тимчасові ліцензії Software Assurance, додаток № 3 Заява про оновлення реєстраційної форми Enterprise, додаток № 4, додаток № 5 до ліцензійного договору № 1249/02-14 від 01.02.2014 р.

У період з грудня 2014 р. по березень 2015 р. між позивачем та відповідачем-1 було підписано акт № 4/7_2 від 10.12.2014 р. на загальну суму 4 416, 92 грн, акт № 4/7_1 від 10.12.2014 р. на загальну суму 7 319, 51 грн, акт № 4/7_2 від 10.12.2014 р. на загальну суму 4 416, 92 грн, акт № 5/7_2 від 31.03.2015 р. на загальну суму 5 300, 30 грн, акт № 5/7_1 від 31.03.2015 р. на загальну суму 16 668, 43 грн.

16.05.2016 р. позивачем було складено та підписано акт узгодження цін ліцензій № 160000048VR від 16.05.2016 р. до акту № 4/7_1 щодо суми коригування розміру роялті за користування ліцензіями на загальну суму 26 971, 21 грн та виставлено відповідачу-2 рахунок на оплату № ІР000391 від 16.05.2016 р. на суму 26 971, 21 грн.

16.05.2016 р. позивачем було складено та підписано акт узгодження цін ліцензій № 160000049VR від 16.05.2016 р. до акту № 4/7_2 щодо суми коригування розміру роялті за користування ліцензіями на загальну суму 8 576, 28 грн та виставлено відповідачу-2 рахунок на оплату № ІР000392 від 16.05.2016 р. на суму 8 576, 28 грн.

17.05.2016 р. позивачем було складено та підписано акт узгодження цін ліцензій № 160000115VR від 16.05.2016 р. до акту № 5/7_1 щодо суми коригування розміру роялті за користування ліцензіями на загальну суму 37 996, 80 грн та виставлено відповідачу-2 рахунок на оплату № ІР000457 від 17.05.2016 р. на суму 37 996, 80 грн.

17.05.2016 р. позивачем було складено та підписано акт узгодження цін ліцензій № 160000116VR від 16.05.2016 р. до акту № 5/7_2 щодо суми коригування розміру роялті за користування ліцензіями на загальну суму 12 082, 42 грн та виставлено відповідачу-2 рахунок на оплату № ІР000458 від 17.05.2016 р. на суму 12 082, 42 грн.

24.05.2016 р. позивач звернувся до відповідача-2 із заявою б/н, у якій просив останнього сплатити заборгованість у розмірі 85 626, 71 грн, що є збільшеним розміром винагороди (роялті) за 8-ий та 9-ий періоди користування ліцензіями внаслідок збільшення національної валюти України стосовно долара США відповідно до продажу доларів США за даними Національного Банку України із доданими до неї відповідними актами узгодження цін ліцензій та рахунком. Факт направлення позивачем заяви відповідачу-2 підтверджується фіскальним чеком від 24.05.2016 р. про відправлення цінного листа з описом вкладення до нього від 24.05.2016 р., наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із використанням обєктів права інтелектуальної власності здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання обєкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання обєкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання обєкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного обєкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання обєкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання обєкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.

Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання обєкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.

Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору.

Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

ОСОБА_3 до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідачі обовязок щодо виплати винагороди за ліцензії (доплата у звязку із зміною (збільшенням) курсу НБУ національної валюти України по відношенню до долару США на дату підписання даного договору) у повному обсязі не виконали і їх основна заборгованість перед позивачем складає 85 626, 71 грн, що підтверджується ліцензійним договором № 1249/02-14 від 01.02.2014 р. та додатками до нього, актом № 4/7_2 від 10.12.2014 р., актом № 4/7_1 від 10.12.2014 р., актом № 4/7_2 від 10.12.2014 р., актом № 5/7_2 від 31.03.2015 р., актом № 5/7_1 від 31.03.2015 р., випискою від 01.06.2016 р. з банківського рахунку позивача за період з 27.11.2014 р. по 04.03.2016 р., актом узгодження цін ліцензій № 160000048VR від 16.05.2016 р., рахунком на оплату № ІР000391 від 16.05.2016 р., актом узгодження цін ліцензій № 160000049VR від 16.05.2016 р., рахунком на оплату № ІР000392 від 16.05.2016 р., актом узгодження цін ліцензій № 160000115VR від 16.05.2016 р., рахунком на оплату № ІР000457 від 17.05.2016 р., актом узгодження цін ліцензій № 160000116VR від 16.05.2016 р., рахунком на оплату № ІР000458 від 17.05.2016 р., заявою б/н від 20.05.2016 р., фіскальним чеком від 24.05.2016 р. про відправлення цінного листа з описом вкладення до нього від 24.05.2016 р., наявними у матеріалах справи.

Заперечення відповідача, що на даний момент у нього відсутній обовязок по виплаті винагороди за ліцензії (доплата у звязку із зміною (збільшенням) курсу НБУ національної валюти України по відношенню до долару США на дату підписання даного договору) за ліцензійним договором № 1249/02-14 від 01.02.2014 р. у звязку із тим, що вказаний договір припинив свою дію є необґрунтованими, оскільки у відповідності до пункту 7.1. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2015, але у будь-якому випадку до повного виконання зобовязань сторонами, у тому числі, зобовязання по виплаті винагороди за ліцензії (доплати у звязку із зміною (збільшенням) курсу НБУ національної валюти України по відношенню до долару США на дату підписання даного договору).

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідачів основної заборгованості у розмірі 85 626, 71 грн за ліцензійним договором № 1249/02-14 від 01.02.2014 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Фоззі Рітейл (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код 33870692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компарекс Україна (03680, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4Б, код 36273889) 42 813 (сорок дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 35 коп. заборгованості та 689 (шістсот вісімдесят девять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні консалтингові технології (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код 36449095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компарекс Україна (03680, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4Б, код 36273889) 42 813 (сорок дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 35 коп. заборгованості та 689 (шістсот вісімдесят девять) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Л.Я. Мальована